Mark 11
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1When they came near to Jerusalem, to Bethsphage and Bethany, at the Mount of Olives, he sent two of his disciples
1І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
2and said to them, “Go your way into the village that is opposite you. Immediately as you enter into it, you will find a young donkey tied, on which no one has sat. Untie him and bring him.
2і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
3If anyone asks you, ‘Why are you doing this?’ say, ‘The Lord needs him;’ and immediately he will send him back here.”
3І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
4They went away, and found a young donkey tied at the door outside in the open street, and they untied him.
4Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
5Some of those who stood there asked them, “What are you doing, untying the young donkey?”
5І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
6They said to them just as Jesus had said, and they let them go.
6Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
7They brought the young donkey to Jesus and threw their garments on it, and Jesus sat on it.
7І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
8Many spread their garments on the way, and others were cutting down branches from the trees and spreading them on the road.
8Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
9Those who went in front and those who followed cried out, “Hosanna! Blessed is he who comes in the name of the Lord!
9Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
10Blessed is the kingdom of our father David that is coming in the name of the Lord! Hosanna in the highest!”
10благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
11Jesus entered into the temple in Jerusalem. When he had looked around at everything, it being now evening, he went out to Bethany with the twelve.
11І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
12The next day, when they had come out from Bethany, he was hungry.
12І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
13Seeing a fig tree afar off having leaves, he came to see if perhaps he might find anything on it. When he came to it, he found nothing but leaves, for it was not the season for figs.
13і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
14Jesus told it, “May no one ever eat fruit from you again!” and his disciples heard it.
14І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
15They came to Jerusalem, and Jesus entered into the temple and began to throw out those who sold and those who bought in the temple, and overthrew the money changers’ tables and the seats of those who sold the doves.
15І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
16He would not allow anyone to carry a container through the temple.
16і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
17He taught, saying to them, “Isn’t it written, ‘My house will be called a house of prayer for all the nations’? But you have made it a den of robbers!”
17І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
18The chief priests and the scribes heard it, and sought how they might destroy him. For they feared him, because all the multitude was astonished at his teaching.
18І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
19When evening came, he went out of the city.
19І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
20As they passed by in the morning, they saw the fig tree withered away from the roots.
20А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
21Peter, remembering, said to him, “Rabbi, look! The fig tree which you cursed has withered away.”
21І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
22Jesus answered them, “Have faith in God.
22І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
23For most certainly I tell you, whoever may tell this mountain, ‘Be taken up and cast into the sea,’ and doesn’t doubt in his heart, but believes that what he says is happening, he shall have whatever he says.
23Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
24Therefore I tell you, all things whatever you pray and ask for, believe that you have received them, and you shall have them.
24Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
25Whenever you stand praying, forgive, if you have anything against anyone; so that your Father, who is in heaven, may also forgive you your transgressions.
25І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
26But if you do not forgive, neither will your Father in heaven forgive your transgressions.”
26Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
27They came again to Jerusalem, and as he was walking in the temple, the chief priests, the scribes, and the elders came to him,
27І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
28and they began saying to him, “By what authority do you do these things? Or who gave you this authority to do these things?”
28і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
29Jesus said to them, “I will ask you one question. Answer me, and I will tell you by what authority I do these things.
29Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
30The baptism of John—was it from heaven, or from men? Answer me.”
30Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
31They reasoned with themselves, saying, “If we should say, ‘From heaven;’ he will say, ‘Why then did you not believe him?’
31І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
32If we should say, ‘From men’”—they feared the people, for all held John to really be a prophet.
32Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
33They answered Jesus, “We don’t know.” Jesus said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things.”
33І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.