1 Мойсея 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І спогадав Бог Нояга і все живе і всяку скотину з ним у ковчезї, і навів Бог вітра на землю, і перестало дощувати.
1Recordatus autem Deus Noë, cunctorumque animantium, et omnium jumentorum, quæ erant cum eo in arca, adduxit spiritum super terram, et imminutæ sunt aquæ.
2І позамикались жерела в безоднї і хляби небесні, і зупинився дощ із неба.
2Et clausi sunt fontes abyssi, et cataractæ cæli: et prohibitæ sunt pluviæ de cælo.
3І вертались води з землї без перестанї, і як уплило сто і пятдесять день, стала вода посякати.
3Reversæque sunt aquæ de terra euntes et redeuntes: et cœperunt minui post centum quinquaginta dies.
4І зупинився ковчег у сьомому місяцї, на сїмнайцятий день місяця, на горі Арарацькій.
4Requievitque arca mense septimo, vigesimo septimo die mensis, super montes Armeniæ.
5І вбувало води більше та більше до десятого місяця, а в десятому місяцї на первий день місяця стало видко верхи по горах.
5At vero aquæ ibant et decrescebant usque ad decimum mensem: decimo enim mense, primo die mensis, apparuerunt cacumina montium.
6І сталось по сорока днях, що відчинив Нояг вікно в ковчезї, що був зробив.
6Cumque transissent quadraginta dies, aperiens Noë fenestram arcæ, quam fecerat, dimisit corvum,
7І випустив крука, і лїтав той сюди й сюди, закіль посякла вода на землї.
7qui egrediebatur, et non revertebatur, donec siccarentur aquæ super terram.
8Опісля випустив голубицю від себе, щоб довідатись, чи вода спала з земного виду.
8Emisit quoque columbam post eum, ut videret si jam cessassent aquæ super faciem terræ.
9Та не знайшла голубиця відпочинку нозї своїй, та й вернулась до його в ковчег: бо вода поняла вид усїєї землї. І простїг він руку тай узяв її до себе в ковчег.
9Quæ cum non invenisset ubi requiesceret pes ejus, reversa est ad eum in arcam: aquæ enim erant super universam terram: extenditque manum, et apprehensam intulit in arcam.
10І пождав ще других сїм день, та ізнов послав голубицю з ковчега.
10Expectatis autem ultra septem diebus aliis, rursum dimisit columbam ex arca.
11І прилетїла голубка надвечір до його, колиж се — оливний листок у неї в дзьобочку. І дознавсь Нояг, що вода уступила з виду земного.
11At illa venit ad eum ad vesperam, portans ramum olivæ virentibus foliis in ore suo: intellexit ergo Noë quod cessassent aquæ super terram.
12І зождав іще других сїм день, та й послав знов голубицю, і не вернулась уже до його тодї.
12Expectavitque nihilominus septem alios dies: et emisit columbam, quæ non est reversa ultra ad eum.
13І сталось у шістьсот первому роцї на первий день первого місяця, що посякла вода на землї. І зняв тодї Нояг кришу в ковчезї, і споглянув, аж се — вид земний уже сухий,
13Igitur sexcentesimo primo anno, primo mense, prima die mensis, imminutæ sunt aquæ super terram: et aperiens Noë tectum arcæ, aspexit, viditque quod exsiccata esset superficies terræ.
14А в другому місяцї на двайцять сьомий день місяця земля стужавіла.
14Mense secundo, septimo et vigesimo die mensis arefacta est terra.
15І рече Господь Бог Ноягові, глаголючи:
15Locutus est autem Deus ad Noë, dicens:
16Вийди з ковчега сам і жона твоя і сини твої, і жени синів твоїх з тобою.
16Egredere de arca, tu et uxor tua, filii tui et uxores filiorum tuorum tecum.
17І всяку животину, що з тобою і всяке тїло від птаства і від скотини і з усякого лазючого поповза по землї повиводь із собою; і плодїтесь і намножуйтесь на землї.
17Cuncta animantia, quæ sunt apud te, ex omni carne, tam in volatilibus quam in bestiis et universis reptilibus, quæ reptant super terram, educ tecum, et ingredimini super terram: crescite et multiplicamini super eam.
18І вийшов Нояг і сини його, і жінка його, і синів його жінки з ним.
18Egressus est ergo Noë, et filii ejus: uxor illius, et uxores filiorum ejus cum eo.
19Усяка животина, всяке лазюче поповза по кодлах своїх повиходило з ковчега.
19Sed et omnia animantia, jumenta, et reptilia quæ reptant super terram, secundum genus suum, egressa sunt de arca.
20І спорудив Нояг жертівника Господеві, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птицї та й принїс у всепаленнє на жертівник.
20Ædificavit autem Noë altare Domino: et tollens de cunctis pecoribus et volucribus mundis, obtulit holocausta super altare.
21І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив.
21Odoratusque est Dominus odorem suavitatis, et ait: Nequaquam ultra maledicam terræ propter homines: sensus enim et cogitatio humani cordis in malum prona sunt ab adolescentia sua: non igitur ultra percutiam omnem animam viventem sicut feci.
22Покіль земля землею, сїйба й жнива, холоднеча й спека, лїто й весна, день і ніч не перестануть.
22Cunctis diebus terræ, sementis et messis, frigus et æstus, æstas et hiems, nox et dies non requiescent.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.