Marc 15
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Dès le matin, les principaux sacrificateurs tinrent conseil avec les anciens et les scribes, et tout le sanhédrin. Après avoir lié Jésus, ils l’emmenèrent, et le livrèrent à Pilate.
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2Pilate l’interrogea: Es-tu le roi des Juifs? Jésus lui répondit: Tu le dis.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3Les principaux sacrificateurs portaient contre lui plusieurs accusations.
3І винуватили Його архиєреї багато.
4Pilate l’interrogea de nouveau: Ne réponds-tu rien? Vois de combien de choses ils t’accusent.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5Et Jésus ne fit plus aucune réponse, ce qui étonna Pilate.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6A chaque fête, il relâchait un prisonnier, celui que demandait la foule.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7Il y avait en prison un nommé Barabbas avec ses complices, pour un meurtre qu’ils avaient commis dans une sédition.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8La foule, étant montée, se mit à demander ce qu’il avait coutume de leur accorder.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
9Pilate leur répondit: Voulez-vous que je vous relâche le roi des Juifs?
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10Car il savait que c’était par envie que les principaux sacrificateurs l’avaient livré.
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11Mais les chefs des sacrificateurs excitèrent la foule, afin que Pilate leur relâchât plutôt Barabbas.
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12Pilate, reprenant la parole, leur dit: Que voulez-vous donc que je fasse de celui que vous appelez le roi des Juifs?
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13Ils crièrent de nouveau: Crucifie-le!
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
14Pilate leur dit: Quel mal a-t-il fait? Et ils crièrent encore plus fort: Crucifie-le!
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15Pilate, voulant satisfaire la foule, leur relâcha Barabbas; et, après avoir fait battre de verges Jésus, il le livra pour être crucifié.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
16Les soldats conduisirent Jésus dans l’intérieur de la cour, c’est-à-dire, dans le prétoire, et ils assemblèrent toute la cohorte.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17Ils le revêtirent de pourpre, et posèrent sur sa tête une couronne d’épines, qu’ils avaient tressée.
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
18Puis ils se mirent à le saluer: Salut, roi des Juifs!
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19Et ils lui frappaient la tête avec un roseau, crachaient sur lui, et, fléchissant les genoux, ils se prosternaient devant lui.
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20Après s’être ainsi moqués de lui, ils lui ôtèrent la pourpre, lui remirent ses vêtements, et l’emmenèrent pour le crucifier.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
21Ils forcèrent à porter la croix de Jésus un passant qui revenait des champs, Simon de Cyrène, père d’Alexandre et de Rufus;
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
22et ils conduisirent Jésus au lieu nommé Golgotha, ce qui signifie lieu du crâne.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23Ils lui donnèrent à boire du vin mêlé de myrrhe, mais il ne le prit pas.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24Ils le crucifièrent, et se partagèrent ses vêtements, en tirant au sort pour savoir ce que chacun aurait.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25C’était la troisième heure, quand ils le crucifièrent.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
26L’inscription indiquant le sujet de sa condamnation portait ces mots: Le roi des Juifs.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27Ils crucifièrent avec lui deux brigands, l’un à sa droite, et l’autre à sa gauche.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28Ainsi fut accompli ce que dit l’Écriture: Il a été mis au nombre des malfaiteurs.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
29Les passants l’injuriaient, et secouaient la tête, en disant: Hé! toi qui détruis le temple, et qui le rebâtis en trois jours,
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30sauve-toi toi-même, en descendant de la croix!
30спаси себе й зійди з хреста.
31Les principaux sacrificateurs aussi, avec les scribes, se moquaient entre eux, et disaient: Il a sauvé les autres, et il ne peut se sauver lui-même!
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
32Que le Christ, le roi d’Israël, descende maintenant de la croix, afin que nous voyions et que nous croyions! Ceux qui étaient crucifiés avec lui l’insultaient aussi.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33La sixième heure étant venue, il y eut des ténèbres sur toute la terre, jusqu’à la neuvième heure.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
34Et à la neuvième heure, Jésus s’écria d’une voix forte: Éloï, Éloï, lama sabachthani? ce qui signifie: Mon Dieu, mon Dieu, pourquoi m’as-tu abandonné?
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
35Quelques-uns de ceux qui étaient là, l’ayant entendu, dirent: Voici, il appelle Élie.
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
36Et l’un d’eux courut remplir une éponge de vinaigre, et, l’ayant fixée à un roseau, il lui donna à boire, en disant: Laissez, voyons si Élie viendra le descendre.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
37Mais Jésus, ayant poussé un grand cri, expira.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
38Le voile du temple se déchira en deux, depuis le haut jusqu’en bas.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
39Le centenier, qui était en face de Jésus, voyant qu’il avait expiré de la sorte, dit: Assurément, cet homme était Fils de Dieu.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
40Il y avait aussi des femmes qui regardaient de loin. Parmi elles étaient Marie de Magdala, Marie, mère de Jacques le mineur et de Joses, et Salomé,
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
41qui le suivaient et le servaient lorsqu’il était en Galilée, et plusieurs autres qui étaient montées avec lui à Jérusalem.
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
42Le soir étant venu, comme c’était la préparation, c’est-à-dire, la veille du sabbat,
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
43arriva Joseph d’Arimathée, conseiller de distinction, qui lui-même attendait aussi le royaume de Dieu. Il osa se rendre vers Pilate, pour demander le corps de Jésus.
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
44Pilate s’étonna qu’il fût mort si tôt; fit venir le centenier et lui demanda s’il était mort depuis longtemps.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
45S’en étant assuré par le centenier, il donna le corps à Joseph.
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
46Et Joseph, ayant acheté un linceul, descendit Jésus de la croix, l’enveloppa du linceul, et le déposa dans un sépulcre taillé dans le roc. Puis il roula une pierre à l’entrée du sépulcre.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
47Marie de Magdala, et Marie, mère de Joses, regardaient où on le mettait.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.