Mark 15
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And straightway in the morning the chief priests held a consultation with the elders and scribes and the whole council, and bound Jesus, and carried him away, and delivered him to Pilate.
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2And Pilate asked him, Art thou the King of the Jews? And he answering said unto him, Thou sayest it .
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3And the chief priests accused him of many things: but he answered nothing.
3І винуватили Його архиєреї багато.
4And Pilate asked him again, saying, Answerest thou nothing? behold how many things they witness against thee.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5But Jesus yet answered nothing; so that Pilate marvelled.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6Now at that feast he released unto them one prisoner, whomsoever they desired.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7And there was one named Barabbas, which lay bound with them that had made insurrection with him, who had committed murder in the insurrection.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8And the multitude crying aloud began to desire him to do as he had ever done unto them.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
9But Pilate answered them, saying, Will ye that I release unto you the King of the Jews?
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10For he knew that the chief priests had delivered him for envy.
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11But the chief priests moved the people, that he should rather release Barabbas unto them.
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12And Pilate answered and said again unto them, What will ye then that I shall do unto him whom ye call the King of the Jews?
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13And they cried out again, Crucify him.
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
14Then Pilate said unto them, Why, what evil hath he done? And they cried out the more exceedingly, Crucify him.
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15¶ And so Pilate, willing to content the people, released Barabbas unto them, and delivered Jesus, when he had scourged him , to be crucified.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
16And the soldiers led him away into the hall, called Prætorium; and they call together the whole band.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17And they clothed him with purple, and platted a crown of thorns, and put it about his head ,
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
18And began to salute him, Hail, King of the Jews!
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19And they smote him on the head with a reed, and did spit upon him, and bowing their knees worshipped him.
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20And when they had mocked him, they took off the purple from him, and put his own clothes on him, and led him out to crucify him.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
21And they compel one Simon a Cyrenian, who passed by, coming out of the country, the father of Alexander and Rufus, to bear his cross.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
22And they bring him unto the place Golgotha, which is, being interpreted, The place of a skull.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23And they gave him to drink wine mingled with myrrh: but he received it not.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24And when they had crucified him, they parted his garments, casting lots upon them, what every man should take.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25And it was the third hour, and they crucified him.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
26And the superscription of his accusation was written over, THE KING OF THE JEWS.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27And with him they crucify two thieves; the one on his right hand, and the other on his left.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28And the scripture was fulfilled, which saith, And he was numbered with the transgressors.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
29And they that passed by railed on him, wagging their heads, and saying, Ah, thou that destroyest the temple, and buildest it in three days,
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30Save thyself, and come down from the cross.
30спаси себе й зійди з хреста.
31Likewise also the chief priests mocking said among themselves with the scribes, He saved others; himself he cannot save.
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
32Let Christ the King of Israel descend now from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reviled him.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
34And at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eloi, Eloi, lama sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
35And some of them that stood by, when they heard it , said, Behold, he calleth Elias.
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
36And one ran and filled a spunge full of vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink, saying, Let alone; let us see whether Elias will come to take him down.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
37And Jesus cried with a loud voice, and gave up the ghost.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
38And the veil of the temple was rent in twain from the top to the bottom.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
39¶ And when the centurion, which stood over against him, saw that he so cried out, and gave up the ghost, he said, Truly this man was the Son of God.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
40There were also women looking on afar off: among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
41(Who also, when he was in Galilee, followed him, and ministered unto him;) and many other women which came up with him unto Jerusalem.
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
42¶ And now when the even was come, because it was the preparation, that is, the day before the sabbath,
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
43Joseph of Arimathaea, an honourable counsellor, which also waited for the kingdom of God, came, and went in boldly unto Pilate, and craved the body of Jesus.
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
44And Pilate marvelled if he were already dead: and calling unto him the centurion, he asked him whether he had been any while dead.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
45And when he knew it of the centurion, he gave the body to Joseph.
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
46And he bought fine linen, and took him down, and wrapped him in the linen, and laid him in a sepulchre which was hewn out of a rock, and rolled a stone unto the door of the sepulchre.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
47And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses beheld where he was laid.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.