Марку 4
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Исус а ынчепут ярэшь сэ ынвеце пе нород лынгэ маре. Фииндкэ се адунасе фоарте мулт нород ла Ел, С-а суит ши а шезут ынтр-о корабие, пе маре; яр тот нородул стэтя пе цэрм лынгэ маре.
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2Апой а ынчепут сэ-й ынвеце мулте лукрурь ын пилде; ши, ын ынвэцэтура пе каре ле-о дэдя, ле спуня:
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3„Аскултаць! Ятэ, семэнэторул а ешит сэ семене.
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
4Пе кынд семэна, о парте дин сэмынцэ а кэзут лынгэ друм: ау венит пэсэриле ши ау мынкат-о.
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5О алтэ парте а кэзут пе ун лок стынкос, унде н-авя мулт пэмынт: а рэсэрит ындатэ, пентру кэ н-а дат де ун пэмынт адынк,
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6дар, кынд а рэсэрит соареле, с-а пэлит ши, пентру кэ н-авя рэдэчинэ, с-а ускат.
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7О алтэ парте а кэзут ынтре спинь: спиний ау крескут, ау ынекат-о ши н-а дат род.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8О алтэ парте а кэзут ын пэмынт бун: а датрод, каре се ынэлца ши крештя; ши ау адус уна трейзечь, алта шайзечь ши алта о сутэ.”
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9Апой а зис: „Чине аре урекь де аузит сэ аудэ.”
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10Кынд а фост сингур, чей че ерау ын журул Луй, ымпреунэ ку чей дойспрезече, Л-ау ынтребат деспре пилде.
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11„Воуэ” , ле-а зис Ел, „в-а фост дат сэ куноаштець тайна Ымпэрэцией луй Думнезеу, дар пентру чей чесунт афарэ дин нумэрул востру, тоате лукруриле сунт ынфэцишате ын пилде,
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12пентру ка, мэкар кэ привеск, сэ привяскэ ши сэ ну вадэ ши, мэкар кэ ауд, сэ аудэ ши сэ ну ынцелягэ, ка ну кумва сэ се ынтоаркэ ла Думнезеу ши сэ ли се ерте пэкателе.”
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
13Ел ле-а май зис: „Ну ынцелеӂець пилда ачаста? Кум вець ынцелеӂе атунч тоате челелалте пилде?
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
14Семэнэторулсямэнэ Кувынтул.
14Сїяч слово сїє.
15Чей ынфэцишаць прин сэмынца кэзутэ лынгэ друм сунт ачея ын каре есте семэнат Кувынтул, дар, дупэ че л-ау аузит, вине Сатана ындатэ ши я Кувынтул семэнат ын ей.
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
16Тот аша, чей ынфэцишаць прин сэмынца кэзутэ ын локуриле стынкоасе сунт ачея каре, кынд ауд Кувынтул, ыл примеск ындатэ ку букурие,
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17дар н-ау рэдэчинэ ын ей, чи цин пынэ ла о време ши, кум вине ун неказ сау о пригонире дин причина Кувынтулуй, се ляпэдэ ындатэ де ел.
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18Алций сунт чей ынфэцишаць прин сэмынца кэзутэ ынтре спинь; ачештя сунт чей че ауд Кувынтул,
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19дар нэвэлеск ын ей грижиле лумий, ыншелэчунябогэциилор ши пофтеле алтор лукрурь, каре ынякэ Кувынтул ши-л фак астфел неродитор.
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
20Алций, апой, сунт ынфэцишаць прин сэмынца кэзутэ ын пэмынт бун. Ачештя сунт чей че ауд Кувынтул, ыл примеск ши фак род: унул трейзечь, алтул шайзечь ши алтул о сутэ.”
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21Ел ле-а май зис: „Оаре лумина есте адусэ ка сэ фие пусэ суб баницэ сау суб пат? Ну есте адусэ ка сэ фие пусэ ын сфешник?
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22Кэчну есте нимик аскунс каре ну ва фи дескоперит ши нимик тэйнуит каре ну ва еши ла луминэ.
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23Дакэаре чинева урекь де аузит, сэ аудэ.”
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24Ел ле-а май зис: „Луаць сяма ла че аузиць. Куче мэсурэ вець мэсура, ви се ва мэсура ши ви се ва да ши май мулт.
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25Кэч, челуй че аре, и се ва да; дар, де ла чел че н-аре, се ва луа ши че аре.”
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26Ел а май зис: „КуЫмпэрэция луй Думнезеу есте ка атунч кынд арункэ ун ом сэмынца ын пэмынт;
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27фие кэ доарме ноаптя, фие кэ стэ тряз зиуа, сэмынца ынколцеште ши креште фэрэ сэ штие ел кум.
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
28Пэмынтул родеште сингур: ынтый ун фир верде, апой спик, дупэ ачея грыу деплин ын спик
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29ши, кынд есте копт родул, пунеындатэ сечера ын ел, пентру кэ а венит сечеришул.”
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30Ел а май зис: „Куче вом асемэна Ымпэрэция луй Думнезеу, сау прин че пилдэ о вом ынфэциша?
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31Се асямэнэ ку ун грэунте де муштар, каре, кынд есте семэнат ын пэмынт, есте чя май микэ динтре тоате семинцеле де пе пэмынт,
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
32дар, дупэ че а фост семэнат, креште ши се фаче май маре декыт тоате зарзаватуриле ши фаче рамурь марь, аша кэ пэсэриле черулуй ышь пот фаче куйбурь ла умбра луй.”
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
33Исус ле вестя Кувынтул прин мулте пилде де фелул ачеста, дупэ кум ерау ей ын старе сэ-Л причяпэ.
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34Ну ле ворбя делок фэрэ пилдэ, дар, кынд ера сингур ла о парте, лэмуря ученичилор Сэй тоате лукруриле.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
35Ын ачеяшь зи, сяра, Исус ле-а зис: „Сэ тречем ын партя чялалтэ.”
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36Дупэ че ау дат друмул нородулуй, ученичий Л-ау луат ын корабия ын каре Се афла ши аша кум ера. Ымпреунэ ку Ел май ерау ши алте корэбий.
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37С-а стырнит о маре фуртунэ де вынт, каре арунка валуриле ын корабие, аша кэ май кэ се умпля корабия.
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38Ши Ел дормя ла кырмэ, пе кэпэтый. Ученичий Л-ау дештептат ши Й-ау зис: „Ынвэцэторуле, ну-Ць пасэ кэ перим?”
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39Ел С-а скулат, а чертат вынтул ши а зис мэрий: „Тачь! Фэрэ гурэ!” Вынтул а стат ши с-а фэкут о линиште маре.
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40Апой ле-а зис: „Пентру че сунтець аша де фрикошь? Тот н-авець крединцэ?”
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41Й-а апукат о маре фрикэ ши зичяу уний кэтре алций: „Чине есте Ачеста де Ыл аскултэ кяр ши вынтул, ши маря?”
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.