2 Самуїлова 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
1Як же постеріг Йоаб, син Саруї, що цареве серце звернулось до Абессалома,
1洗鲁雅 的儿子 约押 ，知道王心里想念 押沙龙 ，
2Послав Йоаб у Текою, звелїв покликати звідти мудру молодицю та й каже їй: Зробись, наче б ти була в смутку, й надїнь жалібну одежину, ненамащуйся олїєю й повертайся так, нїби ти вже давно побиваєшся по мертвому;
2就打发人往 提哥亚 去，从那里叫了一个聪明的妇人来，对她说：「请你假装居丧的，穿上孝衣，不要用膏抹身，要装作为死者许久悲哀的妇人；
3І йди до царя й промов до його так і так. І вложив їй Йоаб ув уста, що має говорити.
3进去见王，对王如此如此说。」于是 约押 将当说的话教导了妇人。
4Молодиця з Текої прийшла перед царя, припала, кланяючись, лицем до землї, та й каже: Поможи менї, царю, ой ратуй мене!
4提哥亚 妇人到王面前，伏地叩拜，说：「王啊，求你拯救！」
5І спитав її царь: Що тобі? Відказує вона: Ох, я вдовиця, мій чоловік помер;
5王问她说：「你有什么事呢？」回答说：「婢女实在是寡妇，我丈夫死了。
6У служебки ж твоєї та було два сини; й посварились вони один з одним на полі, а не буо при тому нїкого, щоб їх розвести; от і кинувсь один на свого брата та й убив його.
6我有两个儿子，一日在田间争斗，没有人解劝，这个就打死那个。
7І се вся рідня піднялась проти твоєї служебки та й домагаєсь: Видай нам братогубника, ми вбємо його за братню душу, що він згубив, і наслїдника його викоренимо! Так вони завзялись ізгасити й останню искорку, що менї зісталась, щоб мойму чоловікові нї ймення нї потомків на землї не зоставити.
7现在全家的人都起来攻击婢女，说：『你将那打死兄弟的交出来，我们好治死他，偿他打死兄弟的命，灭绝那承受家业的。』这样，他们要将我剩下的炭火灭尽，不与我丈夫留名留后在世上。」
8І відказав царь молодицї: Йди в супокою до дому, я прикажу, що треба.
8王对妇人说：「你回家去吧！我必为你下令。」
9Молодиця ж із Текої каже цареві: На менї, мій царю й пане, лежати ме вина й на моїй родинї, царь же й престол його буде неповинний.
9提哥亚 妇人又对王说：「我主我王，愿这罪归我和我父家，与王和王的位无干。」
10І відказав царь: Того, хто буде противен тобі, приведи перед мене, він більше не торкне тебе.
10王说：「凡难为你的，你就带他到我这里来，他必不再搅扰你。」
11Вона ж йому: Нехай царь, про Господа, Бога свого, памятає, щоб кровопомстників не прибувало ще більш і не погубили сина мого. А він їй: Як певно, що Бог жив, нї волосина в сина твого не впаде з голови!
11妇人说：「愿王记念耶和华—你的 神，不许报血仇的人施行灭绝，恐怕他们灭绝我的儿子。」王说：「我指着永生的耶和华起誓：你的儿子连一根头发也不致落在地上。」
12Тодї молодиця: Дозволь же твоїй служебцї промовити мойму цареві й панові ще слово! І відказав: промов.
12妇人说：「求我主我王容婢女再说一句话。」王说：「你说吧！」
13І каже молодиця: Чого в тебе таке на умі проти люду Божого? Вирекши царь такий вирок, обвиноватив сам себе, бо свого вигнанника не кличе царь назад.
13妇人说：「王为何也起意要害 神的民呢？王不使那逃亡的人回来，王的这话就是自证己错了！
14Ми ж мусимо померти й будемо як та вода, що вилито на землю, нїхто бо її не візьме назад, а Бог не бажає погубити душу, й мислить, як би не відкинути від себе й того, що його відкинули.
14我们都是必死的，如同水泼在地上，不能收回。 神并不夺取人的性命，乃设法使逃亡的人不致成为赶出、回不来的。
15Тепер же я прийшла, сказати мойму цареві й панові се слово, тому що люде завдали менї страху; от служебка твоя й думає: поставлю я се перед царем, може царь уволить волю раби своєї;
15我来将这话告诉我主我王，是因百姓使我惧怕。婢女想，不如将这话告诉王，或者王成就婢女所求的。
16І певно, що царь вислухає й визволить рабу свою з людських рук, що задумали мене й сина мого заразом із наслїддя Божого викоренити.
16人要将我和我儿子从 神的地业上一同除灭，王必应允救我脱离他的手。
17Тим раба твоя подумала: Слово мого царя й пана заспокоїть мене, бо мій царь і пан рівня ангелові Божому, бо він і добре й ледаче вислуховує; й нехай Господь, Бог твій, буде з тобою!
17婢女又想，我主我王的话必安慰我；因为我主我王能辨别是非，如同 神的使者一样。惟愿耶和华—你的 神与你同在！」
18І озвався царь і рече до молодицї: Не втаюй від мене того, про що в тебе поспитаю. І відказала молодиця: Нехай тільки промовить мій царь і пан.
18王对妇人说：「我要问你一句话，你一点不要瞒我。」妇人说：「愿我主我王说。」
19І питає Давид: Чи не Йоаба рука з тобою в цїй справі? І відказала молодиця: Так певно, як ти жив, мій царю й пане; неможливо звернути нї праворуч, нї лїворуч із того, що промовив царь мій й пан; так, се твій слуга Йоаб дав менї наказ і він усї ті слова вложив в уста рабі твоїй.
19王说：「你这些话莫非是 约押 的主意吗？」妇人说：「我敢在我主我王面前起誓：王的话正对，不偏左右，是王的仆人 约押 吩咐我的，这些话是他教导我的。
20Щоб прикладом дати речі таке лице, навчив мене слуга твій Йоаб; та мій пан такий мудрий як Божий ангел, і знає все, що на землї.
20王的仆人 约押 如此行，为要挽回这事。我主的智慧却如 神使者的智慧，能知世上一切事。」
21І рече царь Йоабові: Нехай буде по твоєму! Йди ж та поклич назад молодика Абессалома до дому.
21王对 约押 说：「我应允你这事。你可以去，把那少年人 押沙龙 带回来。」
22І впав Йоаб ниць на землю, благословляючи царя, й каже: Тепер знає твій раб, що царь і пан мій милостивий до мене, бо царь уволив волю раба свого.
22约押 就面伏于地叩拜，祝谢于王，又说：「王既应允仆人所求的，仆人今日知道在我主我王眼前蒙恩了。」
23І пустивсь Йоаб у дорогу в Гессур і привів Абессалома назад у Ерусалим.
23于是 约押 起身往 基述 去，将 押沙龙 带回 耶路撒冷 。
24Царь же заявив: Нехай собі вертається в господу, менї ж на очі не попадається. І вернувсь Абессалом у господу й не показувавсь на очі цареві.
24王说：「使他回自己家里去，不要见我的面。」 押沙龙 就回自己家里去，没有见王的面。
25Такого вродливого, як Абессалом не було в усьому Ізраїлї та й такого вихвалюваного як він: від пяти до тїмя на голові не було на ньому хиби.
25以色列 全地之中，无人像 押沙龙 那样俊美，得人的称赞，从脚底到头顶毫无瑕疵。
26Як він стриг на голові волоссє, а стригся він що року, бо волосся в його було стільки, що йому було важко, то волоссє з голови його важило двістї секлів по царській вазї.
26他的头发甚重，每到年底剪发一次；所剪下来的，按王的平称一称，重二百舍客勒。
27Було ж ув Абессалома три сини й одна дочка, на ймя Тамара, вона була женщина вельми вродлива.
27押沙龙 生了三个儿子，一个女儿。女儿名叫 她玛 ，是个容貌俊美的女子。
28Оце же Абессалом жив у Ерусалимі два роки, не показуючись на очі цареві.
28押沙龙 住在 耶路撒冷 足有二年，没有见王的面。
29Тодї ж послав Абессалом покликати Йоаба, щоб його до царя послати, та Йоаб затявсь прийти. І послав він удруге, але він не схотїв прийти.
29押沙龙 打发人去叫 约押 来，要托他去见王， 约押 却不肯来。第二次打发人去叫他，他仍不肯来。
30І каже він кметям своїм: Дивітесь, оце Йоабове поле межує з моїм, і вродив у його ячмінь; ійдїте й пустїть його пожаром. І пустили Абессаломові слуги поле пожаром.
30所以 押沙龙 对仆人说：「你们看， 约押 有一块田，与我的田相近，其中有大麦，你们去放火烧了。」 押沙龙 的仆人就去放火烧了那田。
31Піднявсь тодї Йоаб, прийшов до Абессалома в господу й питає: Чому твої кметї пустили на пожар моє поле?
31于是 约押 起来，到了 押沙龙 家里，问他说：「你的仆人为何放火烧了我的田呢？」
32І відказав Абессалом Йоабові: Я ж посилав по тебе кажучи: прийди сюди; я пошлю тебе до царя сказати: за чим я вернувсь із Гессуру? Лучче було б менї пробувати там і далїй. Я хочу побачити лице царя. Коли я винуватий, то вбий мене.
32押沙龙 回答 约押 说：「我打发人去请你来，好托你去见王，替我说：『我为何从 基述 回来呢？不如仍在那里。』现在要许我见王的面；我若有罪，任凭王杀我就是了。」
33От і пійшов Йоаб до царя й сказав йому се, й він звелїв кликнути Абессалома. І прийшов той перед царя й кинувсь перед царем ниць на землю. І поцїлував царь Абессалома.
33于是 约押 去见王，将这话奏告王，王便叫 押沙龙 来。 押沙龙 来见王，在王面前俯伏于地，王就与 押沙龙 亲嘴。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.