2 Самуїлова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:
1И воспел Давид песнь Господу в день, когда Господь избавил его от руки всех врагов его и от руки Саула, и сказал:
2Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
2Господь - твердыня моя и крепость моя и избавитель мой.
3Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
3Бог мой - скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего, ограждение мое и убежище мое; Спаситель мой, от бед Ты избавил меня!
4Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
4Призову Господа достопоклоняемого и от врагов моих спасусь.
5Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
5Объяли меня волны смерти, и потоки беззакония устрашили меня;
6Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
6цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.
7І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
7Но в тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал, и Он услышал из святого чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.
8Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
8Потряслась, всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания небес, ибо разгневался на них Господь.
9Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
9Поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горящие угли сыпались от Него.
10Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
10Наклонил Он небеса и сошел; и мрак под ногами Его;
11Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
11и воссел на херувимов, и полетел, и понесся на крыльях ветра;
12Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
12и мраком покрыл Себя, как сению, сгустив воды облаков небесных;
13Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
13от блистания пред Ним разгорались угли огненные.
14Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
14Возгремел с небес Господь, и Всевышний дал глас Свой;
15Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
15пустил стрелы и рассеял их; блеснул молниею и истребил их.
16І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
16И открылись источники моря, обнажились основания вселенной от грозного гласа Господа, от дуновения духа гнева Его.
17І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
17Простер Он руку с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;
18Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
18избавил меня от врага моего сильного, от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.
19Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
19Они восстали на меня в день бедствия моего; но Господь был опорою для меня
20На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
20и вывел меня на пространное место, избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.
21І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
21Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня.
22Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
22Ибо я хранил пути Господа и не был нечестивым пред Богом моим,
23Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
23ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал,
24Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
24и был непорочен пред Ним, и остерегался, чтобы не согрешить мне.
25І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
25И воздал мне Господь по правде моей, по чистоте моей пред очами Его.
26З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
26С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним - искренно,
27З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
27с чистым - чисто, а с лукавым - по лукавству его.
28Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
28Людей угнетенных Ты спасаешь и взором Своим унижаешь надменных.
29Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
29Ты, Господи, светильник мой; Господь просвещает тьму мою.
30Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
30С Тобою я поражаю войско; с Богом моим восхожу на стену.
31Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
31Бог! - непорочен путь Его, чисто слово Господа, щит Он для всех, надеющихся на Него.
32Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
32Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?
33Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
33Бог препоясует меня силою, устрояет мне верный путь;
34Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
34делает ноги мои, как оленьи, и на высотах поставляет меня;
35Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
35научает руки мои брани и мышцы мои напрягает, как медный лук.
36І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
36Ты даешь мне щит спасения Твоего, и милость Твоя возвеличивает меня.
37І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
37Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.
38Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
38Я гоняюсь за врагами моими и истребляю их, и не возвращаюсь, доколе не уничтожу их;
39І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
39и истребляю их и поражаю их, и не встают и падают под ноги мои.
40Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
40Ты препоясываешь меня силою для войны и низлагаешь предо мною восстающих на меня;
41Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
41Ты обращаешь ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня.
42І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
42Они взывают, но нет спасающего, - ко Господу, но Он не внемлет им.
43Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
43Я рассеваю их, как прах земной, как грязь уличную мну их и топчу их.
44Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
44Ты избавил меня от мятежа народа моего; Ты сохранил меня, чтоб быть мне главою над иноплеменниками; народ, которого я не знал, служит мне.
45Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
45Иноплеменники ласкательствуют предо мною; по слуху обо мне повинуются мне.
46Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
46Иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.
47Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
47Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог, убежище спасения моего,
48Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
48Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы
49Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
49и избавляющий меня от врагов моих! Над восстающими против меня Ты возвысил меня; от человека жестокого Ты избавил меня.
50Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
50За то я буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,
51Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
51величественно спасающий царя Своего и творящий милость помазаннику Своему Давиду и потомству его во веки!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.