Галат 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
1Dico autem: quanto tempore hæres parvulus est, nihil differt a servo, cum sit dominus omnium:
2а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
2sed sub tutoribus et actoribus est usque ad præfinitum tempus a patre:
3Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
3ita et nos cum essemus parvuli, sub elementis mundi eramus servientes.
4Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
4At ubi venit plenitudo temporis, misit Deus Filium suum factum ex muliere, factum sub lege,
5щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
5ut eos, qui sub lege erant, redimeret, ut adoptionem filiorum reciperemus.
6А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
6Quoniam autem estis filii, misit Deus Spiritum Filii sui in corda vestra, clamantem: Abba, Pater.
7Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
7Itaque jam non est servus, sed filius: quod si filius, et hæres per Deum.
8Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
8Sed tunc quidem ignorantes Deum, iis, qui natura non sunt dii, serviebatis.
9Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
9Nunc autem cum cognoveritis Deum, immo cogniti sitis a Deo: quomodo convertimini iterum ad infirma et egena elementa, quibus denuo servire vultis?
10Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
10Dies observatis, et menses, et tempora, et annos.
11Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
11Timeo vos, ne forte sine causa laboraverim in vobis.
12Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
12Estote sicut ego, quia et ego sicut vos: fratres, obsecro vos. Nihil me læsistis.
13Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
13Scitis autem quia per infirmitatem carnis evangelizavi vobis jampridem: et tentationem vestram in carne mea
14І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
14non sprevistis, neque respuistis: sed sicut angelum Dei excepistis me, sicut Christum Jesum.
15Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
15Ubi est ergo beatitudo vestra? testimonium enim perhibeo vobis, quia, si fieri posset, oculos vestros eruissetis, et dedissetis mihi.
16То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
16Ergo inimicus vobis factus sum, verum dicens vobis?
17Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
17Æmulantur vos non bene: sed excludere vos volunt, ut illos æmulemini.
18Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
18Bonum autem æmulamini in bono semper: et non tantum cum præsens sum apud vos.
19Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос вʼобразить ся у вас,
19Filioli mei, quos iterum parturio, donec formetur Christus in vobis:
20хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
20vellem autem esse apud vos modo, et mutare vocem meam: quoniam confundor in vobis.
21Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
21Dicite mihi qui sub lege vultis esse: legem non legistis?
22Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
22Scriptum est enim: Quoniam Abraham duos filios habuit: unum de ancilla, et unum de libera.
23Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
23Sed qui de ancilla, secundum carnem natus est: qui autem de libera, per repromissionem:
24Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
24quæ sunt per allegoriam dicta. Hæc enim sunt duo testamenta. Unum quidem in monte Sina, in servitutem generans, quæ est Agar:
25Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
25Sina enim mons est in Arabia, qui conjunctus est ei quæ nunc est Jerusalem, et servit cum filiis suis.
26А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
26Illa autem, quæ sursum est Jerusalem, libera est, quæ est mater nostra.
27Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
27Scriptum est enim: [Lætare, sterilis, quæ non paris; erumpe et clama, quæ non parturis: quia multi filii desertæ, magis quam ejus quæ habet virum.]
28Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
28Nos autem, fratres, secundum Isaac promissionis filii sumus.
29Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
29Sed quomodo tunc is, qui secundum carnem natus fuerat, persequebatur eum qui secundum spiritum: ita et nunc.
30Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
30Sed quid dicit Scriptura? Ejice ancillam, et filium ejus: non enim hæres erit filius ancillæ cum filio liberæ.
31Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.
31Itaque, fratres, non sumus ancillæ filii, sed liberæ: qua libertate Christus nos liberavit.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.