1 Мойсея 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Після того, як се сталось, було слово Господнє до Аврама у видїнню: Не бійсь, Авраме; я тобі щит, нагорода твоя велика буде вельми.
1After these things the word of the LORD came unto Abram in a vision, saying: 'Fear not, Abram, I am thy shield, thy reward shall be exceeding great.'
2Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер.
2And Abram said: 'O Lord GOD, what wilt Thou give me, seeing I go hence childless, and he that shall be possessor of my house is Eliezer of Damascus?'
3І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде.
3And Abram said: 'Behold, to me Thou hast given no seed, and, lo, one born in my house is to be mine heir.'
4І знов слово Господнє було до його і глаголе: Не буде він твоїм наслїдником, а той хто вийде з тебе, той буде наслїдник тобі.
4And, behold, the word of the LORD came unto him, saying: 'This man shall not be thine heir; but he that shall come forth out of thine own bowels shall be thine heir.'
5І вивів його з намета і рече: Позирни на небо та злїчи зорі, коли зможеш злїчити їх. І рече: Такі будуть потомки твої.
5And He brought him forth abroad, and said: 'Look now toward heaven, and count the stars, if thou be able to count them'; and He said unto him: 'So shall thy seed be.'
6І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.
6And he believed in the LORD; and He counted it to him for righteousness.
7Рече ж до його: Я Господь, що вивів тебе із Ура Халдейського, щоб оддати тобі землю сю в наслїддє, наслїдствовати.
7And He said unto him: 'I am the LORD that brought thee out of Ur of the Chaldees, to give thee this land to inherit it.'
8І рече: Владико Господе, почому знати му, що наслїдити му її?
8And he said: 'O Lord GOD, whereby shall I know that I shall inherit it?'
9Рече ж до його: Возьми менї телицю трилїтню, та козу трилїтню, та барана трохлїтка, та горлицю, та голубеня.
9And He said unto him: 'Take Me a heifer of three years old, and a she-goat of three years old, and a ram of three years old, and a turtle-dove, and a young pigeon.'
10Узяв же він усе те та й порозтинав пополам, і положив їх противолично одну частину до другої, а птиць не розтинав.
10And he took him all these, and divided them in the midst, and laid each half over against the other; but the birds divided he not.
11Злетїлося ж птаство на труп розтятий; Аврам же зганяв його.
11And the birds of prey came down upon the carcasses, and Abram drove them away.
12А як заходило соньце твердий сон обняв Аврама, і страх у темряві великий напав на його.
12And it came to pass, that, when the sun was going down, a deep sleep fell upon Abram; and, lo, a dread, even a great darkness, fell upon him.
13І речено було до Аврама: Знаючи знай, що переселятись буде потомство в землю не свою, і підневолять його, і тїснити муть його чотири ста лїт.
13And He said unto Abram: 'Know of a surety that thy seed shall be a stranger in a land that is not theirs, and shall serve them; and they shall afflict them four hundred years;
14Народові ж тому, що йому будуть підневолені, дам присуд я, а потім ізийдуть геть із майном великим.
14and also that nation, whom they shall serve, will I judge; and afterward shall they come out with great substance.
15Ти ж одідеш до отцїв твоїх з упокоєм, і поховають тебе в старощах добрих.
15But thou shalt go to thy fathers in peace; thou shalt be buried in a good old age.
16У четвертому ж родї вернуться сюди; не сповнились бо гріхи Аморіїв і досї.
16And in the fourth generation they shall come back hither; for the iniquity of the Amorite is not yet full.'
17Як же було соньце на западї та згусла темрява тодї, наче піч задимувала, і поломя огняне пройшло між розтятими частинами.
17And it came to pass, that, when the sun went down, and there was thick darkness, behold a smoking furnace, and a flaming torch that passed between these pieces.
18У той день завітував Господь з Аврамом завіт, глаголючи: Потомству твойму дам землю сю від ріки Египецької до ріки великої, ріки Евфрата:
18In that day the LORD made a covenant with Abram, saying: 'Unto thy seed have I given this land, from the river of Egypt unto the great river, the river Euphrates;
19Кеніїв, і Кенесіїв, і Кедмоніїв,
19the Kenite, and the Kenizzite, and the Kadmonite,
20І Хетіїв, і Ферезіїв, і Рефаїв,
20and the Hittite, and the Perizzite, and the Rephaim,
21І Аморіїв, і Кананеїв, і Гергесіїв, і Ебусеїв
21and the Amorite, and the Canaanite, and the Girgashite, and the Jebusite.'
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.