2 Самуїлова
Chapter 14
Kulish and Puluj Bible (…
vs Freedom Bible (Thai)
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

2 Самуїлова 14

Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (Thai)
1Як же постеріг Йоаб, син Саруї, що цареве серце звернулось до Абессалома,
1โยอาบ บุตร​นาง​เศรุยาห์​สังเกต​ว่า​กษัตริย์​มี​ใจ​คิดถึง​อับซาโลม
2Послав Йоаб у Текою, звелїв покликати звідти мудру молодицю та й каже їй: Зробись, наче б ти була в смутку, й надїнь жалібну одежину, ненамащуйся олїєю й повертайся так, нїби ти вже давно побиваєшся по мертвому;
2โยอาบ​จึง​ส่ง​คน​ไป​เรียก​หญิง​ฉลาด​คน​หนึ่ง​จาก​เทโคอา แล้ว​บอก​นาง​ว่า “จง​ทำ​ที​เป็น​คน​ไว้​ทุกข์ สวม​เสื้อผ้า​ไว้​ทุกข์ อย่า​ชโลม​น้ำมัน ทำตัว​เหมือน​หญิง​ที่​ไว้​ทุกข์​ให้​ผู้​ตาย​มา​นาน
3І йди до царя й промов до його так і так. І вложив їй Йоаб ув уста, що має говорити.
3เข้าไป​หา​กษัตริย์ แล้ว​พูด​ตาม​ที่​ข้า​จะ​บอก” โยอาบ​จึง​บอก​ถ้อยคำ​ที่​นาง​ต้อง​พูด
4Молодиця з Текої прийшла перед царя, припала, кланяючись, лицем до землї, та й каже: Поможи менї, царю, ой ратуй мене!
4หญิง​ชาว​เทโคอา​เข้า​เฝ้า​กษัตริย์ หมอบ​หน้า​ลง​กับ​พื้น​แสดง​ความ​เคารพ แล้ว​ร้อง​ว่า “กษัตริย์​เจ้าข้า โปรด​ช่วย​ด้วย!”
5І спитав її царь: Що тобі? Відказує вона: Ох, я вдовиця, мій чоловік помер;
5กษัตริย์​ถาม​นาง​ว่า “เจ้า​มี​เรื่อง​อะไร?” นาง​ตอบ​ว่า “ข้า​เป็น​หญิง​ม่าย สามี​ของ​ข้า​ตาย​แล้ว
6У служебки ж твоєї та було два сини; й посварились вони один з одним на полі, а не буо при тому нїкого, щоб їх розвести; от і кинувсь один на свого брата та й убив його.
6ผู้รับใช้​ของ​ท่าน​มี​บุตร​ชาย​สอง​คน วัน​หนึ่ง​พวก​เขา​ทะเลาะ​กัน​ใน​ทุ่ง ไม่มี​ใคร​แยก​ออก คน​หนึ่ง​จึง​ทำร้าย​อีก​คนจน​ตาย
7І се вся рідня піднялась проти твоєї служебки та й домагаєсь: Видай нам братогубника, ми вбємо його за братню душу, що він згубив, і наслїдника його викоренимо! Так вони завзялись ізгасити й останню искорку, що менї зісталась, щоб мойму чоловікові нї ймення нї потомків на землї не зоставити.
7ตอน​นี้​ญาติ​ทั้ง​ครอบครัว​ลุก​ขึ้น​ต่อ​ต้าน​ข้า พวก​เขา​บอก​ว่า ‘ส่ง​คน​ที่​ฆ่า​พี่​น้อง​มา เรา​จะ​ฆ่า​เขา​ชดใช้​ชีวิต​พี่​น้อง​ที่​เขา​ฆ่า และ​จะ​กำจัด​ทายาท​คน​นั้น​ด้วย’ ถ้า​ทำ​อย่าง​นั้น​ก็​เท่ากับ​ดับ​ถ่าน​ไฟ​ก้อน​สุดท้าย​ที่​เหลือ​อยู่​ของ​ข้า ไม่​ให้​สามี​ของ​ข้า​มี​ทั้ง​ชื่อ​และ​ลูก​หลาน​เหลือ​อยู่​บน​แผ่น​ดิน”
8І відказав царь молодицї: Йди в супокою до дому, я прикажу, що треба.
8กษัตริย์​บอก​นาง​ว่า “กลับ​บ้าน​ไป​เถิด ข้า​จะ​ออก​คำ​สั่ง​เรื่อง​ของ​เจ้า”
9Молодиця ж із Текої каже цареві: На менї, мій царю й пане, лежати ме вина й на моїй родинї, царь же й престол його буде неповинний.
9หญิง​ชาว​เทโคอา​ทูล​กษัตริย์​ว่า “นาย​ของ​ข้า​ผู้​เป็น​กษัตริย์ ขอ​ให้​ความ​ผิด​ตก​อยู่​กับ​ข้า​และ​วงศ์​วาน​พ่อ​ของ​ข้า ส่วน​กษัตริย์​กับ​บัลลังก์​ของ​ท่าน​ขอ​ให้​ปราศจาก​ความ​ผิด”
10І відказав царь: Того, хто буде противен тобі, приведи перед мене, він більше не торкне тебе.
10กษัตริย์​ตรัส​ว่า “ใคร​พูด​อะไร​กับ​เจ้า ก็​พา​เขา​มา​หา​ข้า เขา​จะ​ไม่​รบกวน​เจ้า​อีก”
11Вона ж йому: Нехай царь, про Господа, Бога свого, памятає, щоб кровопомстників не прибувало ще більш і не погубили сина мого. А він їй: Як певно, що Бог жив, нї волосина в сина твого не впаде з голови!
11นาง​ทูล​ว่า “ขอ​กษัตริย์​ทรง​ระลึก​ถึง​พระยาห์เวห์​พระเจ้า​ของ​ท่าน เพื่อ​ผู้​ล้าง​แค้น​เลือด​จะ​ไม่​ทำลาย​อีก มิ​ฉะนั้น​พวก​เขา​จะ​ฆ่า​ลูกชาย​ของ​ข้า” กษัตริย์​ตอบ​ว่า “ข้า​ขอ​สาบาน​ต่อ​พระยาห์เวห์​ผู้​ทรง​พระชนม์​ว่า เส้น​ผม​ของ​ลูก​เจ้า​จะ​ไม่​ตก​ถึง​พื้น​แม้แต่​เส้น​เดียว”
12Тодї молодиця: Дозволь же твоїй служебцї промовити мойму цареві й панові ще слово! І відказав: промов.
12นาง​ทูล​ว่า “ขอ​ให้​ผู้รับใช้​ของ​ท่าน​พูด​กับ​นาย​ของ​ข้า​ผู้​เป็น​กษัตริย์​อีก​สัก​คำ” ท่าน​ตอบ​ว่า “พูด​มา”
13І каже молодиця: Чого в тебе таке на умі проти люду Божого? Вирекши царь такий вирок, обвиноватив сам себе, бо свого вигнанника не кличе царь назад.
13นาง​จึง​ทูล​ว่า “เหตุ​ใด​ท่าน​จึง​วางแผน​ทำ​เช่น​นี้​ต่อประชาชน​ของ​พระเจ้า? เมื่อ​กษัตริย์​ตรัส​เช่น​นั้น ท่าน​ก็​เหมือน​ผู้​มี​ความ​ผิด เพราะ​ไม่​พา​คน​ที่​ถูก​ขับ​ไล่​กลับ​บ้าน
14Ми ж мусимо померти й будемо як та вода, що вилито на землю, нїхто бо її не візьме назад, а Бог не бажає погубити душу, й мислить, як би не відкинути від себе й того, що його відкинули.
14เรา​ทุก​คน​ต้อง​ตาย เหมือน​น้ำ​ที่​หก​ลงพื้น​แล้ว​เก็บ​คืน​ไม่​ได้ พระเจ้า​ไม่​ได้​ทรง​เอา​ชีวิต​ไป แต่​ทรง​หา​ทาง​ไม่​ให้​คน​ที่​ถูก​ขับ​ไล่​ต้อง​ถูก​ตัดขาด​จาก​พระองค์
15Тепер же я прийшла, сказати мойму цареві й панові се слово, тому що люде завдали менї страху; от служебка твоя й думає: поставлю я се перед царем, може царь уволить волю раби своєї;
15ที่​ข้า​มา​พูด​เรื่อง​นี้​กับ​นาย​ของ​ข้า​ผู้​เป็น​กษัตริย์ ก็​เพราะ​ผู้คน​ทำให้​ข้า​กลัว ข้า​จึง​คิด​ว่า ‘ข้า​จะ​ลอง​ทูล​กษัตริย์ บางที​ท่าน​อาจ​ทำ​ตาม​คำร้อง​ขอ​ของ​ผู้รับใช้’
16І певно, що царь вислухає й визволить рабу свою з людських рук, що задумали мене й сина мого заразом із наслїддя Божого викоренити.
16เพราะ​กษัตริย์​จะ​ทรง​ฟัง​และ​ช่วย​ข้า​พ้น​จาก​มือ​คน​ที่​คิด​จะ​กำจัดข้า​กับ​บุตรชาย​ของ​ข้า​ให้​หมด​ไป​จาก​มรดก​ซึ่ง​เป็น​ของ​พระเจ้า
17Тим раба твоя подумала: Слово мого царя й пана заспокоїть мене, бо мій царь і пан рівня ангелові Божому, бо він і добре й ледаче вислуховує; й нехай Господь, Бог твій, буде з тобою!
17ข้า​คิด​ว่า ‘ขอ​ให้​คำ​ตรัส​ของ​นาย​ของ​ข้า​ผู้​เป็น​กษัตริย์​นำ​ความ​สงบ​มา เพราะ​นาย​ของ​ข้า​แยกแยะ​ดี​ชั่ว​ได้​เหมือน​ทูต​สวรรค์​ของ​พระเจ้า ขอ​พระยาห์เวห์​พระเจ้า​ของ​ท่าน​สถิต​กับ​ท่าน’”
18І озвався царь і рече до молодицї: Не втаюй від мене того, про що в тебе поспитаю. І відказала молодиця: Нехай тільки промовить мій царь і пан.
18กษัตริย์​ตรัส​กับ​หญิง​นั้น​ว่า “ข้า​จะ​ถาม​อะไร​เจ้า​อย่าง​หนึ่ง อย่า​ปิดบัง​ข้า” นาง​ตอบ​ว่า “เชิญ​นาย​ของ​ข้า​ผู้​เป็น​กษัตริย์​ตรัส​เถิด”
19І питає Давид: Чи не Йоаба рука з тобою в цїй справі? І відказала молодиця: Так певно, як ти жив, мій царю й пане; неможливо звернути нї праворуч, нї лїворуч із того, що промовив царь мій й пан; так, се твій слуга Йоаб дав менї наказ і він усї ті слова вложив в уста рабі твоїй.
19กษัตริย์​ถาม​ว่า “โยอาบ​อยู่​เบื้อง​หลัง​เรื่อง​นี้​ทั้งหมด​ใช่​ไหม?” นาง​ตอบ​ว่า “ข้า​ขอ​สาบาน​ต่อ​ชีวิต​ของ​นาย​ของ​ข้า​ผู้​เป็น​กษัตริย์ ไม่มี​ใคร​บ่ายเบี่ยง​จาก​สิ่ง​ที่​ท่าน​ตรัส​ได้​เลย โยอาบ​ผู้รับใช้​ของ​ท่าน​เป็น​ผู้​ขอ​ให้​ข้า​ทำ และ​สอน​ให้​ข้า​พูด​ทุก​คำ​นี้
20Щоб прикладом дати речі таке лице, навчив мене слуга твій Йоаб; та мій пан такий мудрий як Божий ангел, і знає все, що на землї.
20โยอาบ​ผู้รับใช้​ของ​ท่าน​ทำ​เช่น​นี้​เพื่อ​ให้ท่า​นม​อง​เรื่อง​นี้​ใน​อีก​แง่​หนึ่ง นาย​ของ​ข้า​ฉลาด​เหมือน​ทูต​สวรรค์​ของ​พระเจ้า รู้​ทุก​สิ่ง​ที่​เกิด​ขึ้น​บน​แผ่น​ดิน”
21І рече царь Йоабові: Нехай буде по твоєму! Йди ж та поклич назад молодика Абессалома до дому.
21กษัตริย์​บอก​โยอาบ​ว่า “ข้า​ตกลง​ตาม​คำขอ​แล้ว ไปพา​อับซาโลม​ชายหนุ่ม​นั้น​กลับ​มา”
22І впав Йоаб ниць на землю, благословляючи царя, й каже: Тепер знає твій раб, що царь і пан мій милостивий до мене, бо царь уволив волю раба свого.
22โยอาบ​หมอบ​หน้า​ลง​กับ​พื้น​แสดง​ความ​เคารพ​และให้พร​แก่​กษัตริย์ แล้ว​กล่าว​ว่า “วัน​นี้​ผู้รับใช้​ของ​ท่าน​รู้​ว่า​ข้า​เป็น​ที่​โปรดปราน​ใน​สายตา​นาย​ของ​ข้า​ผู้​เป็น​กษัตริย์ เพราะ​ท่าน​ทำ​ตาม​คำขอ​ของ​ผู้รับใช้”
23І пустивсь Йоаб у дорогу в Гессур і привів Абессалома назад у Ерусалим.
23โยอาบ​จึง​ไป​เกชูร์​และ​พา​อับซาโลม​กลับ​เยรูซาเล็ม
24Царь же заявив: Нехай собі вертається в господу, менї ж на очі не попадається. І вернувсь Абессалом у господу й не показувавсь на очі цареві.
24แต่​กษัตริย์​สั่ง​ว่า “ให้​เขา​กลับ​ไป​อยู่​บ้าน​ของ​ตน อย่า​ให้​มา​เห็น​หน้า​ข้า” อับซาโลม​จึง​กลับ​บ้าน​และ​ไม่​ได้​พบ​หน้า​กษัตริย์
25Такого вродливого, як Абессалом не було в усьому Ізраїлї та й такого вихвалюваного як він: від пяти до тїмя на голові не було на ньому хиби.
25ทั่ว​อิสราเอล​ไม่มี​ใคร​ได้​รับคำ​ชม​เรื่อง​รูป​โฉม​มาก​เท่า​อับซาโลม ตั้งแต่​ฝ่าเท้า​ถึง​ศีรษะ เขา​ไม่มี​ตำหนิ​เลย
26Як він стриг на голові волоссє, а стригся він що року, бо волосся в його було стільки, що йому було важко, то волоссє з голови його важило двістї секлів по царській вазї.
26เมื่อ​อับซาโลม​ตัด​ผม (เขา​ตัด​ทุก​ปลาย​ปี​เพราะ​ผม​หนัก) เขา​ชั่ง​ผม​ที่​ตัด​ได้​สอง​ร้อย​เชเขล ตาม​มาตรา​ชั่ง​ของ​กษัตริย์
27Було ж ув Абессалома три сини й одна дочка, на ймя Тамара, вона була женщина вельми вродлива.
27อับซาโลม​มี​บุตร​ชาย​สาม​คน และ​บุตร​สาว​คน​หนึ่ง​ชื่อ​ทามาร์ นาง​มี​ใบหน้า​งดงาม
28Оце же Абессалом жив у Ерусалимі два роки, не показуючись на очі цареві.
28อับซาโลม​อยู่​ใน​เยรูซาเล็ม​สอง​ปี​เต็ม​โดย​ไม่​ได้​พบ​หน้า​กษัตริย์
29Тодї ж послав Абессалом покликати Йоаба, щоб його до царя послати, та Йоаб затявсь прийти. І послав він удруге, але він не схотїв прийти.
29เขา​ส่ง​คน​ไป​เรียก​โยอาบ​เพื่อ​จะ​ให้​โยอาบ​ไป​หา​กษัตริย์ แต่​โยอาบ​ไม่​ยอม​มา เขา​ส่ง​คน​ไป​อีก​ครั้ง โยอาบ​ก็​ยัง​ไม่​ยอม​มา
30І каже він кметям своїм: Дивітесь, оце Йоабове поле межує з моїм, і вродив у його ячмінь; ійдїте й пустїть його пожаром. І пустили Абессаломові слуги поле пожаром.
30อับซาโลม​จึง​สั่ง​คนรับใช้​ว่า “ทุ่ง​ของ​โยอาบ​อยู่​ข้าง​ทุ่ง​ข้า เขา​ปลูก​ข้าว​บาร์เลย์​ไว้ ไป​จุด​ไฟ​เผา​เสีย” คนรับใช้​ของ​อับซาโลม​จึง​เผา​ทุ่ง​นั้น
31Піднявсь тодї Йоаб, прийшов до Абессалома в господу й питає: Чому твої кметї пустили на пожар моє поле?
31โยอาบ​จึง​มา​หา​อับซาโลม​ที่​บ้าน​แล้ว​ถาม​ว่า “ทำไม​คน​ของ​เจ้า​จึง​เผา​ทุ่ง​ของ​ข้า?”
32І відказав Абессалом Йоабові: Я ж посилав по тебе кажучи: прийди сюди; я пошлю тебе до царя сказати: за чим я вернувсь із Гессуру? Лучче було б менї пробувати там і далїй. Я хочу побачити лице царя. Коли я винуватий, то вбий мене.
32อับซาโลม​ตอบ​ว่า “ข้า​เรียก​เจ้า​มา​เพื่อ​จะ​ให้​ไป​บอก​กษัตริย์​ว่า ‘ข้า​กลับ​มา​จาก​เกชูร์​ทำไม? อยู่​ที่​นั่น​ยัง​จะ​ดี​กว่า ตอน​นี้​ขอ​ให้​ข้า​ได้​พบ​หน้า​กษัตริย์ และ​ถ้า​ข้า​มี​ความ​ผิด ก็​ให้​ท่าน​ฆ่า​ข้า​เสีย’”
33От і пійшов Йоаб до царя й сказав йому се, й він звелїв кликнути Абессалома. І прийшов той перед царя й кинувсь перед царем ниць на землю. І поцїлував царь Абессалома.
33โยอาบ​ไป​บอก​กษัตริย์ เมื่อ​กษัตริย์​เรียก​อับซาโลม​มา เขา​ก็​เข้า​เฝ้า​และ​หมอบ​หน้า​ลง​กับ​พื้น​ต่อ​หน้า​กษัตริย์ กษัตริย์​จูบ​อับซาโลม

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.