مرقس 3
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1و باز به کنیسه درآمده، در آنجا مرد دست خشکی بود.
1І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2و مراقب وی بودند که شاید او را در سبت شفا دهد تا مدعی او گردند.
2І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3پس بدان مرد دست خشک گفت: «در میان بایست!»
3І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
4و بدیشان گفت: «آیا در روز سبت کدام جایز است؟ نیکوییکردن یا بدی؟ جان رانجات دادن یا هلاک کردن؟» ایشان خاموش ماندند.
4І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5پس چشمان خود را بر ایشان باغضب گردانیده، زیرا که از سنگدلی ایشان محزون بود، به آن مرد گفت: «دست خود رادراز کن!» پس دراز کرده، دستش صحیح گشت.
5І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6در ساعت فریسیان بیرون رفته، با هیرودیان درباره او شورا نمودند که چطور او را هلاک کنند.
6І вийшовши Фарисеї, зараз з Іродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7و عیسی با شاگردانش به سوی دریا آمد وگروهی بسیار از جلیل به عقب او روانه شدند،
7Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8واز یهودیه و از اورشلیم و ادومیه و آن طرف اردن و از حوالی صور و صیدون نیز جمعی کثیر، چون اعمال او را شنیدند، نزد وی آمدند.
8і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9و به شاگردان خود فرمود تا زورقی بهسبب جمعیت، بجهت او نگاه دارند تا بر وی ازدحام ننمایند،
9І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
10زیرا که بسیاری را صحت میداد، بقسمی که هرکه صاحب دردی بود بر او هجوم میآورد تااو را لمس نماید.
10Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11و ارواح پلید چون او رادیدند، پیش او به روی درافتادند و فریادکنان میگفتند که «تو پسر خدا هستی.»
11А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12و ایشان را به تاکید بسیار فرمود که او را شهرت ندهند.
12І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13پس بر فراز کوهی برآمده، هرکه راخواست به نزد خود طلبید و ایشان نزد او آمدند.
13І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
14و دوازده نفر را مقرر فرمود تا همراه او باشند وتا ایشان را بجهت وعظ نمودن بفرستد،
14І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15وایشان را قدرت باشد که مریضان را شفا دهند ودیوها را بیرون کنند.
15і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16و شمعون را پطرس نام نهاد.
16І дав Симонові імя Петр;
17و یعقوب پسر زبدی و یوحنا برادریعقوب؛ این هر دو را بوانرجس یعنی پسران رعد نام گذارد.
17та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
18و اندریاس و فیلپس و برتولما و متی و توما و یعقوب بن حلفی و تدی وشمعون قانوی،
18та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19و یهودای اسخریوطی که او راتسلیم کرد.
19та Юду Іскариоцького, що зрадив Його.
20و چون به خانه درآمدند، باز جمعی فراهم آمدند بطوری که ایشان فرصت نان خوردن هم نکردند.
20Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба зʼїсти.
21و خویشان او چون شنیدند، بیرون آمدند تا او را بردارند زیرا گفتند بیخود شده است.
21І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22و کاتبانی که از اورشلیم آمده بودند، گفتند که بعلزبول دارد و به یاری رئیس دیوها، دیوها را اخراج میکند.
22А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23پس ایشان را پیش طلبیده، مثلها زده، بدیشان گفت: «چطور میتواندشیطان، شیطان را بیرون کند؟
23І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24و اگر مملکتی برخلاف خود منقسم شود، آن مملکت نتواندپایدار بماند.
24І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25و هرگاه خانهای به ضد خویش منقسم شد، آن خانه نمی تواند استقامت داشته باشد.
25І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26و اگر شیطان با نفس خود مقاومت نمایدو منقسم شود، او نمی تواند قائم ماند بلکه هلاک میگردد.
26І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
27و هیچکس نمی تواند به خانه مردزورآور درآمده، اسباب او را غارت نماید، جزآنکه اول آن زورآور را ببندد و بعد از آن خانه اورا تاراج میکند.
27Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28هرآینه به شما میگویم که همه گناهان از بنی آدم آمرزیده میشود و هر قسم کفر که گفته باشند،
28Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
29لیکن هرکه به روحالقدس کفر گوید، تا به ابد آمرزیده نشود بلکه مستحق عذاب جاودانی بود.»
29хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
30زیرا که میگفتند روحی پلید دارد.
30бо казали: Духа нечистого має.
31پس برادران و مادر او آمدند و بیرون ایستاده، فرستادند تا او را طلب کنند.
31Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32آنگاه جماعت گرد او نشسته بودند و به وی گفتند: «اینک مادرت و برادرانت بیرون تو را میطلبند.»
32І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33در جواب ایشان گفت: «کیست مادر من وبرادرانم کیانند؟»
33І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34پس بر آنانی که گرد وی نشسته بودند، نظر افکنده، گفت: «اینانند مادر وبرادرانم،
34І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35زیرا هرکه اراده خدا را بهجا آردهمان برادر و خواهر و مادر من باشد.»
35Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.