Marcos 15
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y LUEGO por la mañana, habiendo tenido consejo los príncipes de los sacerdotes con los ancianos, y con los escribas, y con todo el concilio, llevaron á Jesús atado, y le entregaron á Pilato.
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2Y Pilato le preguntó: ¿Eres tú el Rey de los Judíos? Y respondiendo él, le dijo: Tú lo dices.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3Y los príncipes de los sacerdotes le acusaban mucho.
3І винуватили Його архиєреї багато.
4Y le preguntó otra vez Pilato, diciendo: ¿No respondes algo? Mira de cuántas cosas te acusan.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5Mas Jesús ni aun con eso respondió; de modo que Pilato se maravillaba.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6Empero en el día de la fiesta les soltaba un preso, cualquiera que pidiesen.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7Y había uno, que se llamaba Barrabás, preso con sus compañeros de motín que habían hecho muerte en una revuelta.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8Y viniendo la multitud, comenzó á pedir hiciese como siempre les había hecho.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
9Y Pilato les respondió, diciendo: ¿Queréis que os suelte al Rey de los Judíos?
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10Porque conocía que por envidia le habían entregado los príncipes de los sacerdotes.
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11Mas los príncipes de los sacerdotes incitaron á la multitud, que les soltase antes á Barrabás.
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12Y respondiendo Pilato, les dice otra vez: ¿Qué pues queréis que haga del que llamáis Rey de los Judíos?
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13Y ellos volvieron á dar voces: Crucifícale.
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
14Mas Pilato les decía: ¿Pues qué mal ha hecho? Y ellos daban más voces: Crucifícale.
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15Y Pilato, queriendo satisfacer al pueblo, les soltó á Barrabás, y entregó á Jesús, después de azotarle, para que fuese crucificado.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
16Entonces los soldados le llevaron dentro de la sala, es á saber, al Pretorio; y convocan toda la cohorte.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17Y le visten de púrpura; y poniéndole una corona tejida de espinas,
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
18Comenzaron luego á saludarle: ¡Salve, Rey de los Judíos!
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19Y le herían en la cabeza con una caña, y escupían en él, y le adoraban hincadas las rodillas.
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20Y cuando le hubieron escarnecido, le desnudaron la púrpura, y le vistieron sus propios vestidos, y le sacaron para crucificarle.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
21Y cargaron á uno que pasaba, Simón Cireneo, padre de Alejandro y de Rufo, que venía del campo, para que llevase su cruz.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
22Y le llevan al lugar de Gólgotha, que declarado quiere decir: Lugar de la Calavera.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23Y le dieron á beber vino mezclado con mirra; mas él no lo tomó.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24Y cuando le hubieron crucificado, repartieron sus vestidos, echando suertes sobre ellos, qué llevaría cada uno.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25Y era la hora de las tres cuando le crucificaron.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
26Y el título escrito de su causa era: EL REY DE LOS JUDIOS.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27Y crucificaron con él dos ladrones, uno á su derecha, y el otro á su izquierda.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28Y se cumplió la Escritura, que dice: Y con los inicuos fué contado.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
29Y los que pasaban le denostaban, meneando sus cabezas, y diciendo: ¡Ah! tú que derribas el templo de Dios, y en tres días lo edificas,
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30Sálvate á ti mismo, y desciende de la cruz.
30спаси себе й зійди з хреста.
31Y de esta manera también los príncipes de los sacerdotes escarneciendo, decían unos á otros, con los escribas: A otros salvó, á sí mismo no se puede salvar.
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
32El Cristo, Rey de Israel, descienda ahora de la cruz, para que veamos y creamos. También los que estaban crucificados con él le denostaban.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33Y cuando vino la hora de sexta, fueron hechas tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora de nona.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
34Y á la hora de nona, exclamó Jesús á gran voz, diciendo: Eloi, Eloi, ¿lama sabachthani? que declarado, quiere decir: Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado?
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
35Y oyéndole unos de los que estaban allí , decían: He aquí, llama á Elías.
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
36Y corrió uno, y empapando una esponja en vinagre, y poniéndola en una caña, le dió á beber, diciendo: Dejad, veamos si vendrá Elías á quitarle.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
37Mas Jesús, dando una grande voz, espiró.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
38Entonces el velo del templo se rasgó en dos, de alto á bajo.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
39Y el centurión que estaba delante de él, viendo que había espirado así clamando, dijo: Verdaderamente este hombre era el Hijo de Dios.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
40Y también estaban algunas mujeres mirando de lejos; entre las cuales estaba María Magdalena, y María la madre de Jacobo el menor y de José, y Salomé;
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
41Las cuales, estando aún él en Galilea, le habían seguido, y le servían; y otras muchas que juntamente con él habían subido á Jerusalem.
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
42Y cuando fué la tarde, porque era la preparación, es decir, la víspera del sábado,
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
43José de Arimatea, senador noble, que también esperaba el reino de Dios, vino, y osadamente entró á Pilato, y pidió el cuerpo de Jesús.
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
44Y Pilato se maravilló que ya fuese muerto; y haciendo venir al centurión, preguntóle si era ya muerto.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
45Y enterado del centurión, dió el cuerpo á José:
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
46El cual compró una sábana, y quitándole, le envolvió en la sábana: y le puso en un sepulcro que estaba cavado en una peña; y revolvió una piedra á la puerta del sepulcro.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
47Y María Magdalena, y María madre de José, miraban donde era puesto.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.