Језекиљ 44
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1И одведе ме опет к вратима спољашњим од светиње, која гледају на исток, а она беху затворена.
1І привів мене назад ід брамі знадвірній в сьвятиню, що повернена на схід сонця, й була вона зачинена.
2И рече ми Господ: Ова врата нека буду затворена и да се не отварају, и нико да не улази на њих, јер је Господ Бог Израиљев ушао на њих; зато нека буду затворена.
2І промовив до мене Господь: Брама ся буде зачинена, й не відчиниться, й нїяка людина не ввійде нею, бо Господь Бог Ізраїля увійшов нею, й буде вона зачинена.
3За кнеза су; сам кнез нека седа на њима да једе хлеб пред Господом; кроз трем од ових врата нека улази и истим путем нека излази.
3Що ж до князя, то він, яко князь, сяде в їй, щоб їсти хлїб перед Господом; входити ме дорогою воріт переддвірних, та й виходити ме тією ж дорогою.
4И одведе ме к северним вратима пред дом; и видех, и гле, дом Господњи беше пун славе Господње, и падох на лице своје.
4Тодї привів мене дорогою брами північньої навпроти храму, аж се — слава Господня сповнила дом Господень, і впав я на лице моє.
5И рече ми Господ: Сине човечји, пази срцем својим и види очима својим и слушај ушима својим шта ћу ти казати за све уредбе дома Господњег и за све законе Његове; пази срцем својим на све улазе у дом и на све излазе из светиње.
5І промовив до мене Господь: Сину чоловічий! приймай до серця все, й дивись очима твоїми, та й слухай ушима твоїми все, що я говорю тобі про всї встанови дому Господнього й про всї закони що до його й приймай до серця твого все про входи в храм і про всї виходи з сьвятинї.
6И реци одметничком дому Израиљевом: Овако вели Господ Господ: Доста је гадова ваших, доме Израиљев,
6І скажи непокірливому дому Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Доволї з вас, доме Ізрайлїв, творити всякі гидоти ваші,
7што уводисте туђинце необрезаног срца и необрезаног тела да буду у мојој светињи да скврне дом мој, и приносисте мој хлеб, претилину и крв, и тамо преступаше мој завет осим свих гадова ваших;
7Уводити чужинцїв необрізаних серцем і необрізаних тїлом, щоб вона були в моїй сьвятинї та поганили храм мій; (годї вам) підносити хлїб мій, товщ і кров, та ломити завіт мій всякими гидотами вашими.
8и не извршавасте шта треба за моју светињу, него постависте људе по својој вољи да извршују шта треба у мојој светињи.
8Ви не держали сторожі коло сьвятинь моїх, а становили намість себе їх на варту в сьвятинї моїй.
9Овако вели Господ Господ: Ни један туђин необрезаног срца и необрезаног тела да не долази у моју светињу, ни један од свих туђинаца који су међу синовима Израиљевим.
9Так говорить Господь Бог: Нїякий чужениця, необрізаний серцем і необрізаний тїлом, не повинен ввіходити в сьвятиню мою, ба й той приходень, що пробуває серед синів Ізрайлевих.
10А Левити који одступаше од мене кад зађе Израиљ, који зађоше од мене за гадним боговима својим, носиће безакоње своје.
10Так само й левіти, що покинули мене в тих часах, коли Ізраїль від мене одступив, а покинувши мене, блукали слїдом за ідолами своїми, — й вони приймуть кару за провину свою.
11И биће слуге у мојој светињи у служби на вратима од дома служећи дому; они ће клати жртве паљенице и друге жртве народу, и стајаће пред њима служиће им.
11Служити муть у сьвятинї моїй хиба вартовиками коло брами храмової й прислужниками коло храму; вони будуть заколювати людям усепалення й инші жертви та стояти перед ними до вслуговування їм:
12Што им служише пред гадним боговима њиховим и бише дому Израиљевом спотицање на безакоње, зато подигох руку своју на њих, говори Господ Господ, да ће носити безакоње своје,
12За те, що служили їм перед ідолами їх і були домові Ізрайлевому спокусою (спотичкою) до переступу, зняв я на них руку мою, говорить Господь Бог, і приймуть кару за провини свої:
13и неће приступати к мени да ми врше свештеничку службу, нити којој светињи мојој, ни светињи над светињама неће приступати, него ће носити срамоту своју и гадове своје, које чинише.
13Не будуть вони приступати до мене, щоб служити передо мною, й не будуть приступати до всїх сьвятинь моїх, до місця пресьвятого, а поносити муть безчесть свою за гидоти, що творили.
14Него ћу их поставити за чуваре дому на сваку службу његову и на све што бива у њему.
14Призначу їх на сторожів при храму, до всякої послуги й до всього, що звелять їм робити.
15А свештеници Левити синови Садокови, који извршаваху шта треба у мојој светињи, кад синови Израиљеви зађоше од мене, они ће приступати к мени да ми служе, и стајаће преда мном приносећи ми претилину и крв, говори Господ Господ.
15А сьвященники з поколїння Левіїного, синове Садокові, що під час одступу від мене синів Ізрайлевих повсячасно стояли на сторожі в сьвятинї моїй, ті приступати муть до мене, щоб служити менї, й будуть стояти перед лицем моїм, щоб приносити менї жир і кров, говорить Господь Бог.
16Они нека улазе у моју светињу и они нека приступају к столу мом да ми служе и нека извршују шта сам заповедио да се извршује.
16Вони будуть ввіходити в сьвятиню мою й приступати до стола мого та пильнувати сторожі моєї.
17И кад улазе на врата унутрашњег трема, нека обуку ланене хаљине, и ништа да не буде на њима вунено кад служе на вратима унутрашњег трема и у њему.
17Як прийдуть до воріт середнього двора, вдягати муться тодї в одїж лняну, бо вовняне не може бути на них під час служби в брамі середнього двора й в серединї в храму.
18На главама нека им буду капе ланене и гаће ланене по бедрима, и да се не пашу ничим ода шта би се знојили.
18Завивала на головах у них так само мають бути лняні та й спідня одїж на бедрах у них буде так само лняна; у потї не будуть підперезуватись.
19А кад излазе у трем спољашњи, у спољашњи трем к народу, нека свуку са себе хаљине у којима служе, и оставе их у клетима светим, па нека обуку друге хаљине, да не освећују народ хаљинама својим.
19А як треба буде вийти їм на двір до людей, тодї здіймати муть одїж свою, що в нїй служили, й будуть зоставляти її в сьвятих сьвітлицях, а вдягатись в иншу одїж, щоб сьвятою одежою своєю не приторкатись до людей.
20И главе своје да не брију, а ни косе да не остављају, него нека стрижу главе своје.
20І голови свої не будуть вони голити, й волосся не запускати, а тілько нехай стрижуть собі голови.
21И вино да не пије ниједан свештеник кад хоће да уђе у унутрашњи трем.
21І вина не буде пити нї один сьвященник, як ійти ме в середній двір.
22И удовицом ни пуштеницом да се не жене, него девојком од семена дома Израиљевог или удовицом свештеничком нека се жене.
22Нї вдови, нї розведеної з чоловіком не брати муть за себе, а можна їм тілько брати дївиць із насїння дому Ізрайлевого та вдовицю, що повдовіла по сьвященникові.
23И народ мој нека уче шта је свето шта ли није свето, и нека их уче распознавати нечисто од чистог.
23Вони мають навчати люд мій розбірати, що сьвяте, а що не сьвяте, й вияснювати йому, що чисте а що нечисте.
24А у распри нека стану да суде, по мојим законима нека суде, и законе моје и уредбе моје нека држе о свим празницима мојим, и суботе моје нека светкују.
24При спірних справах мають вони присутувати в судї й судити після постанов моїх, і допильновувати закони мої й установи мої, та сьвято держати суботи мої.
25И к мртвацу да не иду да се не оскврне; само за оцем и за матером и за сином и за кћерју, за братом и за сестром неудатом могу се оскврнити.
25До мертвої людини щоб нїхто зміж них не приступав, щоб не зробитись нечистим; тілько задля батька-матері, задля сина й дочки, брата й сестри, що не була мужньою жоною, можна їм зробити себе нечистими.
26А кад се очисти, нека му се броји седам дана.
26Ба ще й по очищенню од сього належить йому долїчувати сїм день.
27И у који би дан ушао у светињу, у трем унутрашњи, да служи у светињи, нека принесе жртву за грех свој, говори Господ Господ.
27А того дня, як треба йому приступати до сьвятинї в середньому дворі, щоб служити при сьвятинї, має він принести жертву за гріх, говорить Господь Бог.
28А наследство што ће имати, ја сам њихово наследство; и ви им не дајте достојања у Израиљу, ја сам њихово достојање.
28Що ж до їх паю, так я їх пай. І наслїддя не давайте їм ув Ізраїлї, я бо їх наслїддє.
29Дар и жртву за грех и жртву за кривицу они ће јести; и све заветовано у Израиљу њихово ће бити.
29Годувати муться хлїбовими приносами, жертвами за гріх та жертвами за переступ, та й все з обітів у Ізраїлї їм належиться.
30И првине од сваког првог рода и сви приноси подизани од свега између свих приноса ваших биће свештеницима; и првине од теста свог даваћете свештенику да би почивао благослов на домовима вашим.
30І первоплід із усякого вроджаю в вас і всякі приноси, які б нї були ті приноси ваші, належаться сьвященникам, та й хлїб із первоплоду в вас оддавайте сьвященникові, щоб над домом твоїм почивало благословеннє.
31Свештеници да не једу мрцино ни шта зверка раскине, било птица или шта од стоке.
31Нїякої здохлятини й нїчого роздертого зьвіром, нї з птаства, нї з скотини не їсти муть сьвященники.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.