Marcos 4
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y OTRA vez comenzó á enseñar junto á la mar, y se juntó á él mucha gente; tanto, que entrándose él en un barco, se sentó en la mar: y toda la gente estaba en tierra junto á la mar.
1І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2Y les enseñaba por parábolas muchas cosas, y les decía en su doctrina:
2І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3Oid: He aquí, el sembrador salió á sembrar.
3Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:
4Y aconteció sembrando, que una parte cayó junto al camino; y vinieron las aves del cielo, y la tragaron.
4і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5Y otra parte cayó en pedregales, donde no tenía mucha tierra; y luego salió, porque no tenía la tierra profunda:
5Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6Mas salido el sol, se quemó; y por cuanto no tenía raíz, se secó.
6Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7Y otra parte cayó en espinas; y subieron las espinas, y la ahogaron, y no dió fruto.
7А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8Y otra parte cayó en buena tierra, y dió fruto, que subió y creció: y llevó uno á treinta, y otro á sesenta, y otro á ciento.
8А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9Entonces les dijo: El que tiene oídos para oir, oiga.
9І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10Y cuando estuvo solo, le preguntaron los que estaban cerca de él con los doce, sobre la parábola.
10Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11Y les dijo: A vosotros es dado saber el misterio del reino de Dios; mas á los que están fuera, por parábolas todas las cosas;
11І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12Para que viendo, vean y no echen de ver; y oyendo, oigan y no entiendan: porque no se conviertan, y les sean perdonados los pecados.
12щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.
13Y les dijo: ¿No sabéis esta parábola? ¿Cómo, pues, entenderéis todas las parábolas?
13І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?
14El que siembra es el que siembra la palabra.
14Сїяч слово сїє.
15Y éstos son los de junto al camino: en los que la palabra es sembrada: mas después que la oyeron, luego viene Satanás, y quita la palabra que fué sembrada en sus corazones.
15Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.
16Y asimismo éstos son los que son sembrados en pedregales: los que cuando han oído la palabra, luego la toman con gozo;
16Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17Mas no tienen raíz en sí, antes son temporales, que en levantándose la tribulación ó la persecución por causa de la palabra, luego se escandalizan.
17та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18Y éstos son los que son sembrados entre espinas: los que oyen la palabra;
18А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19Mas los cuidados de este siglo, y el engaño de las riquezas, y las codicias que hay en las otras cosas, entrando, ahogan la palabra, y se hace infructuosa.
19та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.
20Y éstos son los que fueron sembrados en buena tierra: los que oyen la palabra, y la reciben, y hacen fruto, uno á treinta, otro á sesenta, y otro á ciento.
20А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21También les dijo: ¿Tráese la antorcha para ser puesta debajo del almud, ó debajo de la cama? ¿No es para ser puesta en el candelero?
21І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22Porque no hay nada oculto que no haya de ser manifestado, ni secreto que no haya de descubrirse.
22Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23Si alguno tiene oídos para oir, oiga.
23Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24Les dijo también: Mirad lo que oís: con la medida que medís, os medirán otros, y será añadido á vosotros los que oís.
24І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25Porque al que tiene, le será dado; y al que no tiene, aun lo que tiene le será quitado.
25Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26Decía más: Así es el reino de Dios, como si un hombre echa simiente en la tierra;
26І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27Y duerme, y se levanta de noche y de día, y la simiente brota y crece como él no sabe.
27та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як — він не знає.
28Porque de suyo fructifica la tierra, primero hierba, luego espiga, después grano lleno en la espiga;
28Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29Y cuando el fruto fuere producido, luego se mete la hoz, porque la siega es llegada.
29Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30Y decía: ¿A qué haremos semejante el reino de Dios? ¿ó con qué parábola le compararemos?
30І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31Es como el grano de mostaza, que, cuando se siembra en tierra, es la más pequeña de todas las simientes que hay en la tierra;
31Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;
32Mas después de sembrado, sube, y se hace la mayor de todas las legumbres, y echa grandes ramas, de tal manera que las aves del cielo puedan morar bajo su sombra.
32а як посїєть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тїнню його кублитись може птаство небесне.
33Y con muchas tales parábolas les hablaba la palabra, conforme á lo que podían oir.
33І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34Y sin parábola no les hablaba; mas á sus discípulos en particular declaraba todo.
34Без приповістї ж не говорив їм; на самотї ж ученикам своїм вияснював усе.
35Y les dijo aquel día cuando fué tarde: Pasemos de la otra parte.
35І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36Y despachando la multitud, le tomaron como estaba, en el barco; y había también con él otros barquitos.
36І, відпустивши народ, узяли Його, як був в човнї. І инші ж човни були з Ним.
37Y se levantó una grande tempestad de viento, y echaba las olas en el barco, de tal manera que ya se henchía.
37І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38Y él estaba en la popa, durmiendo sobre un cabezal, y le despertaron, y le dicen: ¿Maestro, no tienes cuidado que perecemos?
38А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39Y levantándose, increpó al viento, y dijo á la mar: Calla, enmudece. Y cesó el viento, y fué hecha grande bonanza.
39І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40Y á ellos dijo: ¿Por qué estáis así amedrentados? ¿Cómo no tenéis fe?
40І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41Y temieron con gran temor, y decían el uno al otro. ¿Quién es éste, que aun el viento y la mar le obedecen?
41І полякались страхом великим; і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.