Markuj 4
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1KADEKADEO a pil kotin tapiada kawewe liman jed o. Pokon kalaimun eu ap ko pena re a. A ap kotidan pon jop pot kotikot pon jed o. A pokon o mi nan jap pon oror.
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2A kotin kawewe on irail me toto ni i karajeraj akan, majani on irail ni a padak:
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3Ron! Kilan, jaunkamor o kolan kamorok.
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
4Ni a kamokamorok akai ap moridi on pon kailan al, manpir ap pirido nam ir ala.
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5A akai moredi on waja takain, waja pwel petepet; irail ari madan wojada, pweki jota pwel lole.
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6Ni en katipin dakarada, re ap monela o mela pweki jota kalau ar.
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7A akai moredi nan tuka teketek; o tuka teketek wojada, kajokiala, re ap jota wa.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8A akai moredi nan pwel mau o pwaida wa; akai pan me jileijok; a akai me woneijok, a akai me epuki.
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9A kotin majani: Me jalon a mia men ron, i en ron!
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10A lao kotin kalapukela, men imp a ianaki ekriamen ap kalelapok re a duen karajeraj pukat.
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11A ap kotin majani on irail: A muei on komail, en aja duen me rir en wein Kot. A men liki re pan aja meakaroj jan ni karajeraj akan.
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12Pwe re kilan, ari jota kilan, o roneron, ap jota dedeki; pwe re de pan wukila o dip ar lapwa jan irail.
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
13A ap kotin majani on irail: Komail jota dedeki karajeraj pot et? A iaduen, omail pan aja karajeraj tei ko?
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
14Jaunkamor me kamorok jili majan.
14Сїяч слово сїє.
15A mepukat me mi pon kailan al, waja majan moredi on, a re lao ronadar, Jatan ap madanado, ki jan majan, me kamoremoredi on nan monion arail.
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
16O mepukat mo moredi on waja takain, re lao ronadar majan o ap madan peren kida ale.
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17A jota kalaua re rail apdadaur eta ekij, lao jonejon o kamakam wiaui pweki majan o, re ap madan makar kida.
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18A mepukat me moredi on nan tuka teketek, me ronada majan.
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19A anan en pai en jappa o inon kapwa, o norok en okotme pweida, kajokela majan, ap jota wa.
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
20A mepukat irail, me moredi on nan pwel mau, me ronada majan o, ale o wa, akai pan me jlei ijok, a akai me woneijok, a akai me epuki.
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21A kotin majani on irail: Kandel pan wijikedo, pwen ko on pan kajak de pan men wendi? A Jote koda won nin deun kandel.
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22Pwe jota me rir kot, me jo pan janjalada, pil jota me okiok kot, me jota pan lok jili.
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23Meamen me jalon a mia men ron, i en ron!
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24A ap kotin majani on irail: komail kalaka, me komail ron! pwe men jon, me komail jonki iduen a pil pan jon, on komail.
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25Pwe me a mia, ekij pan ko on, a me jota a mia, me ekij mie, me ekij mi re a pan katia san.
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26A kotin majani: let duen wein Kot, raj on aramaj amen, me kamoredi on nan pwel war en tuka.
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27Ap mairela, pirida, pon ran; a war o wojada ap kakairida a ap jota aja due.
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
28Pwe pwel kin pein kawojada tuka. Maj katoka, mur mpok, mur war en korn nan mpok ap pwarada.
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29A ni wa ma, a ap madan ki on men lepukedi, pwe rak mier.
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30A pil kotin majani: Da me kitail en karajai on wein Kot? De da me kitail en kajojon on?
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31A raj on wan tuka, me pan kamoremoredi on nan pwel, me tikitik jan war karoj, me mi nan jap.
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
32A lao kamoredi, ap wojada laude jan dip karoj, ap kajan pajan laud; manpir en pan lan ap kin wendi pan mot a.
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
33I jon en karajeraj akan toto a kotiki on irail ni a kawewe on irail majan o duen ar weweki.
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34Jota a majan, ma jo karajeraj. Ni arail kelepala, a ap kotin kadede on japwilim a tounpadak kan meakan.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
35Ni ran ota, lao jautik penaer, a kotin majani on irail: Kitail daulul won palio!
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36Ari, ni ar kadar pajan pokon o, re kamajalada nin jop o. Pil akai kijin jop mi re a.
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37Melimel ap koda, iluk ap punedi on nan jop o kadirela.
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38A a kotikot nan murin jop o, jaijaimok pon uluna. Irail ap kaopada. potoan on i: Jaunpadak, kom jota kupurai kit, pweki at pan mela?
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39I ari kotin kipada, anianida melimel, o kotin majani on jed o: Moledi! An ap dukedi o molela kaualap.
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40A ap kotin majani on irail: Da me komail majapwekeki? Iadue, jota omail pojon?
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41Irail majapwekada kaualap, ap indada nan pun arail: Iaduen ol men et, me an o jed peiki on?
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.