Марка 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
1И пришли на другой берег моря, в страну Гадаринскую.
2І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
2И когда вышел Он из лодки, тотчас встретил Его вышедший из гробов человек, одержимый нечистым духом,
3що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
3он имел жилище в гробах, и никто не мог его связать даже цепями,
4часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
4потому что многократно был он скован оковами и цепями, но разрывал цепи и разбивал оковы, и никто не в силах был укротить его;
5І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
5всегда, ночью и днем, в горах и гробах, кричал он и бился о камни;
6Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
6увидев же Иисуса издалека, прибежал и поклонился Ему,
7і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
7и, вскричав громким голосом, сказал: что Тебе до меня, Иисус, Сын Бога Всевышнего? заклинаю Тебя Богом, не мучь меня!
8(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка. )
8Ибо Иисус сказал ему: выйди, дух нечистый, из сего человека.
9І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
9И спросил его: как тебе имя? И он сказал в ответ: легион имя мне, потому что нас много.
10І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
10И много просили Его, чтобы не высылал их вон из страны той.
11Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
11Паслось же там при горе большое стадо свиней.
12І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
12И просили Его все бесы, говоря: пошли нас в свиней, чтобы нам войти в них.
13І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
13Иисус тотчас позволил им. И нечистые духи, выйдя, вошли в свиней; и устремилось стадо с крутизны в море, а их было около двух тысяч; и потонули в море.
14А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
14Пасущие же свиней побежали и рассказали в городе и в деревнях. И жители вышли посмотреть, что случилось.
15І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
15Приходят к Иисусу и видят, что бесновавшийся, в котором был легион, сидит и одет, и в здравом уме; и устрашились.
16І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
16Видевшие рассказали им о том, как это произошло с бесноватым, и о свиньях.
17І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
17И начали просить Его, чтобы отошел от пределов их.
18І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
18И когда Он вошел в лодку, бесновавшийся просил Его, чтобы быть с Ним.
19Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
19Но Иисус не дозволил ему, а сказал: иди домой к своим и расскажи им, что сотворил с тобою Господь и как помиловал тебя.
20І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
20И пошел и начал проповедывать в Десятиградии, что сотворил с ним Иисус; и все дивились.
21А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
21Когда Иисус опять переправился в лодке на другой берег, собралось к Нему множество народа. Он был у моря.
22І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
22И вот, приходит один из начальников синагоги, по имени Иаир, и, увидев Его, падает к ногам Его
23і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
23и усильно просит Его, говоря: дочь моя при смерти; приди и возложи на нее руки, чтобы она выздоровела и осталась жива.
24І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
24Иисус пошел с ним. За Ним следовало множество народа, и теснили Его.
25Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
25Одна женщина, которая страдала кровотечением двенадцать лет,
26і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
26много потерпела от многих врачей, истощила все, что было у нее, и не получила никакой пользы, но пришла еще в худшее состояние,
27почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
27услышав об Иисусе, подошла сзади в народе и прикоснулась к одежде Его,
28Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
28ибо говорила: если хотя к одежде Его прикоснусь, то выздоровею.
29І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
29И тотчас иссяк у ней источник крови, и она ощутила в теле, что исцелена от болезни.
30І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
30В то же время Иисус, почувствовав Сам в Себе, что вышла из Него сила, обратился в народе и сказал: кто прикоснулся к Моей одежде?
31І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
31Ученики сказали Ему: Ты видишь, что народ теснит Тебя, и говоришь: кто прикоснулся ко Мне?
32І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
32Но Он смотрел вокруг, чтобы видеть ту, которая сделала это.
33Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
33Женщина в страхе и трепете, зная, что с нею произошло, подошла, пала пред Ним и сказала Ему всю истину.
34Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
34Он же сказал ей: вера твоя спасла тебя; иди в мире и будь здорова от болезни твоей.
35Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
35Когда Он еще говорил сие, приходят от начальника синагоги и говорят: дочь твоя умерла; что еще утруждаешь Учителя?
36Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
36Но Иисус, услышав сии слова, тот час говорит начальнику синагоги: не бойся, только веруй.
37І не дозволив нїкому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
37И не позволил никому следовать за Собою, кроме Петра, Иакова и Иоанна, брата Иакова.
38І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
38Приходит в дом начальника синагоги и видит смятение и плачущих и вопиющих громко.
39І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
39И, войдя, говорит им: что смущаетесь и плачете? девица не умерла, но спит.
40І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матїр дївчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дївча лежало.
40И смеялись над Ним. Но Он, выслав всех, берет с Собою отца и мать девицы и бывших с Ним и входит туда, где девица лежала.
41І, взявши дївча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дївчинко, тобі глаголю: встань.
41И, взяв девицу за руку, говорит ей: “талифа куми”, что значит девица, тебе говорю, встань.
42І зараз устало дївча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
42И девица тотчас встала и начала ходить, ибо была лет двенадцати. Видевшие пришли в великое изумление.
43І пильно наказав їм, щоб нїхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.
43И Он строго приказал им, чтобы никто об этом не знал, и сказал, чтобы дали ей есть
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.