Mark 11
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And when they came nigh to Jerusalem, unto Bethphage and Bethany, at the mount of Olives, he sendeth forth two of his disciples,
1І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
2And saith unto them, Go your way into the village over against you: and as soon as ye be entered into it, ye shall find a colt tied, whereon never man sat; loose him, and bring him .
2і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
3And if any man say unto you, Why do ye this? say ye that the Lord hath need of him; and straightway he will send him hither.
3І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
4And they went their way, and found the colt tied by the door without in a place where two ways met; and they loose him.
4Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
5And certain of them that stood there said unto them, What do ye, loosing the colt?
5І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
6And they said unto them even as Jesus had commanded: and they let them go.
6Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
7And they brought the colt to Jesus, and cast their garments on him; and he sat upon him.
7І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
8And many spread their garments in the way: and others cut down branches off the trees, and strawed them in the way.
8Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
9And they that went before, and they that followed, cried, saying, Hosanna; Blessed is he that cometh in the name of the Lord:
9Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
10Blessed be the kingdom of our father David, that cometh in the name of the Lord: Hosanna in the highest.
10благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
11And Jesus entered into Jerusalem, and into the temple: and when he had looked round about upon all things, and now the eventide was come, he went out unto Bethany with the twelve.
11І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
12¶ And on the morrow, when they were come from Bethany, he was hungry:
12І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
13And seeing a fig tree afar off having leaves, he came, if haply he might find any thing thereon: and when he came to it, he found nothing but leaves; for the time of figs was not yet .
13і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
14And Jesus answered and said unto it, No man eat fruit of thee hereafter for ever. And his disciples heard it.
14І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
15¶ And they come to Jerusalem: and Jesus went into the temple, and began to cast out them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the moneychangers, and the seats of them that sold doves;
15І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
16And would not suffer that any man should carry any vessel through the temple.
16і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
17And he taught, saying unto them, Is it not written, My house shall be called of all nations the house of prayer? but ye have made it a den of thieves.
17І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
18And the scribes and chief priests heard it , and sought how they might destroy him: for they feared him, because all the people was astonished at his doctrine.
18І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
19And when even was come, he went out of the city.
19І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
20¶ And in the morning, as they passed by, they saw the fig tree dried up from the roots.
20А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
21And Peter calling to remembrance saith unto him, Master, behold, the fig tree which thou cursedst is withered away.
21І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
22And Jesus answering saith unto them, Have faith in God.
22І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
23For verily I say unto you, That whosoever shall say unto this mountain, Be thou removed, and be thou cast into the sea; and shall not doubt in his heart, but shall believe that those things which he saith shall come to pass; he shall have whatsoever he saith.
23Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
24Therefore I say unto you, What things soever ye desire, when ye pray, believe that ye receive them , and ye shall have them .
24Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
25And when ye stand praying, forgive, if ye have ought against any: that your Father also which is in heaven may forgive you your trespasses.
25І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
26But if ye do not forgive, neither will your Father which is in heaven forgive your trespasses.
26Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
27¶ And they come again to Jerusalem: and as he was walking in the temple, there come to him the chief priests, and the scribes, and the elders,
27І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
28And say unto him, By what authority doest thou these things? and who gave thee this authority to do these things?
28і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
29And Jesus answered and said unto them, I will also ask of you one question, and answer me, and I will tell you by what authority I do these things.
29Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
30The baptism of John, was it from heaven, or of men? answer me.
30Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
31And they reasoned with themselves, saying, If we shall say, From heaven; he will say, Why then did ye not believe him?
31І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
32But if we shall say, Of men; they feared the people: for all men counted John, that he was a prophet indeed.
32Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
33And they answered and said unto Jesus, We cannot tell. And Jesus answering saith unto them, Neither do I tell you by what authority I do these things.
33І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.