Mark 4
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Again he began to teach by the seaside. A great multitude was gathered to him, so that he entered into a boat in the sea and sat down. All the multitude were on the land by the sea.
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2He taught them many things in parables, and told them in his teaching,
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3“Listen! Behold, the farmer went out to sow.
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
4As he sowed, some seed fell by the road, and the birds came and devoured it.
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5Others fell on the rocky ground, where it had little soil, and immediately it sprang up, because it had no depth of soil.
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6When the sun had risen, it was scorched; and because it had no root, it withered away.
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7Others fell among the thorns, and the thorns grew up and choked it, and it yielded no fruit.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8Others fell into the good ground and yielded fruit, growing up and increasing. Some produced thirty times, some sixty times, and some one hundred times as much.”
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9He said, “Whoever has ears to hear, let him hear.”
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10When he was alone, those who were around him with the twelve asked him about the parables.
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11He said to them, “To you is given the mystery of God’s Kingdom, but to those who are outside, all things are done in parables,
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12that ‘seeing they may see and not perceive, and hearing they may hear and not understand, lest perhaps they should turn again, and their sins should be forgiven them.’”
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
13He said to them, “Don’t you understand this parable? How will you understand all of the parables?
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
14The farmer sows the word.
14Сїяч слово сїє.
15The ones by the road are the ones where the word is sown; and when they have heard, immediately Satan comes and takes away the word which has been sown in them.
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
16These in the same way are those who are sown on the rocky places, who, when they have heard the word, immediately receive it with joy.
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17They have no root in themselves, but are short-lived. When oppression or persecution arises because of the word, immediately they stumble.
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18Others are those who are sown among the thorns. These are those who have heard the word,
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19and the cares of this age, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful.
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
20Those which were sown on the good ground are those who hear the word, accept it, and bear fruit, some thirty times, some sixty times, and some one hundred times.”
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21He said to them, “Is a lamp brought to be put under a basket or under a bed? Isn’t it put on a stand?
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22For there is nothing hidden except that it should be made known, neither was anything made secret but that it should come to light.
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23If any man has ears to hear, let him hear.”
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24He said to them, “Take heed what you hear. With whatever measure you measure, it will be measured to you; and more will be given to you who hear.
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25For whoever has, to him more will be given; and he who doesn’t have, even that which he has will be taken away from him.”
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26He said, “God’s Kingdom is as if a man should cast seed on the earth,
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27and should sleep and rise night and day, and the seed should spring up and grow, though he doesn’t know how.
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
28For the earth bears fruit by itself: first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29But when the fruit is ripe, immediately he puts in the sickle, because the harvest has come.”
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30He said, “How will we liken God’s Kingdom? Or with what parable will we illustrate it?
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31It’s like a grain of mustard seed, which, when it is sown in the earth, though it is less than all the seeds that are on the earth,
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
32yet when it is sown, grows up and becomes greater than all the herbs, and puts out great branches, so that the birds of the sky can lodge under its shadow.”
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
33With many such parables he spoke the word to them, as they were able to hear it.
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34Without a parable he didn’t speak to them; but privately to his own disciples he explained everything.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
35On that day, when evening had come, he said to them, “Let’s go over to the other side.”
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36Leaving the multitude, they took him with them, even as he was, in the boat. Other small boats were also with him.
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37A big wind storm arose, and the waves beat into the boat, so much that the boat was already filled.
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38He himself was in the stern, asleep on the cushion; and they woke him up and asked him, “Teacher, don’t you care that we are dying?”
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39He awoke and rebuked the wind, and said to the sea, “Peace! Be still!” The wind ceased and there was a great calm.
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40He said to them, “Why are you so afraid? How is it that you have no faith?”
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41They were greatly afraid and said to one another, “Who then is this, that even the wind and the sea obey him?”
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.