1 Мойсея 38
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І сталось того часу, Юда відлучивсь од браття свого, та й присусїдивсь до одного Адуламця, на прізвище Гіра.
1At that time, Judah went down from his brothers, and visited a certain Adullamite, whose name was Hirah.
2І побачив там дочку одного Канаанця, його імя Шуа, і взяв і ввійшов до неї.
2There, Judah saw the daughter of a certain Canaanite man named Shua. He took her, and went in to her.
3І завагонївши вродила вона сина, і дала йому імя Гер.
3She conceived, and bore a son; and he named him Er.
4І завагонївши знов, уродила сина, і дала йому імя Онан.
4She conceived again, and bore a son; and she named him Onan.
5І завагонївши знов уродила ще сина, і дала йому імя Села. І був Юда у Кезїбі, як вона роджала.
5She yet again bore a son, and named him Shelah. He was at Chezib when she bore him.
6І взяв Юда жінку Герові, первенцеві свойму, на імя Тамара.
6Judah took a wife for Er, his firstborn, and her name was Tamar.
7Був же Гер первенець Юдин, ледачий ув очу в Господа, і вбив його Господь.
7Er, Judah’s firstborn, was wicked in the LORD’s sight. So the LORD killed him.
8Каже ж Юда Онанові: Увійди до братовоі жінки, та оженись із нею, яко дївер, і возстав сїмя братові твойму.
8Judah said to Onan, “Go in to your brother’s wife, and perform the duty of a husband’s brother to her, and raise up offspring for your brother.”
9Знав же Онан, що не йому буде насїннє, і як увіходив до братової жінки, проливав сїмє на землю, щоб не дати насїння братові свойму.
9Onan knew that the offspring wouldn’t be his; and when he went in to his brother’s wife, he spilled his semen on the ground, lest he should give offspring to his brother.
10Ледарство ж погань було в очу в Бога, що він коїв; тим убив і сього.
10The thing which he did was evil in the LORD’s sight, and he killed him also.
11Каже Юда Тамарі, невістцї своїй: Седи вдовою в отецькій господї, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Колиб і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій госпо́дї.
11Then Judah said to Tamar, his daughter-in-law, “Remain a widow in your father’s house, until Shelah, my son, is grown up;” for he said, “Lest he also die, like his brothers.” Tamar went and lived in her father’s house.
12Як уплило ж доволї часу, померла Шуанова дочка, жінка Юдина. Віджурившись після того Юда, пійшов до овечих стригачів своїх, сам і приятель його Гіра Адуламець, у Тімну.
12After many days, Shua’s daughter, the wife of Judah, died. Judah was comforted, and went up to his sheep shearers to Timnah, he and his friend Hirah, the Adullamite.
13І сповістили невістку його Тамару говорючи: Он свекір твій ійде в Тімну стригти вівцї свої.
13Tamar was told, “Behold, your father-in-law is going up to Timnah to shear his sheep.”
14Вона ж, поскидавши вдовицьку одежу з себе, окрилась наміткою, та заквіччалась, і сїла в Енаїмській царинї, що при дорозї в Тімну, знавши, що вже дорослий Села, та її не дано йому за жінку.
14She took off the garments of her widowhood, and covered herself with her veil, and wrapped herself, and sat in the gate of Enaim, which is on the way to Timnah; for she saw that Shelah was grown up, and she wasn’t given to him as a wife.
15І побачивши Юда, подумав, що се блудниця; окрила бо лице собі, і не впізнав її.
15When Judah saw her, he thought that she was a prostitute, for she had covered her face.
16Завернув же до неї з манівця, та й каже їй: Попусти менї ввійти до тебе. Не впізнав бо, що се невістка йому. Вона ж каже: Що менї даси, як увійдеш до мене?
16He turned to her by the way, and said, “Please come, let me come in to you,” for he didn’t know that she was his daughter-in-law. She said, “What will you give me, that you may come in to me?”
17Він же каже: Пошлю тобі кізлика з отари. Вона ж каже: А чи даси менї залог докіль пришлеш?
17He said, “I will send you a young goat from the flock.” She said, “Will you give me a pledge, until you send it?”
18Він же каже: Який залог тобі дати? Вона каже: Перстень з печаткою твоєю, твій пояс, та палицю, що в руцї в тебе. І дав їй, та й увійшов до неї, і завагонїла від його.
18He said, “What pledge will I give you?” She said, “Your signet and your cord, and your staff that is in your hand.” He gave them to her, and came in to her, and she conceived by him.
19І встала та й пійшла, і скинула намітку з себе, і вдяглась ув одїж удовицьку.
19She arose, and went away, and put off her veil from her, and put on the garments of her widowhood.
20Послав же Юда кізлика через руки приятеля свого Адуламця, узяти залог од молодицї, та не знайшов її.
20Judah sent the young goat by the hand of his friend, the Adullamite, to receive the pledge from the woman’s hand, but he didn’t find her.
21Поспитав же в міських людей, та й каже: Де блудниця, що седїла під Енамом при дорозї? І мовляли вони: Не було тутеньки нїякої блудницї.
21Then he asked the men of her place, saying, “Where is the prostitute, that was at Enaim by the road?” They said, “There has been no prostitute here.”
22І вернувся до Юди та й каже: Не знайшов, і люде міські кажуть: Не було тутеньки нїякої блудницї.
22He returned to Judah, and said, “I haven’t found her; and also the men of the place said, ‘There has been no prostitute here.’”
23Каже ж Юда: Нехай візьме собі, аби не сьміялись із нас; бо я послав кізлика, ти ж не знайшов.
23Judah said, “Let her keep it, lest we be shamed. Behold, I sent this young goat, and you haven’t found her.”
24І сталось через три місяцї, повідано Юдї: Зблудила Тамара, невістка твоя, і вже завагонїла від блуду. Каже ж Юда: Виведїт її, нехай спалять.
24About three months later, Judah was told, “Tamar, your daughter-in-law, has played the prostitute. Moreover, behold, she is with child by prostitution.” Judah said, “Bring her out, and let her be burned.”
25Вона ж, як її ведено, послала до свекра свого говорючи: Від того чоловіка, чиє оце, я завагонїла. І каже: Познавай, чий се перстень з печаткою, пояс і палиця.
25When she was brought out, she sent to her father-in-law, saying, “I am with child by the man who owns these.” She also said, “Please discern whose these are—the signet, and the cords, and the staff.”
26Упізнав же Юда, та й каже: Оправдалась Тамара лучче мене; бо не оддав я її за Селу, сина мого. І не взнав її вже більше.
26Judah acknowledged them, and said, “She is more righteous than I, because I didn’t give her to Shelah, my son.” He knew her again no more.
27Сталося ж, як роджала, що були близнята в утробі її.
27In the time of her travail, behold, twins were in her womb.
28Сталося ж, як роджала, висунуло ручку, і взявши баба-сповитуха, перевязала ручку йому червоною ниткою, говорючи: Се вийшло перве.
28When she travailed, one put out a hand, and the midwife took and tied a scarlet thread on his hand, saying, “This came out first.”
29І сталось, як потягло назад ручку, дивись, вийшов брат його. Вона ж каже: Як се ти прорвавсь? І дала йому імя Перез.
29As he drew back his hand, behold, his brother came out, and she said, “Why have you made a breach for yourself?” Therefore his name was called Perez.
30А потім вийшов брат його, і в його на ручцї була червона нитка. І дала імя йому Серах.
30Afterward his brother came out, who had the scarlet thread on his hand, and his name was called Zerah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.