Mark 9
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1He said to them, “Most certainly I tell you, there are some standing here who will in no way taste death until they see God’s Kingdom come with power.”
1І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї.
2After six days Jesus took with him Peter, James, and John, and brought them up onto a high mountain privately by themselves, and he was changed into another form in front of them.
2А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними.
3His clothing became glistening, exceedingly white, like snow, such as no launderer on earth can whiten them.
3І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити.
4Elijah and Moses appeared to them, and they were talking with Jesus.
4І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
5Peter answered Jesus, “Rabbi, it is good for us to be here. Let’s make three tents: one for you, one for Moses, and one for Elijah.”
5І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
6For he didn’t know what to say, for they were very afraid.
6Не знав бо, що казати: були бо полякані.
7A cloud came, overshadowing them, and a voice came out of the cloud, “This is my beloved Son. Listen to him.”
7І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
8Suddenly looking around, they saw no one with them any more, except Jesus only.
8І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
9As they were coming down from the mountain, he commanded them that they should tell no one what things they had seen, until after the Son of Man had risen from the dead.
9Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
10They kept this saying to themselves, questioning what the “rising from the dead” meant.
10І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
11They asked him, saying, “Why do the scribes say that Elijah must come first?”
11І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
12He said to them, “Elijah indeed comes first, and restores all things. How is it written about the Son of Man, that he should suffer many things and be despised?
12Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
13But I tell you that Elijah has come, and they have also done to him whatever they wanted to, even as it is written about him.”
13Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.
14Coming to the disciples, he saw a great multitude around them, and scribes questioning them.
14І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
15Immediately all the multitude, when they saw him, were greatly amazed, and running to him, greeted him.
15І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
16He asked the scribes, “What are you asking them?”
16І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
17One of the multitude answered, “Teacher, I brought to you my son, who has a mute spirit;
17І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
18and wherever it seizes him, it throws him down; and he foams at the mouth, grinds his teeth, and becomes rigid. I asked your disciples to cast it out, and they weren’t able.”
18І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
19He answered him, “Unbelieving generation, how long shall I be with you? How long shall I bear with you? Bring him to me.”
19Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
20They brought him to him, and when he saw him, immediately the spirit convulsed him and he fell on the ground, wallowing and foaming at the mouth.
20І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
21He asked his father, “How long has it been since this has been happening to him?” He said, “From childhood.
21І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22Often it has cast him both into the fire and into the water to destroy him. But if you can do anything, have compassion on us and help us.”
22І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
23Jesus said to him, “If you can believe, all things are possible to him who believes.”
23Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
24Immediately the father of the child cried out with tears, “I believe. Help my unbelief!”
24І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
25When Jesus saw that a multitude came running together, he rebuked the unclean spirit, saying to him, “You mute and deaf spirit, I command you, come out of him, and never enter him again!”
25Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
26After crying out and convulsing him greatly, it came out of him. The boy became like one dead, so much that most of them said, “He is dead.”
26І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
27But Jesus took him by the hand and raised him up; and he arose.
27Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
28When he had come into the house, his disciples asked him privately, “Why couldn’t we cast it out?”
28І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.
29He said to them, “This kind can come out by nothing but by prayer and fasting.”
29І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
30They went out from there and passed through Galilee. He didn’t want anyone to know it,
30І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.
31for he was teaching his disciples, and said to them, “The Son of Man is being handed over to the hands of men, and they will kill him; and when he is killed, on the third day he will rise again.”
31Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
32But they didn’t understand the saying, and were afraid to ask him.
32Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
33He came to Capernaum, and when he was in the house he asked them, “What were you arguing among yourselves on the way?”
33І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
34But they were silent, for they had disputed with one another on the way about who was the greatest.
34Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
35He sat down and called the twelve; and he said to them, “If any man wants to be first, he shall be last of all, and servant of all.”
35І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.
36He took a little child and set him in the middle of them. Taking him in his arms, he said to them,
36І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм:
37“Whoever receives one such little child in my name receives me; and whoever receives me, doesn’t receive me, but him who sent me.”
37Хто одно з таких дїтей прийме в імя моє, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
38John said to him, “Teacher, we saw someone who doesn’t follow us casting out demons in your name; and we forbade him, because he doesn’t follow us.”
38Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.
39But Jesus said, “Don’t forbid him, for there is no one who will do a mighty work in my name and be able quickly to speak evil of me.
39Ісус же рече: Не боронїть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
40For whoever is not against us is on our side.
40Хто бо не проти вас, той за вас.
41For whoever will give you a cup of water to drink in my name because you are Christ’s, most certainly I tell you, he will in no way lose his reward.
41Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
42“Whoever will cause one of these little ones who believe in me to stumble, it would be better for him if he were thrown into the sea with a millstone hung around his neck.
42Та хто зблазнить одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
43If your hand causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life maimed, rather than having your two hands to go into Gehenna, into the unquenchable fire,
43І коли блазнить тебе рука твоя, відотни її; лучче тобі калїкою в життє ввійти, нїж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
44‘where their worm doesn’t die, and the fire is not quenched.’
44де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45If your foot causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life lame, rather than having your two feet to be cast into Gehenna, into the fire that will never be quenched—
45І коли нога твоя блазнить тебе, відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,
46‘where their worm doesn’t die, and the fire is not quenched.’
46де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47If your eye causes you to stumble, throw it out. It is better for you to enter into God’s Kingdom with one eye, rather than having two eyes to be cast into the Gehenna of fire,
47І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, нїж, дві оцї мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,
48‘where their worm doesn’t die, and the fire is not quenched.’
48де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
49For everyone will be salted with fire, and every sacrifice will be seasoned with salt.
49Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
50Salt is good, but if the salt has lost its saltiness, with what will you season it? Have salt in yourselves, and be at peace with one another.”
50Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити її? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.