2 Самуїлова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:
1Mluvil pak David Hospodinu slova písně této v ten den, když ho vysvobodil Hospodin z ruky všech nepřátel jeho, i z ruky Saulovy.
2Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
2A řekl: Hospodin skála má a hrad můj, i vysvoboditel můj se mnou.
3Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
3Bůh skála má, doufati budu v něho; štít můj a roh spasení mého, vyvýšení mé a útočiště mé, spasitel můj, kterýž od násilí vysvobozuje mne.
4Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
4Chvály hodného vzýval jsem Hospodina, a od nepřátel svých vysvobozen jsem.
5Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
5Nebo obklíčily mne byly úzkosti smrti, a proudové bezbožných předěsili mne.
6Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
6Bolesti smrtelné obstoupily mne, a osídla smrti zachvátila mne.
7І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
7V úzkosti své vzýval jsem Hospodina, a k Bohu svému volal jsem, i vyslyšel z chrámu svého hlas můj, a křik můj přišel v uši jeho.
8Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
8Tedy pohnula se a zatřásla země, základové nebes pohnuli se, a třásli se pro rozhněvání jeho.
9Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
9Dým vycházel z chřípí jeho, a oheň zžírající z úst jeho, od něhož se uhlí roznítilo.
10Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
10Nakloniv nebes, sstoupil, a mrákota byla pod nohami jeho.
11Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
11I vsedl na cherubín a letěl, a spatřín jest na peří větrovém.
12Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
12Položil temnosti vůkol sebe jako stany, shrnutí vod, oblaky husté.
13Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
13Od blesku oblíčeje jeho rozpálilo se uhlí řeřavé.
14Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
14Hřímal s nebes Hospodin, a Nejvyšší vydal zvuk svůj.
15Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
15Vystřelil i střely, kterýmiž je rozptýlil, a blýskání, jímž je porazil.
16І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
16I ukázaly se hlubiny mořské, a odkryti jsou základové okršlku, pro zůřivé kárání Hospodinovo, pro dmýchání větru chřípí jeho.
17І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
17Poslav s výsosti, přijal mne, vytáhl mne z vod velikých.
18Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
18Vysvobodil mne od nepřítele mého silného, od těch, kteříž mne nenáviděli, ačkoli silnější mne byli.
19Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
19Předstihli mne v den trápení mého, ale Hospodin byl mi podpora.
20На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
20Kterýž vyvedl mne na prostranství, vysvobodil mne, nebo sobě oblíbil mne.
21І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
21Odplatil mi Hospodin podlé spravedlnosti mé, podlé čistoty rukou mých odplatil mi.
22Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
22Nebo jsem ostříhal cest Hospodinových, aniž jsem se bezbožně strhl Boha svého.
23Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
23Všickni zajisté soudové jeho jsou před oblíčejem mým, aniž jsem od kterých ustanovení jeho odstoupil.
24Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
24A tak byv dokonalý před ním, šetřil jsem, abych se nedopustil nepravosti.
25І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
25Protož odplatil mi Hospodin podlé spravedlnosti mé, vedlé čistoty mé před očima jeho.
26З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
26Ty, Pane, s milosrdným milosrdně nakládáš, a k upřímému upřímě se máš.
27З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
27K sprostnému sprostně se ukazuješ, a s převráceným převráceně zacházíš.
28Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
28Lid pak ssoužený vysvobozuješ, ale před vysokomyslnými oči své sklopuješ.
29Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
29Ty zajisté jsi svíce má, ó Hospodine. Hospodin jistě osvěcuje temnosti mé.
30Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
30Nebo v tobě proběhl jsem vojska, v Bohu svém přeskočil jsem zed.
31Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
31Toho Boha silného cesta jest dokonalá, výmluvnosti Hospodinovy přečištěné; onť jest štít všech, kteříž doufají v něho.
32Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
32Nebo kdo jest Bohem kromě Hospodina? A kdo jest skalou kromě Boha našeho?
33Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
33Bůh jest síla má i vojska mého, onť působí volnou cestu mou.
34Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
34Èiní nohy mé jako laní, a na vysokých místech mých postavuje mne.
35Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
35Cvičí ruce mé k boji, tak že lámi lučiště ocelivá rukama svýma.
36І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
36Nebo dal mi štít spasení svého, a dobrotivost jeho zvelebila mne.
37І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
37Rozšířil kroky mé pode mnou, aby se nepodvrtly nohy mé.
38Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
38Honil jsem nepřátely své a zahladil jsem je, aniž jsem se navrátil, dokudž jsem jich nevyplénil.
39І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
39Docela jsem je vyhubil a sprobodal jsem je, tak že nepovstanou; i padli pod nohy mé.
40Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
40Ty zajisté, Bože, přepásals mne udatností k boji, porazils pode mne ty, kteříž povstávají proti mně.
41Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
41Nýbrž dals mi šíji nepřátel mých, těch, kteříž v nenávisti měli mne, a vyplénil jsem je.
42І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
42Ohlédali se, ale nebyl, kdo by vysvobodil, k Hospodinu, ale nevyslyšel jich.
43Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
43I potřel jsem je jako prach země, jako bláto na ulicích potlačil a rozptýlil jsem je.
44Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
44Ty jsi mne vytrhl z různic lidu mého, zachovals mne, abych byl za hlavu národům; lid neznámý mně sloužil.
45Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
45Cizozemci lhali mi, a jakž zaslechli, uposlechli mne.
46Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
46Cizozemci svadli, a třásli se i v ohradách svých.
47Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
47Živť jest Hospodin, a požehnaná skála má; protož ať jest vyvyšován Bůh, skála spasení mého,
48Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
48Bůh silný, kterýž dává mi pomsty a podmaňuje mi lidi.
49Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
49Vyvodíš mne z prostřed nepřátel mých, a nad povstávajícími proti mně vyvyšuješ mne, člověka nepravého mne zbavuješ.
50Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
50Protož chváliti tě budu, Hospodine, mezi národy, a jménu tvému žalmy zpívati budu.
51Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
51Onť jest hrad jistého spasení krále svého, a ten, kterýž činí milosrdenství pomazanému svému Davidovi, i semeni jeho až na věky.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.