1 Мойсея 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1І спогадав Бог Нояга і все живе і всяку скотину з ним у ковчезї, і навів Бог вітра на землю, і перестало дощувати.
1ויזכר אלהים את נח ואת כל החיה ואת כל הבהמה אשר אתו בתבה ויעבר אלהים רוח על הארץ וישכו המים׃
2І позамикались жерела в безоднї і хляби небесні, і зупинився дощ із неба.
2ויסכרו מעינת תהום וארבת השמים ויכלא הגשם מן השמים׃
3І вертались води з землї без перестанї, і як уплило сто і пятдесять день, стала вода посякати.
3וישבו המים מעל הארץ הלוך ושוב ויחסרו המים מקצה חמשים ומאת יום׃
4І зупинився ковчег у сьомому місяцї, на сїмнайцятий день місяця, на горі Арарацькій.
4ותנח התבה בחדש השביעי בשבעה עשר יום לחדש על הרי אררט׃
5І вбувало води більше та більше до десятого місяця, а в десятому місяцї на первий день місяця стало видко верхи по горах.
5והמים היו הלוך וחסור עד החדש העשירי בעשירי באחד לחדש נראו ראשי ההרים׃
6І сталось по сорока днях, що відчинив Нояг вікно в ковчезї, що був зробив.
6ויהי מקץ ארבעים יום ויפתח נח את חלון התבה אשר עשה׃
7І випустив крука, і лїтав той сюди й сюди, закіль посякла вода на землї.
7וישלח את הערב ויצא יצוא ושוב עד יבשת המים מעל הארץ׃
8Опісля випустив голубицю від себе, щоб довідатись, чи вода спала з земного виду.
8וישלח את היונה מאתו לראות הקלו המים מעל פני האדמה׃
9Та не знайшла голубиця відпочинку нозї своїй, та й вернулась до його в ковчег: бо вода поняла вид усїєї землї. І простїг він руку тай узяв її до себе в ковчег.
9ולא מצאה היונה מנוח לכף רגלה ותשב אליו אל התבה כי מים על פני כל הארץ וישלח ידו ויקחה ויבא אתה אליו אל התבה׃
10І пождав ще других сїм день, та ізнов послав голубицю з ковчега.
10ויחל עוד שבעת ימים אחרים ויסף שלח את היונה מן התבה׃
11І прилетїла голубка надвечір до його, колиж се — оливний листок у неї в дзьобочку. І дознавсь Нояг, що вода уступила з виду земного.
11ותבא אליו היונה לעת ערב והנה עלה זית טרף בפיה וידע נח כי קלו המים מעל הארץ׃
12І зождав іще других сїм день, та й послав знов голубицю, і не вернулась уже до його тодї.
12וייחל עוד שבעת ימים אחרים וישלח את היונה ולא יספה שוב אליו עוד׃
13І сталось у шістьсот первому роцї на первий день первого місяця, що посякла вода на землї. І зняв тодї Нояг кришу в ковчезї, і споглянув, аж се — вид земний уже сухий,
13ויהי באחת ושש מאות שנה בראשון באחד לחדש חרבו המים מעל הארץ ויסר נח את מכסה התבה וירא והנה חרבו פני האדמה׃
14А в другому місяцї на двайцять сьомий день місяця земля стужавіла.
14ובחדש השני בשבעה ועשרים יום לחדש יבשה הארץ׃
15І рече Господь Бог Ноягові, глаголючи:
15וידבר אלהים אל נח לאמר׃
16Вийди з ковчега сам і жона твоя і сини твої, і жени синів твоїх з тобою.
16צא מן התבה אתה ואשתך ובניך ונשי בניך אתך׃
17І всяку животину, що з тобою і всяке тїло від птаства і від скотини і з усякого лазючого поповза по землї повиводь із собою; і плодїтесь і намножуйтесь на землї.
17כל החיה אשר אתך מכל בשר בעוף ובבהמה ובכל הרמש הרמש על הארץ הוצא אתך ושרצו בארץ ופרו ורבו על הארץ׃
18І вийшов Нояг і сини його, і жінка його, і синів його жінки з ним.
18ויצא נח ובניו ואשתו ונשי בניו אתו׃
19Усяка животина, всяке лазюче поповза по кодлах своїх повиходило з ковчега.
19כל החיה כל הרמש וכל העוף כל רומש על הארץ למשפחתיהם יצאו מן התבה׃
20І спорудив Нояг жертівника Господеві, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птицї та й принїс у всепаленнє на жертівник.
20ויבן נח מזבח ליהוה ויקח מכל הבהמה הטהורה ומכל העוף הטהר ויעל עלת במזבח׃
21І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив.
21וירח יהוה את ריח הניחח ויאמר יהוה אל לבו לא אסף לקלל עוד את האדמה בעבור האדם כי יצר לב האדם רע מנעריו ולא אסף עוד להכות את כל חי כאשר עשיתי׃
22Покіль земля землею, сїйба й жнива, холоднеча й спека, лїто й весна, день і ніч не перестануть.
22עד כל ימי הארץ זרע וקציר וקר וחם וקיץ וחרף ויום ולילה לא ישבתו׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.