馬可福音 4
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1耶穌又在海邊教訓人。有許多人到他那裏聚集，他只得上船坐下。船在海裏，眾人都靠近海，站在岸上。
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2耶穌就用比喻教訓他們許多道理。在教訓之間，對他們說：
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3「你們聽啊！有一個撒種的出去撒種。
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
4撒的時候，有落在路旁的，飛鳥來吃盡了；
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5有落在土淺石頭地上的，土既不深，發苗最快，
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6日頭出來一曬，因為沒有根，就枯乾了；
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7有落在荊棘裏的，荊棘長起來，把它 擠住了，就不結實；
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8又有落在好土裏的，就發生長大，結實有三十倍的，有六十倍的，有一百倍的」；
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9又說：「有耳可聽的，就應當聽！」
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10無人的時候，跟隨耶穌的人和十二個門徒問他這比喻的意思。
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11耶穌對他們說：「上帝國的奧祕只叫你們知道，若是對外人講，凡事就用比喻，
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12叫他們 看是看見，卻不曉得； 聽是聽見，卻不明白； 恐怕他們回轉過來，就得赦免。」
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
13又對他們說：「你們不明白這比喻嗎？這樣怎能明白一切的比喻呢？
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
14撒種之人所撒的就是道。
14Сїяч слово сїє.
15那撒在路旁的，就是人聽了道，撒但立刻來，把撒在他心裏的道奪了去。
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
16那撒在石頭地上的，就是人聽了道，立刻歡喜領受，
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17但他心裏沒有根，不過是暫時的，及至為道遭了患難，或是受了逼迫，立刻就跌倒了。
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18還有那撒在荊棘裏的，就是人聽了道，
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19後來有世上的思慮、錢財的迷惑，和別樣的私慾進來，把道擠住了，就不能結實。
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
20那撒在好地上的，就是人聽道，又領受，並且結實，有三十倍的，有六十倍的，有一百倍的。」
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21耶穌又對他們說：「人拿燈來，豈是要放在斗底下，床底下，不放在燈臺上嗎？
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22因為掩藏的事，沒有不顯出來的；隱瞞的事，沒有不露出來的。
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23有耳可聽的，就應當聽！」
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24又說：「你們所聽的要留心。你們用甚麼量器量給人，也必用甚麼量器量給你們，並且要多給你們。
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25因為有的，還要給他；沒有的，連他所有的也要奪去。」
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26又說：「上帝的國如同人把種撒在地上。
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27黑夜睡覺，白日起來，這種就發芽漸長，那人卻不曉得如何這樣。
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
28地生五穀是出於自然的：先發苗，後長穗，再後穗上結成飽滿的子粒；
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29穀既熟了，就用鐮刀去割，因為收成的時候到了。」
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30又說：「上帝的國，我們可用甚麼比較呢？可用甚麼比喻表明呢？
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31好像一粒芥菜種，種在地裏的時候，雖比地上的百種都小，
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
32但種上以後，就長起來，比各樣的菜都大，又長出大枝來，甚至天上的飛鳥可以宿在它 的蔭下。」
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
33耶穌用許多這樣的比喻，照他們所能聽的，對他們講道。
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34若不用比喻，就不對他們講；沒有人的時候，就把一切的道講給門徒聽。
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
35當那天晚上，耶穌對門徒說：「我們渡到那邊去吧。」
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36門徒離開眾人，耶穌仍在船上，他們就把他一同帶去；也有別的船和他同行。
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37忽然起了暴風，波浪打入船內，甚至船要滿了水。
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38耶穌在船尾上，枕着枕頭睡覺。門徒叫醒了他，說：「夫子！我們喪命，你不顧嗎？」
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39耶穌醒了，斥責風，向海說：「住了吧！靜了吧！」風就止住，大大地平靜了。
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40耶穌對他們說：「為甚麼膽怯？你們還沒有信心嗎？」
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41他們就大大地懼怕，彼此說：「這到底是誰，連風和海也聽從他了。」
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.