Mark 3
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And he entered again into the synagogue; and there was a man there which had a withered hand.
1І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2And they watched him, whether he would heal him on the sabbath day; that they might accuse him.
2І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3And he saith unto the man which had the withered hand, Stand forth.
3І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
4And he saith unto them, Is it lawful to do good on the sabbath days, or to do evil? to save life, or to kill? But they held their peace.
4І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5And when he had looked round about on them with anger, being grieved for the hardness of their hearts, he saith unto the man, Stretch forth thine hand. And he stretched it out: and his hand was restored whole as the other.
5І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6And the Pharisees went forth, and straightway took counsel with the Herodians against him, how they might destroy him.
6І вийшовши Фарисеї, зараз з Іродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7But Jesus withdrew himself with his disciples to the sea: and a great multitude from Galilee followed him, and from Judæa,
7Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8And from Jerusalem, and from Idumaea, and from beyond Jordan; and they about Tyre and Sidon, a great multitude, when they had heard what great things he did, came unto him.
8і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9And he spake to his disciples, that a small ship should wait on him because of the multitude, lest they should throng him.
9І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
10For he had healed many; insomuch that they pressed upon him for to touch him, as many as had plagues.
10Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11And unclean spirits, when they saw him, fell down before him, and cried, saying, Thou art the Son of God.
11А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12And he straitly charged them that they should not make him known.
12І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13And he goeth up into a mountain, and calleth unto him whom he would: and they came unto him.
13І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
14And he ordained twelve, that they should be with him, and that he might send them forth to preach,
14І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15And to have power to heal sicknesses, and to cast out devils:
15і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16And Simon he surnamed Peter;
16І дав Симонові імя Петр;
17And James the son of Zebedee, and John the brother of James; and he surnamed them Boanerges, which is, The sons of thunder:
17та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
18And Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Canaanite,
18та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19And Judas Iscariot, which also betrayed him: and they went into an house.
19та Юду Іскариоцького, що зрадив Його.
20And the multitude cometh together again, so that they could not so much as eat bread.
20Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба зʼїсти.
21And when his friends heard of it , they went out to lay hold on him: for they said, He is beside himself.
21І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22¶ And the scribes which came down from Jerusalem said, He hath Beelzebub, and by the prince of the devils casteth he out devils.
22А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23And he called them unto him , and said unto them in parables, How can Satan cast out Satan?
23І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24And if a kingdom be divided against itself, that kingdom cannot stand.
24І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25And if a house be divided against itself, that house cannot stand.
25І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26And if Satan rise up against himself, and be divided, he cannot stand, but hath an end.
26І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
27No man can enter into a strong man’s house, and spoil his goods, except he will first bind the strong man; and then he will spoil his house.
27Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28Verily I say unto you, All sins shall be forgiven unto the sons of men, and blasphemies wherewith soever they shall blaspheme:
28Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
29But he that shall blaspheme against the Holy Ghost hath never forgiveness, but is in danger of eternal damnation:
29хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
30Because they said, He hath an unclean spirit.
30бо казали: Духа нечистого має.
31¶ There came then his brethren and his mother, and, standing without, sent unto him, calling him.
31Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32And the multitude sat about him, and they said unto him, Behold, thy mother and thy brethren without seek for thee.
32І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33And he answered them, saying, Who is my mother, or my brethren?
33І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34And he looked round about on them which sat about him, and said, Behold my mother and my brethren!
34І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35For whosoever shall do the will of God, the same is my brother, and my sister, and mother.
35Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.