Марка 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
1Ja nakaldra Nulu wonina wonti panto dirkalani ngujangujara jinkila. Ja kana wolara nunkangu jurborina wonti, ja Nau botani wirina wonti ja ngapani ngamana ngarina wonti, ja kana wolara panto dirkalani ngamana ngarina wonti mitani.
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
2Ja Nulu tanangu jeribaka jaurali ngujangujara marapu jinkina wonti, ja Nau tanangu ngujangujarali nunkanali jatana wonti:
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
3„Ngaranau! Mai, jaupanietja wapana wonti jaupala.
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
4Ja jendranguta nulu jaupanani, palpa paltuni purina wonti; ja paia wokarana wonti ja nina tajina wonti.
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
5Palpa marda paltirani purina wonti, ja wata mita tjanka marapu ngamalkana wonti; ja nurujeli punkana wonti, ngangau mita puta nganana wonti.
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
6Ja ditji matja dunkana, nau winjarina wonti; ja ngangau kapara pani nganana wonti, nau mujarina wonti.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
7Ja palpa dilkani purina wonti; ja dilka punkana wonti ja nina palimana wonti, ja wata tandra jinkina wonti.
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
8Ja palpa mita ngumuni purina wonti, ja kuripunkana wonti ja punkana wonti ja tandra punkibana wonti ja mandrana wonti: Kulnujeli 30, kulnujeli 60, kulnujeli 100.
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
9Ja Nau tanangu jatana wonti: Warle talpa ngamalkai ngarala, nulu ngaraiatimai!“
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
10Ja Nau kulnulu nganana, nina mili marapratjana ja mandrujeli, ja tanali nunkangunto, jakalkana wonti nunkangupini jeribaka jaurandru.
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
11Ja Nau tanangu jatana wonti: „Jurangu matja jinkina warai, jaura kurukuru Godaia mililandru ngujamananto; tanangu, tana palarani nganai, pratjana jeribaka jaura nganai.
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
12Ngangau tanali najinani najinanto ja bulu ngujamananto, ja ngaranani ngarananto ja bulu ngundrananto; ngangau tana wata madlentjandru karitjinanto, tanani madlentji kalingananto.“
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
13Ja Nau tanangu jatana wonti: „Ninapini jeribaka jaura jura wata ngujamanani, ja worderu jura jeribaka jaura pratjana ngujamala nganai?
14Сїяч слово сїє.
14Iaupanietjali jaura jaupai.
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
15Tana paltuni tanapini nganai; woderi jaura matja jaupana, ja tanali nina ngarana, nurujeli kutji wokarai ja jaura maniai, nina ngarani tananani matja jaupana.
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
16Tanangu jeribaka tanapini nganai, tanana marda paltirani matja jaupana; tanali jaura ngarai ja nurujeli murlali nina patai;
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
17Ja munta tana kapara pani nganai, a‐ai, tana maraltja nganai; ngadani ketjaketjana ja tirikaripaterina wokaranani jaurandru, tana wolja kalakalarila nganai.
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
18Ja palpa, tanana dilkani matja jaupana, tanapini nganai, tanali jaura ngarai,
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
19Ja nunkangupini mitani manujeli ngundrana, ja poto pirnaia jedibana, ja poto nguruja milkirina tanangu wiriai, ja jaura palimai, ja tandra pani punkibai.
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
20Ja tanapini nganai, tanana mita ngumuni matja jaupana; tanali jaura ngarai ja patai ja tandra punkibai; kulnujeli 30, kulnujeli 60, ja kulnujeli 100.“
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
21Ja Nau tanangu jatana wonti: „Praitji wokarai, nina kokuni ngarinalu kara, turarani pirini ngarinalu kara kurala? Nau wata parai, nina praitjaia potuni kurala?
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
22Ngangau panila kurirpi nganai, naupini wata tinkari pantjinanto; ja panila kurukuruni pantjina wonti, a‐ai, praitjani wokarananto.
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
23Kulnujeli talpa ngamalkai ngarala, nulu ngaraiatimai!“
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
24Ja Nau tanangu jatana wonti: „Najianau, mina jura ngarai: Mina kokujeli jura jinkiai, jenia koko jura nakaldra manina tikala nganai; ja jura ngaranani, tanali jurangu morla jinkila nganai.
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
25Ngangau warle ngamalkai, nunkangu Nulia jinkila nganai; ja warle wata ngamalkai, nunkangundru Nulia bakana jenia manila nganai, mina nulu ngamalkai.“
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
26Ja Nau jatana wonti: „Jeruja Godaia milila nganai, worderu kana kulnujeli paua mitani japai,
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
27Ja nau mukaturarai, ja jiritjiai tinkani ja ditjini, ja paua punkai ja wirdiriai; ja nau ko worderu.
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
28Ngangau mita muntali tandra punkibai, ngopera nindri, ngadani mangatandra, ngadani tandra kantji mangatandrani.
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
29Ja tandra talku ngananani, nurujeli nulu kirra jinpai, ngangau kampani ditji wokarana warai.“
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
30Ja Nau jatana wonti: „Worangu jeribaka ngaiani Godaia milila kurananto? Mina jeribaka jaurali ngaiani nina jeribaka kurananto kara?
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
31Tandra wakawaka jeribaka, ninapini mitani matja jaupana, nau morla waka nganai tandra nguja marapuni mitani.
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
32Ja nina matja jaupana, nau kuri punkai ja morla pirna pantjiai nindri marapuni, ja nguna pirna dunkalkai, jeruja pungalani nunkanani bakana paia ngaranala ngamai.“
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
33Ja jeribaka jaura marapujeli Nulu tanangu jaura kaukaubana wonti, worderu tana ngurunguru nganana wonti ngarala.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
34Ja jeribaka jaura panini Nulu tanangu panila kaukaubana wonti; windri pilki Nulu milini nunkanani pratjana mildiri ngankana wonti.
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
35Ja Nau tanangu, nunkangupini ditjini matja kalkaurarina, jatana wonti: „Ngaiana jerankaria pararananto.“
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
36Ja tanali kana wolara worarana wonti ja nina patana wonti worderu Nau botani nganana wonti; ja bakana bota nguru nunkangunto nganana wonti.
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
37Ja watara pirna wilparina wonti; ja mandikila botani pinpitarana wonti, jeruja nau ngampu ngapali manamiri nganana wonti.
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
38Ja Nau botani ngadani kukati terkana mukaturarana wonti; ja tanali nina jiritjibana wonti ja nunkangu jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, jenia jnkangu jeribaka nganai ngaiana palinani?“
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
39Ja Nau mukandru matja jiritjina, Nulu watara dikidikibana wonti ja ngapani jatana wonti: „Ngapuriau, dalpura nganau!“ Ja watara mudana wonti, ja dalpura pirna nganana wonti.
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
40Ja Nau tanangu jatana wonti: „Minandru jura jeruja japali nganai? Minandru jura wata morlalu ngundrai?“
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
41Ja tana japali pirna pantjina wonti ja ngankamalina wonti: „Worana Naupini nganai, ngangau nunkangu watara ja ngapa pankiai?“
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.