Mareko 4
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1HOOMAKA iho la oia e ao hou ma kapa o ka moanawai; a no ka nui loa o ka poe i akoakoa mai io na la, ee aku la ia maluna e kekahi moku, noho iho la maluna o ka wai, a pau mai la ka ahakanaka mauka, ma kapa o ka moanawai.
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2Ao nui mai la oia ia lakou ma na olelo nane, i mai la ia lakou ma kana ao ana,
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3E hoolohe mai; aia hoi, hele aku la kekahi kanaka lulu hua, e lulu.
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
4A i kana lulu aua, helelei iho la kekahi ma kapa alanui, a lele mai la na manu o ka lewa, a ai iho la ia mea.
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5Helelei iho la kekahi ma kahi paaa, kahi i nui ole ai kona lepo; kupu wawe ae la ia, no ka papau o ka lepo.
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6A puka mai ka la, mae iho la ia, a maloo aku la, no ke aa ole.
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7A helelei ae la kekahi mawaena o na kakalaioa; kupu mai la na kakalaioa, a kahihi iho la ia mea, nolaila, aole i hua mai ka hua.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8Helelei iho la kekahi ma kahi lepo maikai, a pun mai la i ka hua, i kupu a mahuahua, a hua mai, pakanakolu, a pakanaono kekahi, a pahaneri kekahi.
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9I mai la oia ia lakou, O ka mea pepeiao lohe la, e hoolohe mai ia.
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10A loaa ia ia ka mehameha, alaila, ninau aku la ia ia ka poe e ku pu ana me ia, a me ka poe umikumamalua, i ua olelonane la.
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11I mai la oia ia lakou, Ua haawiia mai ia oukou e ike i na mea pohihihi o ke aupuni o ke Akua; aka, ua naneia'ku na mea a pau i ka poe mawaho;
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12I nana lakou a milimili, aole nae e ike; i hoolohe hoi a lohe, aole nae e hoomaopopo, o hoohulina mai lakou, a e kalaia ko lakou hala.
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
13Alaila, i mai la oia ia lakou, Aole anei oukou i ike i keia olelonane? Pehea la oukou e ike ai i na olelonane a pau?
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
14O ke kanaka lulu hua, ua lulu i ka olelo.
14Сїяч слово сїє.
15Eia ka poe ma kapa alanui, ma kahi i luluia i ka olelo, a lohe lakou, alaila hele koke mai o Satana a kaili aku i ka olelo i luluia iloko o ko lakou naau.
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
16Eia no hoi na mea i luluia ma kahi paaa; a lohe lakou i ka olelo, hopu koke lakou ia, me ka olioli.
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17Aka, aole o lakou mole iloko o lakou, nolaila, aole i mau, a hiki mai ka pilikia a me ka hoinoia no ka olelo, alaila, lilo koke lakou.
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18Eia hoi na mea i luluia iwaena o na kakalaioa, o ka poe i lohe i ka olelo,
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19A o ka manao nui i na mea o ke ao, a o ka hoopunipuni ana o ka waiwai, me ke kuko ana i na mea e, oia ka mea i iiia'i ka olelo, a lilo ia i mea hua ole.
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
20Eia no hoi na mea i luluia ma kahi lepo maikai; o na mea i hoolohe i ka olelo, a hoopaa iho, a hua mai i ka hua, pakanakolu kokahi, a pakanaono kekahi, a pahaneri kekahi.
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21I mai la oia ia lakou, Ua laweia mai anei he kukui e hahaoia'i malalo o ke poi, a malalo o kahi moe paha, aole anei no ke kania maluna o kahi e kau ai ke kukui?
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22No ka mea, aohe mea huna e koe i ka hoike ole ia, aole hoi he mea i uhi malu ia e koe i ka hu ole mawaho.
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23Ina he pepeiao ko ke kauaka e lohe ai, e hoolohe mai ia.
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24I mai la oia ia lakou, E noonoo oukou i ka oukou mea e lohe ai: no ka mea, ma ke ana a oukou e ana aku ai, malaila e anaia mai no hoi oukou pela; a e haawi nui ia ia oukou, i ka poe e hoolohe mai
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25O ka mea ua loaa, e haawiia 'ku nana; aka, o ka mea ua loaa ole, e kailiia'ku kana, mai ona aku la.
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26I mai la ia, Meneia ke aupuni o ke Akua, me ke kana ana a ke kanaka i ka hua ma ka lepo;
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27A moe iho, a ala'e i ka po, a me ke ao, e kupu ae ana ua hua la a nui, aole nae ia i ike.
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
28No ka mea, hoohua wale mai no ka honua, mamua ka hoomaka, mahope iho ka huhui, alaila ka hua oo maloko o ka huhui.
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29A i ka makaukau ana o ka hua, alaila, hookomo koke ae la ia i ka pahi, no ka mea, ua hiki mai ka wa e oki ai.
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30I mai la oia, Me ke aha la kakou e hoohalike ai i ke aupuni o ke Akua? A ma ka nane hea kakou e hoakaka aku ai ia?
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31Ua like no ia me ka hua makeke, i ka wa i kanuia'i ma ka lepo, he hua liilii loa ia o na hua a pau i kanuia ma ka lepo.
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
32Aka, i ka wa i kanuia'i, kupu no ia, a lilo i laalaau nui o na laalaau a pau, a opuu mai la na lala nui, a hiki no i na manu o ka lewa ke kau mai malalo o kona malu.
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
33Hai mai la ia i ka olelo ia lakou ma ua olelonane e like me ia he nui loa, me lakou e hiki ai ke hoolohe aku.
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34Aole ia i olelo iki aku ia lakou ma ka olelonane ole; a ma kahi mehameha, hoakaka ae la ia i na mea a pau i kana poe haumana.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
35Ia la no, a ahiahi ae, i mai la ia ia lakou, E holo kakou i kela kapa.
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36A haalele aku la lakou i ka ahakanaka, a lawe aku la ia ia e noho ana ma ka moku: he mau moku liilii no hoi kekahi me ia pu.
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37Nou mai la ka makani ikaika, uhi mai la na ale iluna o ka moku, a piha iho la ia.
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38E moe ana ia ma ka uluna, ma ka hope o ka moku; hoala ae la lakou ia ia, i aku la, E ke Kumu, he mea ole anei ia oe ke make makou?
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39Alaila ku ae la ia iluna, papa ae la i ka makani, a olelo ae la i ka moanawai, Hamau, e noho malie. Oki iho la ka makani, a pohu maikai iho la.
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40I mai la oia ia lakou, No ke aha la oukou i makau ai? Pehea ko oukou manaoio ole ana?
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41Weliweli loa ae la lakou, i ae la kekahi i kekahi, Heaha la ke ano o ia nei, i hoolohe pono ai ka makani a me ka moanawai ia ia?
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.