Timotheum Ii 2
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tu ergo fili mi, confortare in gratia, quæ est in Christo Jesu:
1Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї,
2et quæ audisti a me per multos testes, hæc commenda fidelibus hominibus, qui idonei erant et alios docere.
2і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.
3Labora sicut bonus miles Christi Jesu.
3Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.
4Nemo militans Deo implicat se negotiis sæcularibus: ut ei placeat, cui se probavit.
4Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.
5Nam et qui certat in agone, non coronatur nisi legitime certaverit.
5Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.
6Laborantem agricolam oportet primum de fructibus percipere.
6Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.
7Intellige quæ dico: dabit enim tibi Dominus in omnibus intellectum.
7Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
8Memor esto Dominum Jesum Christum resurrexisse a mortuis ex semine David, secundum Evangelium meum,
8Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
9in quo laboro usque ad vincula, quasi male operans: sed verbum Dei non est alligatum.
9в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати.
10Ideo omnia sustineo propter electos, ut et ipsi salutem consequantur, quæ est in Christo Jesu, cum gloria cælesti.
10Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою.
11Fidelis sermo: nam si commortui sumus, et convivemus:
11Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.
12si sustinebimus, et conregnabimus: si negaverimus, et ille negabit nos:
12Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
13si non credimus, ille fidelis permanet, negare seipsum non potest.
13Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може.
14Hæc commone, testificans coram Domino. Noli contendere verbis: ad nihil enim utile est, nisi ad subversionem audientium.
14Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.
15Sollicite cura teipsum probabilem exhibere Deo, operarium inconfusibilem, recte tractantem verbum veritatis.
15Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.
16Profana autem et vaniloquia devita: multum enim proficiunt ad impietatem:
16Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
17et sermo eorum ut cancer serpit: ex quibus est Hymenæus et Philetus,
17і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
18qui a veritate exciderunt, dicentes resurrectionem esse jam factam, et subverterunt quorumdam fidem.
18котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
19Sed firmum fundamentum Dei stat, habens signaculum hoc: cognovit Dominus qui sunt ejus, et discedat ab iniquitate omnis qui nominat nomen Domini.
19Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.
20In magna autem domo non solum sunt vasa aurea, et argentea, sed et lignea, et fictilia: et quædam quidem in honorem, quædam autem in contumeliam.
20У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
21Si quis ergo emundaverit se ab istis, erit vas in honorem sanctificatum, et utile Domino ad omne opus bonum paratum.
21Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.
22Juvenilia autem desideria fuge, sectare vero justitiam, fidem, spem, caritatem, et pacem cum iis qui invocant Dominum de corde puro.
22Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
23Stultas autem et sine disciplina quæstiones devita: sciens quia generant lites.
23Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
24Servum autem Domini non oportet litigare: sed mansuetum esse ad omnes, docibilem, patientem,
24Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,
25cum modestia corripientem eos qui resistunt veritati, nequando Deus det illis pœnitentiam ad cognoscendam veritatem,
25щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,
26et resipiscant a diaboli laqueis, a quo captivi tenentur ad ipsius voluntatem.
26і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.