2 Самуїлова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:
1Und David redete vor dem HERRN die Worte dieses Liedes zur Zeit, da ihn der HERR errettet hatte von der Hand aller seiner Feinde und von der Hand Sauls, und sprach:
2Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
2Der HERR ist mein Fels und meine Burg und mein Erretter.
3Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
3Gott ist mein Hort, auf den ich traue, mein Schild und Horn meines Heils, mein Schutz und meine Zuflucht, mein Heiland, der du mir hilfst vor dem Frevel.
4Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
4Ich rufe an den HERRN, den Hochgelobten, so werde ich von meinen Feinden erlöst.
5Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
5Es hatten mich umfangen die Schmerzen des Todes, und die Bäche des Verderbens erschreckten mich.
6Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
6Der Hölle Bande umfingen mich, und des Todes Stricke überwältigten mich.
7І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
7Da mir angst war, rief ich den HERRN an und schrie zu meinem Gott; da erhörte er meine Stimme von seinem Tempel, und mein Schreien kam vor ihn zu seinen Ohren.
8Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
8Die Erde bebte und ward bewegt; die Grundfesten des Himmels regten sich und bebten, da er zornig war.
9Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
9Dampf ging auf von seiner Nase und verzehrend Feuer von seinem Munde, daß es davon blitzte.
10Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
10Er neigte den Himmel und fuhr herab, und Dunkel war unter seinen Füßen.
11Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
11Und er fuhr auf dem Cherub und flog daher, und er schwebte auf den Fittichen des Windes.
12Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
12Sein Gezelt um ihn her war finster und schwarze, dicke Wolken.
13Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
13Von dem Glanz vor ihm brannte es mit Blitzen.
14Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
14Der HERR donnerte vom Himmel, und der Höchste ließ seinen Donner aus.
15Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
15Er schoß seine Strahlen und zerstreute sie; er ließ blitzen und erschreckte sie.
16І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
16Da sah man das Bett der Wasser, und des Erdbodens Grund ward aufgedeckt von dem Schelten des HERRN, von dem Odem und Schnauben seiner Nase.
17І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
17Er streckte seine Hand aus von der Höhe und holte mich und zog mich aus den großen Wassern.
18Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
18Er errettete mich von meinen starken Feinden, von meinen Hassern, die zu mir mächtig waren,
19Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
19die mich überwältigten zur Zeit meines Unglücks; und der HERR ward meine Zuversicht.
20На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
20Und er führte mich aus in das Weite, er riß mich heraus; denn er hatte Lust zu mir.
21І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
21Der HERR tut wohl an mir nach meiner Gerechtigkeit; er vergilt mir nach der Reinigkeit meiner Hände.
22Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
22Denn ich halte die Wege des HERRN und bin nicht gottlos wider meinen Gott.
23Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
23Denn alle seine Rechte habe ich vor Augen, und seine Gebote werfe ich nicht von mir;
24Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
24sondern ich bin ohne Tadel vor ihm und hüte mich vor Sünden.
25І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
25Darum vergilt mir der HERR nach meiner Gerechtigkeit, nach meiner Reinigkeit vor seinen Augen.
26З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
26Bei den Heiligen bist du heilig, bei den Frommen bist du fromm,
27З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
27bei den Reinen bist du rein, und bei den Verkehrten bist du verkehrt.
28Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
28Denn du hilfst dem elenden Volk, und mit deinen Augen erniedrigst du die Hohen.
29Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
29Denn du, HERR, bist meine Leuchte; der HERR macht meine Finsternis licht.
30Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
30Denn mit dir kann ich Kriegsvolk zerschlagen und mit meinem Gott über die Mauer springen.
31Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
31Gottes Wege sind vollkommen; des HERRN Reden sind durchläutert. Er ist ein Schild allen, die ihm vertrauen.
32Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
32Denn wo ist ein Gott außer dem HERRN, und wo ist ein Hort außer unserm Gott?
33Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
33Gott stärkt mich mit Kraft und weist mir einen Weg ohne Tadel.
34Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
34Er macht meine Füße gleich den Hirschen und stellt mich auf meine Höhen.
35Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
35Er lehrt meine Hände streiten und lehrt meinen Arm den ehernen Bogen spannen.
36І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
36Du gibst mir den Schild deines Heils; und wenn du mich demütigst, machst du mich groß.
37І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
37Du machst unter mir Raum zu gehen, daß meine Knöchel nicht wanken.
38Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
38Ich will meinen Feinden nachjagen und sie vertilgen und will nicht umkehren, bis ich sie umgebracht habe.
39І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
39Ich will sie umbringen und zerschmettern; sie sollen mir nicht widerstehen und müssen unter meine Füße fallen.
40Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
40Du kannst mich rüsten mit Stärke zum Streit; du kannst unter mich werfen, die sich wider mich setzen.
41Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
41Du gibst mir meine Feinde in die Flucht, daß ich verstöre, die mich hassen.
42І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
42Sie sahen sich um, aber da ist kein Helfer, nach dem HERRN; aber er antwortet ihnen nicht.
43Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
43Ich will sie zerstoßen wie Staub auf der Erde; wie Kot auf der Gasse will ich sie verstäuben und zerstreuen.
44Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
44Du hilfst mir von dem zänkischen Volk und behütest mich, daß ich ein Haupt sei unter den Heiden; ein Volk, das ich nicht kannte, dient mir.
45Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
45Den Kindern der Fremde hat's wider mich gefehlt; sie gehorchen mir mit gehorsamen Ohren.
46Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
46Die Kinder der Fremde sind verschmachtet und kommen mit Zittern aus ihren Burgen.
47Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
47Der HERR lebt, und gelobt sei mein Hort; und Gott, der Hort meines Heils, werde erhoben,
48Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
48der Gott, der mir Rache gibt und wirft die Völker unter mich.
49Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
49Er hilft mir aus von meinen Feinden. Du erhöhst mich aus denen, die sich wider mich setzen; du hilfst mir von den Frevlern.
50Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
50Darum will ich dir danken, HERR, unter den Heiden und deinem Namen lobsingen,
51Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
51der seinem Könige großes Heil beweist und wohltut seinem Gesalbten, David und seinem Samen ewiglich.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.