Markungundru 10
Testamenta Marra (Dieri New Testament)Translation
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ja Nau nakandru puntina wonti ja Judaia wondirani wokarana wonti, ja mitani Jordan kaiari jerankari palkingana wonti; ja nakaldra kana wolara nunkangu jurborina wonti, ja worderu Nulu milingeru ngankana wonti, Nulu nakaldra tanangu ngujangujara jinkina wonti.
1І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2Ja Pharisaia nunkangu wokarana wonti nina wontjala, ja tanali nina jakalkana wonti, jenia talku nganai kana kulnuni noa nunkani worarala.
2І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3Nulu kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Mina Mosili jurangu jirijiribana wonti?“
3Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4Tana jatana wonti: „Mosili manuni kurana wonti puntibani dakani jaura dakala ja nana worarala.“
4Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5Ja Jesujeli kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Jurani ngara ngurungurundru nulu jurangu ninapini jirijiribani jaura dakana wonti.
5І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6Ngopera pantjimanandru Godali tanana materi ja widla pantjimana wonti.
6З почину ж творення — чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7Jendrania kana kulnujeli ngaperi nunkani ja ngandri nunkani worarala nganai, ja noani nunkanani jela ngamala nganai.
7Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8Ja pudla palku kulno nganala nganai. Jendrania pudla wata morla mandru, a‐ai, windri palku kulno nganai.
8і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.
9Mina Godali matja ngokana, kanali wata puntibananto.“
9Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
10Ja pungani nina nakaldra milieli nunkanali jendrangundruja jakalkana wonti.
10А в господї знов ученики Його про се питали Його.
11Ja Nau tanangu jatana wonti: „Warle noa nunkani woraranani ja noa nguru patanani, nulu nankangu pinta wokaribai;
11І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12Ja widlali noa nankani woraranani ja noa nguru patanani, nandru pinta wokaribai.“
12І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
13Ja tanali kupa waka nunkangu padakana wonti, Nulu tanana karakarananto; milieli tanana daudauana wonti, tanali tanana padakanani.
13І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14Jesujeli jenia najina, Nau kaldririna wonti ja tauangu jatana wonti: „Kupa worani patanau, ja wata daudauanau tanana ngakangu wokarananto; ngangau tanangu Godaia milila nganai.
14Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
15Morlalu ngani jurangu jatai: Warle Godaia milila wata patai kupa wakali jeribaka, nau wata nunkangu wirila nganai.“
15Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16Ja Nulu tanana matja munamana, Nau tanangu mara kuraterina wonti ja tanana ngurungutana wonti.
16І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17Ja Nau dunkana kurana wonti paltuja, kulno nunkangu mindrina wonti ja nunkangu pantjaterkana ngarina wonti ja nina jakalkana wonti: „Ngujangujara jinkinietja ngumujai, mina ngato ngankananto tepi ngurali manila?“
17І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?
18Jesus nunkangu jatana wonti: „Minandru jundru ngana ngumu dikai? Wata kulno ngumu nganai, windri Goda kulnulu.
18Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.
19Jirijiribani jaura jidni milkila: Wata pinta wokaribamai; wata narielu nandramai; wata kurieli maniamai, wata jedi jaura morlalu jatamai; wata watawatali maniamai; ngaperi jinkani ja ngandri jinkani pirna ngundramai.“
19Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.
20Nulu kalabana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, jenia pratjana ngato ngamalkai kupandru.“
20Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21Jesujeli nina najina, Nulu nina ngantjana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Kulno jundru wata ngamalkai; wapau, pratjana mina jundru ngamalkai, jinkiau kalalaiai, ja wangiwangini bakujeli jinkiau, ja jundru poto pirna pariwilpani ngamalkala nganai; ja ninkidani tikau, ngakangu karipateriau, kunarku maniau.“
21Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22Nau jenia jaurandru ngaurongauro pantjina wonti, ja ngaurongaurojeli wapana wonti; ngangau nau poto pirna nganana wonti.
22Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23Ja Jesujeli najina karitjina wonti ja milini nunkanani jatana wonti: „Jenia mati nganai, tana poto pirna Godaia mililani wirinanto.“
23І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24Mili nunkani jaurandru pirna ngaruparana wonti. Jesujeli nakaldra kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Kupa worai, worderu mati jenia nganai tanangu, tana potuni manujeli ngundranani Godaia mililani wirila.
24Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25Morla ngaua nganai, Camuli kulno kuri pikiri wilpani palkingananto kana poto pirnani, nau Godaia mililani wirinanto.“
25Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26Tana morla pirna ngaruparana wonti ja ngankamalina wonti: „Warlengarla tepita manila nganai?“
26Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27Jesujeli tanana najina wonti ja jatana wonti: „Kana ngandandariai, ngarla Godata wata ngandandariai; ngangau Godani pratjana wata ngandandariai.“
27Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28Petrulu wonina wonti nunkangu jatala: „Mai, ngaiani pratjana woraranala ja jinkangu karipaterinala!“
28І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29Jesujeli kalabana wonti ja jatana wonti, morlalu ngani jurangu jatai: „Wata kulno nganai nulu worarana warai punga kara, nejingatata worana kara, kaku worana kara, ngaperi kara, ngandri kara, noa kara, kupa worana kara, mita worana kara ngakangundru ja ngantjani jaurandru.
29Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
30Nulu wata maninani 100 potajeli karari nunkangupini mitani punga worana ja ngatata worana ja kaku worana ja ngandri worana ja kupa worana ja mita worana tirikaripaterinali jela, ja ngadani tepi ngurali.
30та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє.
31Marapu ngoperala ngadaia nganala nganai, ja ngadala ngopera nganala nganai.“
31Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.
32Tana paltuni nganana wonti Jerusalemia tarala; ja Jesus tanangu ngopera nganingana wonti, ja tana ngaruparana wonti, ja tana nunkangu karipaterina japali pantjina wonti. Ja nulu nakaldra mili marapratjana ja mandruni manduringana wonti ja wonina wonti tanangu jatala, worderu nunkangu ngadani pantjinanto:
32Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
33„Mai, ngaiana Jerusalemia tarala wapaia, ja tanali Kanaia Ngatamura Priesta pirnani ja jaura jinkinietjani ngulkujeli jinkila nganai, ja tanali ninaia naria kurala nganai ja ninaia kana koni ngulkujeli jinkila nganai.
33Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
34Ja tanali ninaia ngirkibala nganai ja nandrala nganai, ja nunkangu ngaltja worala nganai, ja ninaia nari ngankala nganai; ja ditjini parkulani Nauja jiritjila nganai.“
34і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
35Ja nunkangu Jakobus ja Johannes Zebedäuni ngatamura wokarana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Ngujagujara jinkinietjajai, ngali ngantjai, jundru ngalina jinkinanto minakulno ngali jinkangu ngatjiai.“
35І приступають до Него Яков та Йоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
36Nau pudlangu jatana wonti: „Mina judla ngantjai, ngato judlangu ngankananto?“
36Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
37Pudla nunkangu jatana wonti: „Ngalingu kurau, kulno jinkangu ngunarani ja kulno jinkangu worangantjuni pirnalani jinkanani ngamananto.“
37Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
38Jesus pudlangu jatana wonti: „Judla ngurunguru nganai, nunkangupini kokundru topala nina ngato tapai; ja nina multibanila manila, nina multibanila ngato maninanto?“
38Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
39Pudla nunkangu jatana wonti: „Kauna, ngali ngurunguru nganai.“ Jesus pudlangu jatana wonti: „Nina koko ninapini ngato tapai, judla tapala nganai; ja nina multibanila, nina ngato maninanto, judla manila nganai;
39Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
40Windri ngamana ngunarani ngakanani ja worangantjuni ngakanani jinkila, wata poto ngakani nganai, a‐ai, windri tanangu, worangu matja ngankingana.“
40тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
41Ja mili marapratjanali jenia ngarana, tana junkarina wonti Jakobungu ja Johanningu.
41І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Йоана.
42Jesujeli tana karkana wonti ja tanangu jatana wonti: „Jura milkila, kana wolaraia kaparali tanangu jirijiribai, ja tanani kana pirnali tanana jupai.
42Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
43Jeruja wata jurangu nganaiatimai; a‐ai, warle jurangundru ngantjai pirna pantjila, nau mili jurani nganaiatimai.
43Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
44Ja warle jurangundru ngantjai ngoperala nganala, nau pratjanaia mili nganaiatimai.
44і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
45Ngangau bakana Kanaia Ngatamura wata wokarana warai mili ngamalkala, a‐ai, mili nganala, ja tepi nunkani jinkiterila kalala marapuja.“
45Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
46Ja tana Jericho ngurani wokarana wonti. Ja Nau, ja mili nunkani, ja kana wolara Jerichundru dunkana, Timäiuni ngatamura, Bartimäus, butju paltuni ngamana wonti potuni ngatjila.
46І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
47Ja nulu matja ngarana, Jesus Nazarenala Nauja nganai, nulu wonina wonti maritjila ja jatala: „Jesujai, Davidani ngatamurajai, ngakangu kalumiltjamiltjariau!“
47І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
48Ja marapujeli nina daudauana wonti nau ngapurinanto; ja nau morla parparali maritjina wonti: „Davidani ngatamurajai, ngakangu kulumiltjamiltjariau!“
48І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
49Ja Jesus banbana wonti ja jatana wonti: „Ninaia karkanau!“ Ja tanali nina kana butju karkana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Murlali nganamai, terkakamai, Nulia jidna karkai!“
49І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали слїпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
50Nulu kati nunkani worarana wonti ja terkakana wonti ja Jesungu wokarana wonti.
50Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
51Ja Jesujeli kalabana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Mina jundru ngantjai ngato jinkangu ngankananto?“ Kana butju nunkangu jatana wonti: „Rabbuniai, ngato nakaldra najinanto!“
51І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
52Jesus nunkangu jatana wonti: „Wapau morlalu ngundranali jinkanali jidnana tepi ngankana warai.“ Ja nurujeli nulu nakaldra najina wonti, ja nau Jesungu paltuni karipaterina wonti.
52Ісус же рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слїдом за Ісусом дорогою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.