Марка 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
1І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
1IRAIL ari kotela jed o koti don nan wein Katara;
2І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
2A lao kotidi jan nin jop, aramaj me nen jaut ti poa, madan ap tan don i jan nin joujou kan.
3що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
3Pwe a kin kaukaujon nin joujou kan, jota amen, me kak jaliedi i, jal mata jota pil kak.
4часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
4Pwe pan toto a jalikidi jal en na o jal mata, ari a kin kamueit pajan jal mata o jal en na; jota amen me kak kamandala i.
5І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
5Anjau karoj, pon o ran, a kin mimi nan joujou kan o nana, weriwer o pein lokeki i takai.
6Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
6A ni a kilan Iejuj waja doo, a ap tanalan dairukedi.
7і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
7Weriwer laudeda indada: Menda re omui nai Iejuj, Japwilim en Kot lapalap? I kaukilan komui Kot, komui ender kawairok ia!
8(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка. )
8Pwe a kotin majani on i: Koti jan aramaj en, nen jaut koe!
9І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
9I ari kotin kainoma re a: Ij ad om? A ap japen potoan on i: let ad ai lekion, pwe kit me toto.
10І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
10A ap poeki, ender kotin kauj ir ala nin jap o.
11Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
11Ari, pwin pwik kalaimun eu mimi impan nana o, manamana jili.
12І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
12Irail ap poekipoeki potoan on: Re kotin kadar kit ala, pwe jen til on nan pwik oko.
13І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
13Iejuj ari kotin mueid on. Nen jaut akan ap koiei jan, ko on nan pwik oko. Pwik oko ap tanedi wei ni aul on nan jed ap mopila nan jed. Irail impan riakid.
14А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
14Jilepa kan ap tandaui, kaireki jili nan kanim o nan jap; re ap koieila pwen kilan duen me wiaui;
15І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
15Irail ari poto don ren Iejuj, kilan, me tanwar en tewil o a momod, o likauer, o lolekonlar; iei i me lekion mier re a. Re ap majapwekada,
16І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
16Irail me kilaner ap indai on irail duen me wiaui on me tanwar en tewil o, o duen pwik akan.
17І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
17Re ap poekipoeki, a en koti wei jan jap arail.
18І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
18Ni a koti don nin jop o, me tanwar en tewil o poeki re a en ian i.
19Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
19A i jota mueid on i, ap majani on i: Ko on ni im om ren jau om, kaire kin ir duen manaman lapalap, me Kaun o wiai on uk er o poke uk alar.
20І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
20I ari kola, kaloki jili nan Dekapolij duen manaman lapalap, me Iejuj kotin wiai on i; irail karoj ap puriamui kila.
21А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
21Iejuj lao pil kotela jed o on palio, pokon kalaimun eu ap ko pena re a. A kotikot pon oror.
22І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
22Ari, jaumaj en jinakoke amen, me ad a Iairuj kotido. Ni a tu on i, ap dairukedi jan.
23і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
23Poekipoeki kaualap, potoan on: Nai kijin jeripein kij koren ion mela; i poeki, komui en kotido en pwil lim omui poa, pwen kelailada, ap pan maurela.
24І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
24I ap kotin ianala, aramaj toto ap idaunla, koi don pena.
25Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
25Li aman, me nta pwilipwil par naulriau.
26і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
26O lokolokki me toto ren jaunwini toto o kida a kapwa karoj, ap jota katepe, pwe a totorela ete.
27почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
27Ni a ronada duen Iejuj, a ap dilonedo muri nan pokon o, o jair japwilim a likau.
28Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
28Pwe a inda: ma I jair japwilim a likau eta, I pan kelailda.
29І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
29Ari, pwilipwil en nta madan matata. I ari pamada nan war a, me a kelada janer jomau o.
30І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
30Iejuj ap madan kotin kaanda, me rojon kij ko janer. A ap jaupei don pokon o majani: Ij me jair ai likau?
31І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
31A japwilim a tounpadak kan potoan on: komui majani: pokon et koi don komui penaer; majani: Ij me jair ia?
32І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
32I ari kotin aupwil jili, pwe a men majani, me wia me o.
33Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
33Li o ari majapwekada, rerer, ajaer me wiaui on I ap pototo, dairukedi mo a, potoan on duen melel en me wiaui o.
34Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
34A ap kotin majani on i: Nai om pojon me kakelail uk adar. Ukowei popol, o kelada jan om jomau.
35Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
35Ni a kotin mamajan, irail kodo jan ren jaumaj en jinakoke indada: Noum jerepein o melar. Menda kom kaniri jaunpadak en?
36Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
36Ni en Iejuj a ani kair o, ap majani on jaumaj en jinokoke o: Kom der majak pojon eta!
37І не дозволив нїкому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
37A ap jota kotin mueid on meamen en idauenla i, Petruj eta, o Iakopuj o Ioanej ri en Iakopuj.
38І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
38Irail koti don ni im en jaumaj en jinokoke o, ap majani arail moromoron o mamaiei kaualap.
39І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
39A ni a kotilon, a majani on irail: dame komail moromoronki o mamaukeki? Jeri en jota melar, a mamair eta.
40І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матїр дївчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дївча лежало.
40Re ap kakaurureki i. I ari kotikiiei jan irail karoj, ap kotin ukada jam o in en jeri o me ian I ko; a ap pedelon on waja, me jeri o wonon ia;
41І, взявши дївча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дївчинко, тобі глаголю: встань.
41I ari kotin ale pa en jeri o majani on i: Talita kumi! let wewe: Jeripein i indai on uk, paurida!
42І зараз устало дївча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
42Jeripein ap madan paurida, alu; pwe a jaunpar eijokriau; irail ap malamalaua kila kaualap.
43І пильно наказав їм, щоб нїхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.
43I ari kotin kalik irail edi, pwe meamen de ajada, ap majani, kijin mana en ko on.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.