1 Мойсея 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Після того, як се сталось, було слово Господнє до Аврама у видїнню: Не бійсь, Авраме; я тобі щит, нагорода твоя велика буде вельми.
1אחר הדברים האלה היה דבר יהוה אל אברם במחזה לאמר אל תירא אברם אנכי מגן לך שכרך הרבה מאד׃
2Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер.
2ויאמר אברם אדני יהוה מה תתן לי ואנכי הולך ערירי ובן משק ביתי הוא דמשק אליעזר׃
3І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде.
3ויאמר אברם הן לי לא נתתה זרע והנה בן ביתי יורש אתי׃
4І знов слово Господнє було до його і глаголе: Не буде він твоїм наслїдником, а той хто вийде з тебе, той буде наслїдник тобі.
4והנה דבר יהוה אליו לאמר לא יירשך זה כי אם אשר יצא ממעיך הוא יירשך׃
5І вивів його з намета і рече: Позирни на небо та злїчи зорі, коли зможеш злїчити їх. І рече: Такі будуть потомки твої.
5ויוצא אתו החוצה ויאמר הבט נא השמימה וספר הכוכבים אם תוכל לספר אתם ויאמר לו כה יהיה זרעך׃
6І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.
6והאמן ביהוה ויחשבה לו צדקה׃
7Рече ж до його: Я Господь, що вивів тебе із Ура Халдейського, щоб оддати тобі землю сю в наслїддє, наслїдствовати.
7ויאמר אליו אני יהוה אשר הוצאתיך מאור כשדים לתת לך את הארץ הזאת לרשתה׃
8І рече: Владико Господе, почому знати му, що наслїдити му її?
8ויאמר אדני יהוה במה אדע כי אירשנה׃
9Рече ж до його: Возьми менї телицю трилїтню, та козу трилїтню, та барана трохлїтка, та горлицю, та голубеня.
9ויאמר אליו קחה לי עגלה משלשת ועז משלשת ואיל משלש ותר וגוזל׃
10Узяв же він усе те та й порозтинав пополам, і положив їх противолично одну частину до другої, а птиць не розтинав.
10ויקח לו את כל אלה ויבתר אתם בתוך ויתן איש בתרו לקראת רעהו ואת הצפר לא בתר׃
11Злетїлося ж птаство на труп розтятий; Аврам же зганяв його.
11וירד העיט על הפגרים וישב אתם אברם׃
12А як заходило соньце твердий сон обняв Аврама, і страх у темряві великий напав на його.
12ויהי השמש לבוא ותרדמה נפלה על אברם והנה אימה חשכה גדלה נפלת עליו׃
13І речено було до Аврама: Знаючи знай, що переселятись буде потомство в землю не свою, і підневолять його, і тїснити муть його чотири ста лїт.
13ויאמר לאברם ידע תדע כי גר יהיה זרעך בארץ לא להם ועבדום וענו אתם ארבע מאות שנה׃
14Народові ж тому, що йому будуть підневолені, дам присуд я, а потім ізийдуть геть із майном великим.
14וגם את הגוי אשר יעבדו דן אנכי ואחרי כן יצאו ברכש גדול׃
15Ти ж одідеш до отцїв твоїх з упокоєм, і поховають тебе в старощах добрих.
15ואתה תבוא אל אבתיך בשלום תקבר בשיבה טובה׃
16У четвертому ж родї вернуться сюди; не сповнились бо гріхи Аморіїв і досї.
16ודור רביעי ישובו הנה כי לא שלם עון האמרי עד הנה׃
17Як же було соньце на западї та згусла темрява тодї, наче піч задимувала, і поломя огняне пройшло між розтятими частинами.
17ויהי השמש באה ועלטה היה והנה תנור עשן ולפיד אש אשר עבר בין הגזרים האלה׃
18У той день завітував Господь з Аврамом завіт, глаголючи: Потомству твойму дам землю сю від ріки Египецької до ріки великої, ріки Евфрата:
18ביום ההוא כרת יהוה את אברם ברית לאמר לזרעך נתתי את הארץ הזאת מנהר מצרים עד הנהר הגדל נהר פרת׃
19Кеніїв, і Кенесіїв, і Кедмоніїв,
19את הקיני ואת הקנזי ואת הקדמני׃
20І Хетіїв, і Ферезіїв, і Рефаїв,
20ואת החתי ואת הפרזי ואת הרפאים׃
21І Аморіїв, і Кананеїв, і Гергесіїв, і Ебусеїв
21ואת האמרי ואת הכנעני ואת הגרגשי ואת היבוסי׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.