Марка 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
1KADEKADEO a pil kotin tapiada kawewe liman jed o. Pokon kalaimun eu ap ko pena re a. A ap kotidan pon jop pot kotikot pon jed o. A pokon o mi nan jap pon oror.
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
2A kotin kawewe on irail me toto ni i karajeraj akan, majani on irail ni a padak:
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
3Ron! Kilan, jaunkamor o kolan kamorok.
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
4Ni a kamokamorok akai ap moridi on pon kailan al, manpir ap pirido nam ir ala.
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
5A akai moredi on waja takain, waja pwel petepet; irail ari madan wojada, pweki jota pwel lole.
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
6Ni en katipin dakarada, re ap monela o mela pweki jota kalau ar.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
7A akai moredi nan tuka teketek; o tuka teketek wojada, kajokiala, re ap jota wa.
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
8A akai moredi nan pwel mau o pwaida wa; akai pan me jileijok; a akai me woneijok, a akai me epuki.
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
9A kotin majani: Me jalon a mia men ron, i en ron!
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
10A lao kotin kalapukela, men imp a ianaki ekriamen ap kalelapok re a duen karajeraj pukat.
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
11A ap kotin majani on irail: A muei on komail, en aja duen me rir en wein Kot. A men liki re pan aja meakaroj jan ni karajeraj akan.
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
12Pwe re kilan, ari jota kilan, o roneron, ap jota dedeki; pwe re de pan wukila o dip ar lapwa jan irail.
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
13A ap kotin majani on irail: Komail jota dedeki karajeraj pot et? A iaduen, omail pan aja karajeraj tei ko?
14Сїяч слово сїє.
14Jaunkamor me kamorok jili majan.
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
15A mepukat me mi pon kailan al, waja majan moredi on, a re lao ronadar, Jatan ap madanado, ki jan majan, me kamoremoredi on nan monion arail.
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
16O mepukat mo moredi on waja takain, re lao ronadar majan o ap madan peren kida ale.
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
17A jota kalaua re rail apdadaur eta ekij, lao jonejon o kamakam wiaui pweki majan o, re ap madan makar kida.
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
18A mepukat me moredi on nan tuka teketek, me ronada majan.
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
19A anan en pai en jappa o inon kapwa, o norok en okotme pweida, kajokela majan, ap jota wa.
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
20A mepukat irail, me moredi on nan pwel mau, me ronada majan o, ale o wa, akai pan me jlei ijok, a akai me woneijok, a akai me epuki.
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
21A kotin majani on irail: Kandel pan wijikedo, pwen ko on pan kajak de pan men wendi? A Jote koda won nin deun kandel.
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
22Pwe jota me rir kot, me jo pan janjalada, pil jota me okiok kot, me jota pan lok jili.
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
23Meamen me jalon a mia men ron, i en ron!
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
24A ap kotin majani on irail: komail kalaka, me komail ron! pwe men jon, me komail jonki iduen a pil pan jon, on komail.
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
25Pwe me a mia, ekij pan ko on, a me jota a mia, me ekij mie, me ekij mi re a pan katia san.
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
26A kotin majani: let duen wein Kot, raj on aramaj amen, me kamoredi on nan pwel war en tuka.
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
27Ap mairela, pirida, pon ran; a war o wojada ap kakairida a ap jota aja due.
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
28Pwe pwel kin pein kawojada tuka. Maj katoka, mur mpok, mur war en korn nan mpok ap pwarada.
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
29A ni wa ma, a ap madan ki on men lepukedi, pwe rak mier.
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
30A pil kotin majani: Da me kitail en karajai on wein Kot? De da me kitail en kajojon on?
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
31A raj on wan tuka, me pan kamoremoredi on nan pwel, me tikitik jan war karoj, me mi nan jap.
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
32A lao kamoredi, ap wojada laude jan dip karoj, ap kajan pajan laud; manpir en pan lan ap kin wendi pan mot a.
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
33I jon en karajeraj akan toto a kotiki on irail ni a kawewe on irail majan o duen ar weweki.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
34Jota a majan, ma jo karajeraj. Ni arail kelepala, a ap kotin kadede on japwilim a tounpadak kan meakan.
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
35Ni ran ota, lao jautik penaer, a kotin majani on irail: Kitail daulul won palio!
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
36Ari, ni ar kadar pajan pokon o, re kamajalada nin jop o. Pil akai kijin jop mi re a.
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
37Melimel ap koda, iluk ap punedi on nan jop o kadirela.
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
38A a kotikot nan murin jop o, jaijaimok pon uluna. Irail ap kaopada. potoan on i: Jaunpadak, kom jota kupurai kit, pweki at pan mela?
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
39I ari kotin kipada, anianida melimel, o kotin majani on jed o: Moledi! An ap dukedi o molela kaualap.
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
40A ap kotin majani on irail: Da me komail majapwekeki? Iadue, jota omail pojon?
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
41Irail majapwekada kaualap, ap indada nan pun arail: Iaduen ol men et, me an o jed peiki on?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.