Марка 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
1ויבאו אל עבר הים אל ארץ הגדרים׃
2І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
2והוא יצא מן האניה והנה איש בא לקראתו מבין הקברים אשר רוח טמאה בו׃
3що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
3ומושבו בקברים וגם בעבתים לא יכל איש לאסרו׃
4часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
4כי פעמים הרבה אסרוהו בכבלים ובעבתים וינתק את העבתים וישבר את הכבלים ואין איש יכל לכבשו׃
5І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
5ותמיד לילה ויומם היה בהרים ובקברים צעק ופצע את עצמו באבנים׃
6Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
6ויהי כראותו את ישוע מרחוק וירץ וישתחו לו׃
7і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
7ויצעק בקול גדול ויאמר מה לי ולך ישוע בן אל עליון באלהים אני משביעך אשר לא תענני׃
8(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка. )
8כי הוא אמר אליו צא רוח טמא מן האדם הזה׃
9І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
9וישאל אתו מה שמך ויען ויאמר לגיון שמי כי רבים אנחנו׃
10І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
10ויתחנן אליו מאד לבלתי שלחם אל מחוץ לארץ׃
11Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
11ועדר חזירים רבים היה שם במרעה ההרים׃
12І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
12ויתחננו לו כל השדים לאמר שלחנו אל החזירים ונבאה אל תוכם׃
13І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
13וינח להם ויצאו רוחות הטמאה ויבאו בחזירים וישתער העדר מן המורד אל הים כאלפים במספר ויטבעו בים׃
14А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
14וינוסו רעי החזירים ויגידו זאת בעיר ובשדות ויצאו לראות מה נהיתה׃
15І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
15ויבאו אל ישוע ויראו את אחוז השדים אשר הלגיון בו והוא יושב מלבש וטוב שכל וייראו׃
16І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
16ויספרו להם הראים את אשר נעשה לאחוז השדים ואת דבר החזירים׃
17І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
17ויחלו להתחנן לו לסור מגבוליהם׃
18І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
18ויהי ברדתו אל האניה התחנן אליו האיש אשר היה אחוז שדים לתתו לשבת עמו׃
19Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
19ולא הניח לו כי אם אמר אליו שוב לביתך אל בני משפחתך והגד להם את הגדלות אשר עשה לך יהוה ויחנך׃
20І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
20וילך לו ויחל לקרא בעשר הערים את הגדלות אשר עשה לו ישוע ויתמהו כלם׃
21А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
21וישב ישוע לעבר באניה אל עבר הים ויקהל אליו המון רב והוא על שפת הים׃
22І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
22והנה בא אחד מראשי הכנסת ושמו יאיר וירא אתו ויפל לרגליו׃
23і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
23ויתחנן אליו מאד לאמר בתי הקטנה חלתה עד למות אנא בוא נא ושים ידיך עליה למען תרפא ותחיה׃
24І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
24וילך אתו וילכו אחריו המון רב וידחקהו׃
25Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
25ואשה היתה זבת דם שתים עשרה שנה׃
26і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
26והיא סבלה הרבה תחת ידי רפאים רבים והוציאה את כל אשר לה ולא להועיל ויהי חליה חזק מאד׃
27почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
27ויהי כשמעה את שמע ישוע ותבוא בהמון העם מאחריו ותגע בבגדו׃
28Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
28כי אמרה רק אם אגע בבגדיו אושע׃
29І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
29וייבש מקור דמיה פתאם ותבן בבשרה כי נרפא נגעה׃
30І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
30וברגע ידע ישוע בנפשו כי גבורה יצאה ממנו ויפן בתוך העם ויאמר מי נגע בבגדי׃
31І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
31ויאמר אליו תלמידיו אתה ראה את ההמון דוחק אתך ואמרת מי נגע בי׃
32І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
32ויבט סביב לראות את אשר עשתה זאת׃
33Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
33ותירא האשה ותחרד כי ידעה את אשר נעשה לה ותבא ותפל לפניו ותגד לו את האמת כלה׃
34Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
34ויאמר אליה בתי אמונתך הושיעה לך לכי לשלום וחיית מנגעך׃
35Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
35עודנו מדבר והנה באים מבית ראש הכנסת לאמר בתך מתה למה תטריח עוד את המורה׃
36Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
36וכשמע ישוע את הדבר אשר דברו ויאמר אל ראש הכנסת אל תירא רק האמינה׃
37І не дозволив нїкому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
37ולא הניח לאיש ללכת אתו בלתי אם לפטרוס וליעקב וליוחנן אחי יעקב׃
38І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
38ויבא בית ראש הכנסת וירא המון הבכים והמיללים הרבה׃
39І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
39ובבאו אמר אליהם מה תהמו ותבכו הנערה לא מתה אך ישנה היא׃
40І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матїр дївчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дївча лежало.
40וישחקו לו והוא גרש את כלם ויקח את אבי הנערה ואת אמה ואת אשר אתו ויבא החדרה אשר שם שכבת הנערה׃
41І, взявши дївча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дївчинко, тобі глаголю: встань.
41ויאחז ביד הנערה ויאמר אליה טליתא קומי אשר פרושו הילדה אני אמר לך קומי נא׃
42І зараз устало дївча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
42ומיד קמה הילדה ותתהלך והיא בת שתים עשרה שנה וישמו שמה גדולה׃
43І пильно наказав їм, щоб нїхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.
43ויזהר אותם מאד שלא יודע הדבר לאיש ויאמר לתת לה לאכול׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.