Markus 15
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Und bald am Morgen hielten die Hohenpriester einen Rat mit den Ältesten und Schriftgelehrten, dazu der ganze Rat, und banden Jesum und führten ihn hin und überantworteten ihn dem Pilatus.
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2Und Pilatus fragte ihn: Bist du der König der Juden? Er antwortete aber und sprach zu ihm: Du sagst es.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3Und die Hohenpriester beschuldigten ihn hart.
3І винуватили Його архиєреї багато.
4Pilatus aber fragte ihn abermals und sprach: Antwortest du nichts? Siehe, wie hart sie dich verklagen!
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5Jesus aber antwortete nichts mehr, also daß sich auch Pilatus verwunderte.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6Er pflegte aber ihnen auf das Osterfest einen Gefangenen loszugeben, welchen sie begehrten.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7Es war aber einer, genannt Barabbas, gefangen mit den Aufrührern, die im Aufruhr einen Mord begangen hatten.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8Und das Volk ging hinauf und bat, daß er täte, wie er pflegte.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
9Pilatus aber antwortete ihnen: Wollt ihr, daß ich euch den König der Juden losgebe?
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10Denn er wußte, daß ihn die Hohenpriester aus Neid überantwortet hatten.
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11Aber die Hohenpriester reizten das Volk, das er ihnen viel lieber den Barabbas losgäbe.
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12Pilatus aber antwortete wiederum und sprach zu ihnen: Was wollt ihr denn, daß ich tue dem, den ihr beschuldigt, er sei der König der Juden?
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13Sie schrieen abermals: Kreuzige ihn!
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
14Pilatus aber sprach zu ihnen: Was hat er Übles getan? Aber sie schrieen noch viel mehr: Kreuzige ihn!
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15Pilatus aber gedachte, dem Volk genugzutun, und gab ihnen Barabbas los, und geißelte Jesum und überantwortete ihn, daß er gekreuzigt würde.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
16Die Kriegsknechte aber führten ihn hinein in das Richthaus und riefen zusammen die ganze Schar
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17und zogen ihm einen Purpur an und flochten eine dornene Krone und setzten sie ihm auf,
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
18und fingen an, ihn zu grüßen: Gegrüßet seist du, der Juden König!
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19Und schlugen ihm das Haupt mit dem Rohr und verspeiten ihn und fielen auf die Kniee und beteten ihn an.
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20Und da sie ihn verspottet hatten, zogen sie ihm den Purpur aus und zogen seine eigenen Kleider an und führten ihn aus, daß sie ihn kreuzigten.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
21Und zwangen einen, mit Namen Simon von Kyrene, der vom Felde kam (der ein Vater war des Alexander und Rufus), daß er sein Kreuz trüge.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
22Und sie brachten ihn an die Stätte Golgatha, das ist verdolmetscht: Schädelstätte.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23Und sie gaben ihm Myrrhe im Wein zu trinken; und er nahm's nicht zu sich.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24Und da sie ihn gekreuzigt hatten, teilten sie seine Kleider und warfen das Los darum, wer etwas bekäme.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25Und es war um die dritte Stunde, da sie ihn kreuzigten.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
26Und es war oben über ihm geschrieben was man ihm schuld gab, nämlich: Der König der Juden.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27Und sie kreuzigten mit ihm zwei Mörder, einen zu seiner Rechten und einen zur Linken.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28Da ward die Schrift erfüllet, die da sagt: “Er ist unter die Übeltäter gerechnet.”
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
29Und die vorübergingen, lästerten ihn und schüttelten ihre Häupter und sprachen: Pfui dich, wie fein zerbrichst du den Tempel und baust ihn in drei Tagen!
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30Hilf dir nun selber und steig herab vom Kreuz!
30спаси себе й зійди з хреста.
31Desgleichen die Hohenpriester verspotteten ihn untereinander samt den Schriftgelehrten und sprachen: Er hat anderen geholfen, und kann sich selber nicht helfen.
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
32Ist er Christus und König in Israel, so steige er nun vom Kreuz, daß wir sehen und glauben. Und die mit ihm gekreuzigt waren, schmähten ihn auch.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33Und nach der sechsten Stunde ward eine Finsternis über das ganze Land bis um die neunte Stunde.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
34Und um die neunte Stunde rief Jesus laut und sprach: “Eli, Eli lama asabthani? das ist verdolmetscht: Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen?
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
35Und etliche, die dabeistanden, da sie es hörten, sprachen sie: Siehe er ruft den Elia.
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
36Da lief einer und füllte einen Schwamm mit Essig und steckte ihn auf ein Rohr und tränkte ihn und sprach: Halt, laßt sehen, ob Elia komme und ihn herabnehme.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
37Aber Jesus schrie laut und verschied.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
38Und der Vorhang im Tempel zerriß in zwei Stücke von obenan bis untenaus.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
39Der Hauptmann aber, der dabeistand ihm gegenüber und sah, daß er mit solchem Geschrei verschied, sprach: Wahrlich, dieser Mensch ist Gottes Sohn gewesen!
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
40Und es waren auch Weiber da, die von ferne solches sahen; unter welchen war Maria Magdalena und Maria, Jakobus des Kleinen und des Joses Mutter, und Salome,
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
41die ihm auch nachgefolgt waren, da er in Galiläa war, und gedient hatten, und viele andere, die mit ihm hinauf gen Jerusalem gegangen waren.
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
42Und am Abend, dieweil es der Rüsttag war, welcher ist der Vorsabbat,
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
43kam Joseph von Arimathia, ein ehrbarer Ratsherr, welcher auch auf das Reich Gottes wartete. Der wagte es und ging hinein zu Pilatus und bat um den Leichnam Jesu.
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
44Pilatus aber verwunderte sich, daß er schon tot war, und rief den Hauptmann und fragte ihn, ob er schon lange gestorben wäre.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
45Und als er's erkundet von dem Hauptmann, gab er Joseph den Leichnam.
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
46Und er kaufte eine Leinwand und nahm ihn ab und wickelte ihn in die Leinwand und legte ihn in ein Grab, das war in einen Felsen gehauen, und wälzte einen Stein vor des Grabes Tür.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
47Aber Maria Magdalena und Maria, des Joses Mutter, schauten zu, wo er hingelegt ward.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.