1 Мойсея 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І спогадав Бог Нояга і все живе і всяку скотину з ним у ковчезї, і навів Бог вітра на землю, і перестало дощувати.
1God remembered Noah, all the animals, and all the livestock that were with him in the ship; and God made a wind to pass over the earth. The waters subsided.
2І позамикались жерела в безоднї і хляби небесні, і зупинився дощ із неба.
2The deep’s fountains and the sky’s windows were also stopped, and the rain from the sky was restrained.
3І вертались води з землї без перестанї, і як уплило сто і пятдесять день, стала вода посякати.
3The waters continually receded from the earth. After the end of one hundred fifty days the waters receded.
4І зупинився ковчег у сьомому місяцї, на сїмнайцятий день місяця, на горі Арарацькій.
4The ship rested in the seventh month, on the seventeenth day of the month, on Ararat’s mountains.
5І вбувало води більше та більше до десятого місяця, а в десятому місяцї на первий день місяця стало видко верхи по горах.
5The waters receded continually until the tenth month. In the tenth month, on the first day of the month, the tops of the mountains were visible.
6І сталось по сорока днях, що відчинив Нояг вікно в ковчезї, що був зробив.
6At the end of forty days, Noah opened the window of the ship which he had made,
7І випустив крука, і лїтав той сюди й сюди, закіль посякла вода на землї.
7and he sent out a raven. It went back and forth, until the waters were dried up from the earth.
8Опісля випустив голубицю від себе, щоб довідатись, чи вода спала з земного виду.
8He himself sent out a dove to see if the waters were abated from the surface of the ground,
9Та не знайшла голубиця відпочинку нозї своїй, та й вернулась до його в ковчег: бо вода поняла вид усїєї землї. І простїг він руку тай узяв її до себе в ковчег.
9but the dove found no place to rest her foot, and she returned into the ship to him, for the waters were on the surface of the whole earth. He put out his hand, and took her, and brought her to him into the ship.
10І пождав ще других сїм день, та ізнов послав голубицю з ковчега.
10He waited yet another seven days; and again he sent the dove out of the ship.
11І прилетїла голубка надвечір до його, колиж се — оливний листок у неї в дзьобочку. І дознавсь Нояг, що вода уступила з виду земного.
11The dove came back to him at evening and, behold, in her mouth was a freshly plucked olive leaf. So Noah knew that the waters were abated from the earth.
12І зождав іще других сїм день, та й послав знов голубицю, і не вернулась уже до його тодї.
12He waited yet another seven days, and sent out the dove; and she didn’t return to him any more.
13І сталось у шістьсот первому роцї на первий день первого місяця, що посякла вода на землї. І зняв тодї Нояг кришу в ковчезї, і споглянув, аж се — вид земний уже сухий,
13In the six hundred first year, in the first month, the first day of the month, the waters were dried up from the earth. Noah removed the covering of the ship, and looked. He saw that the surface of the ground was dry.
14А в другому місяцї на двайцять сьомий день місяця земля стужавіла.
14In the second month, on the twenty-seventh day of the month, the earth was dry.
15І рече Господь Бог Ноягові, глаголючи:
15God spoke to Noah, saying,
16Вийди з ковчега сам і жона твоя і сини твої, і жени синів твоїх з тобою.
16“Go out of the ship, you, your wife, your sons, and your sons’ wives with you.
17І всяку животину, що з тобою і всяке тїло від птаства і від скотини і з усякого лазючого поповза по землї повиводь із собою; і плодїтесь і намножуйтесь на землї.
17Bring out with you every living thing that is with you of all flesh, including birds, livestock, and every creeping thing that creeps on the earth, that they may breed abundantly on the earth, and be fruitful, and multiply on the earth.”
18І вийшов Нояг і сини його, і жінка його, і синів його жінки з ним.
18Noah went out, with his sons, his wife, and his sons’ wives with him.
19Усяка животина, всяке лазюче поповза по кодлах своїх повиходило з ковчега.
19Every animal, every creeping thing, and every bird, whatever moves on the earth, after their families, went out of the ship.
20І спорудив Нояг жертівника Господеві, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птицї та й принїс у всепаленнє на жертівник.
20Noah built an altar to the LORD, and took of every clean animal, and of every clean bird, and offered burnt offerings on the altar.
21І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив.
21The LORD smelled the pleasant aroma. The LORD said in his heart, “I will not again curse the ground any more for man’s sake because the imagination of man’s heart is evil from his youth. I will never again strike every living thing, as I have done.
22Покіль земля землею, сїйба й жнива, холоднеча й спека, лїто й весна, день і ніч не перестануть.
22While the earth remains, seed time and harvest, and cold and heat, and summer and winter, and day and night will not cease.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.