2 Самуїлова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:
1Y HABLÓ David á Jehová las palabras de este cántico, el día que Jehová le había librado de la mano de todos sus enemigos, y de la mano de Saúl.
2Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
2Y dijo: Jehová es mi roca, y mi fortaleza, y mi libertador;
3Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
3Dios de mi roca, en él confiaré: mi escudo, y el cuerno de mi salud, mi fortaleza, y mi refugio; mi salvador, que me librarás de violencia.
4Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
4Invocaré á Jehová, digno de ser loado, y seré salvo de mis enemigos.
5Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
5Cuando me cercaron ondas de muerte, y arroyos de iniquidad me asombraron,
6Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
6Me rodearon los dolores del infierno, y me tomaron descuidado lazos de muerte.
7І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
7Tuve angustia, invoqué á Jehová, y clamé á mi Dios: y él oyó mi voz desde su templo; llegó mi clamor á sus oídos.
8Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
8La tierra se removió, y tembló; los fundamentos de los cielos fueron movidos, y se estremecieron, porque él se airó.
9Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
9Subió humo de sus narices, y de su boca fuego consumidor, por el cual se encendieron carbones.
10Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
10Y abajó los cielos, y descendió: una oscuridad debajo de sus pies.
11Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
11Subió sobre el querubín, y voló: aparecióse sobre las alas del viento.
12Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
12Puso tinieblas alrededor de sí á modo de pabellones; aguas negras y espesas nubes.
13Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
13Del resplandor de su presencia se encendieron ascuas ardientes.
14Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
14Jehová tronó desde los cielos, y el Altísimo dió su voz;
15Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
15Arrojó saetas, y desbaratólos; relampagueó, y consumiólos.
16І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
16Entonces aparecieron los manantiales de la mar, y los fundamentos del mundo fueron descubiertos, á la reprensión de Jehová, al resoplido del aliento de su nariz.
17І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
17Extendió su mano de lo alto, y arrebatóme, y sacóme de copiosas aguas.
18Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
18Libróme de fuertes enemigos, de aquellos que me aborrecían, los cuales eran más fuertes que yo.
19Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
19Asaltáronme en el día de mi calamidad; mas Jehová fué mi sostén.
20На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
20Sacóme á anchura; libróme, porque puso su voluntad en mí.
21І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
21Remuneróme Jehová conforme á mi justicia; y conforme á la limpieza de mis manos, me dió la paga.
22Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
22Porque yo guardé los caminos de Jehová, y no me aparté impíamente de mi Dios.
23Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
23Porque delante de mí tengo todas sus ordenanzas; y atento á sus fueros, no me retiraré de ellos.
24Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
24Y fuí íntegro para con él, y guardéme de mi iniquidad.
25І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
25Remuneróme por tanto Jehová conforme á mi justicia, y conforme á mi limpieza delante de sus ojos.
26З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
26Con el bueno eres benigno, y con el íntegro te muestras íntegro;
27З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
27Limpio eres para con el limpio, mas con el perverso eres rígido.
28Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
28Y tú salvas al pueblo humilde; mas tus ojos sobre los altivos, para abatirlos.
29Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
29Porque tú eres mi lámpara, oh Jehová: Jehová da luz á mis tinieblas.
30Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
30Porque en ti romperé ejércitos, y con mi Dios saltaré las murallas.
31Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
31Dios, perfecto su camino: la palabra de Jehová purificada, escudo es de todos los que en él esperan.
32Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
32Porque ¿qué Dios hay sino Jehová? ¿ó quién es fuerte sino nuestro Dios?
33Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
33Dios es el que con virtud me corrobora, y el que despeja mi camino;
34Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
34El que hace mis pies como de ciervas, y el que me asienta en mis alturas;
35Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
35El que enseña mis manos para la pelea, y da que con mis brazos quiebre el arco de acero.
36І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
36Tú me diste asimismo el escudo de tu salud, y tu benignidad me ha acrecentado.
37І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
37Tú ensanchaste mis pasos debajo de mí, para que no titubeasen mis rodillas.
38Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
38Perseguiré á mis enemigos, y quebrantarélos; y no me volveré hasta que los acabe.
39І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
39Los consumiré, y los heriré, y no se levantarán; y caerán debajo de mis pies.
40Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
40Ceñísteme de fortaleza para la batalla, y postraste debajo de mí los que contra mí se levantaron.
41Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
41Tú me diste la cerviz de mis enemigos, de mis aborrecedores, y que yo los destruyese.
42І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
42Miraron, y no hubo quien los librase; á Jehová, mas no les respondió.
43Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
43Yo los desmenuzaré como polvo de la tierra; hollarélos como á lodo de las plazas, y los disiparé.
44Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
44Tú me libraste de contiendas de pueblos: tú me guardaste para que fuese cabeza de gentes: pueblos que no conocía, me sirvieron.
45Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
45Los extraños titubeaban á mí: en oyendo, me obedecían.
46Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
46Los extraños desfallecían, y temblaban en sus escondrijos.
47Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
47Viva Jehová, y sea bendita mi roca; sea ensalzado el Dios, la roca de mi salvamento:
48Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
48El Dios que me ha vengado, y sujeta los pueblos debajo de mí;
49Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
49Y que me saca de entre mis enemigos: tú me sacaste en alto de entre los que se levantaron contra mí: librásteme del varón de iniquidades.
50Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
50Por tanto yo te confesaré entre las gentes, oh Jehová, y cantaré á tu nombre.
51Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
51El que engrandece las saludes de su rey, y hace misericordia á su ungido, á David, y á su simiente, para siempre.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.