Mark 14
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1It was now two days before the Passover and the Feast of Unleavened Bread, and the chief priests and the scribes sought how they might seize him by deception and kill him.
1Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
2For they said, “Not during the feast, because there might be a riot among the people.”
2Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї.
3While he was at Bethany, in the house of Simon the leper, as he sat at the table, a woman came having an alabaster jar of ointment of pure nard—very costly. She broke the jar and poured it over his head.
3А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
4But there were some who were indignant among themselves, saying, “Why has this ointment been wasted?
4Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
5For this might have been sold for more than three hundred denarii and given to the poor.” So they grumbled against her.
5Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.
6But Jesus said, “Leave her alone. Why do you trouble her? She has done a good work for me.
6Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.
7For you always have the poor with you, and whenever you want to, you can do them good; but you will not always have me.
7Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
8She has done what she could. She has anointed my body beforehand for the burying.
8Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.
9Most certainly I tell you, wherever this Good News may be preached throughout the whole world, that which this woman has done will also be spoken of for a memorial of her.”
9Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
10Judas Iscariot, who was one of the twelve, went away to the chief priests, that he might deliver him to them.
10А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
11They, when they heard it, were glad, and promised to give him money. He sought how he might conveniently deliver him.
11Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
12On the first day of unleavened bread, when they sacrificed the Passover, his disciples asked him, “Where do you want us to go and prepare that you may eat the Passover?”
12І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
13He sent two of his disciples and said to them, “Go into the city, and there a man carrying a pitcher of water will meet you. Follow him,
13І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним,
14and wherever he enters in, tell the master of the house, ‘The Teacher says, “Where is the guest room, where I may eat the Passover with my disciples?”’
14і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
15He will himself show you a large upper room furnished and ready. Get ready for us there.”
15І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
16His disciples went out, and came into the city, and found things as he had said to them, and they prepared the Passover.
16І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
17When it was evening he came with the twelve.
17І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма.
18As they sat and were eating, Jesus said, “Most certainly I tell you, one of you will betray me—he who eats with me.”
18І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
19They began to be sorrowful, and to ask him one by one, “Surely not I?” And another said, “Surely not I?”
19Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
20He answered them, “It is one of the twelve, he who dips with me in the dish.
20Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
21For the Son of Man goes as it is written about him, but woe to that man by whom the Son of Man is betrayed! It would be better for that man if he had not been born.”
21Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
22As they were eating, Jesus took bread, and when he had blessed it, he broke it and gave to them, and said, “Take, eat. This is my body.”
22Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє.
23He took the cup, and when he had given thanks, he gave to them. They all drank of it.
23І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
24He said to them, “This is my blood of the new covenant, which is poured out for many.
24І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
25Most certainly I tell you, I will no more drink of the fruit of the vine until that day when I drink it anew in God’s Kingdom.”
25Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
26When they had sung a hymn, they went out to the Mount of Olives.
26І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
27Jesus said to them, “All of you will be made to stumble because of me tonight, for it is written, ‘I will strike the shepherd, and the sheep will be scattered.’
27І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.
28However, after I am raised up, I will go before you into Galilee.”
28Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
29But Peter said to him, “Although all will be offended, yet I will not.”
29Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я.
30Jesus said to him, “Most certainly I tell you that you today, even this night, before the rooster crows twice, you will deny me three times.”
30І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
31But he spoke all the more, “If I must die with you, I will not deny you.” They all said the same thing.
31Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
32They came to a place which was named Gethsemane. He said to his disciples, “Sit here while I pray.”
32І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33He took with him Peter, James, and John, and began to be greatly troubled and distressed.
33І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34He said to them, “My soul is exceedingly sorrowful, even to death. Stay here and watch.”
34і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
35He went forward a little, and fell on the ground, and prayed that if it were possible, the hour might pass away from him.
35І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36He said, “Abba, Father, all things are possible to you. Please remove this cup from me. However, not what I desire, but what you desire.”
36І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37He came and found them sleeping, and said to Peter, “Simon, are you sleeping? Couldn’t you watch one hour?
37І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
38Watch and pray, that you may not enter into temptation. The spirit indeed is willing, but the flesh is weak.”
38Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
39Again he went away and prayed, saying the same words.
39І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
40Again he returned and found them sleeping, for their eyes were very heavy; and they didn’t know what to answer him.
40І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41He came the third time and said to them, “Sleep on now, and take your rest. It is enough. The hour has come. Behold, the Son of Man is betrayed into the hands of sinners.
41І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.
42Arise! Let’s get going. Behold, he who betrays me is at hand.”
42Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.
43Immediately, while he was still speaking, Judas, one of the twelve, came—and with him a multitude with swords and clubs, from the chief priests, the scribes, and the elders.
43І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
44Now he who betrayed him had given them a sign, saying, “Whomever I will kiss, that is he. Seize him, and lead him away safely.”
44Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно.
45When he had come, immediately he came to him and said, “Rabbi! Rabbi!” and kissed him.
45І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його.
46They laid their hands on him and seized him.
46Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
47But a certain one of those who stood by drew his sword and struck the servant of the high priest, and cut off his ear.
47Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
48Jesus answered them, “Have you come out, as against a robber, with swords and clubs to seize me?
48І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
49I was daily with you in the temple teaching, and you didn’t arrest me. But this is so that the Scriptures might be fulfilled.”
49Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
50They all left him, and fled.
50І, покинувши Його, всї повтїкали.
51A certain young man followed him, having a linen cloth thrown around himself over his naked body. The young men grabbed him,
51А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни);
52but he left the linen cloth and fled from them naked.
52він же, зоставивши полотно, нагий утїк од них.
53They led Jesus away to the high priest. All the chief priests, the elders, and the scribes came together with him.
53І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
54Peter had followed him from a distance, until he came into the court of the high priest. He was sitting with the officers, and warming himself in the light of the fire.
54А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття.
55Now the chief priests and the whole council sought witnesses against Jesus to put him to death, and found none.
55Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
56For many gave false testimony against him, and their testimony didn’t agree with each other.
56Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
57Some stood up and gave false testimony against him, saying,
57І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
58“We heard him say, ‘I will destroy this temple that is made with hands, and in three days I will build another made without hands.’”
58Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.
59Even so, their testimony didn’t agree.
59Та й так не сходились сьвідчення їх.
60The high priest stood up in the middle, and asked Jesus, “Have you no answer? What is it which these testify against you?”
60І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
61But he stayed quiet, and answered nothing. Again the high priest asked him, “Are you the Christ, the Son of the Blessed?”
61Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
62Jesus said, “I am. You will see the Son of Man sitting at the right hand of Power, and coming with the clouds of the sky.”
62Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.
63The high priest tore his clothes and said, “What further need have we of witnesses?
63Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
64You have heard the blasphemy! What do you think?” They all condemned him to be worthy of death.
64Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.
65Some began to spit on him, and to cover his face, and to beat him with fists, and to tell him, “Prophesy!” The officers struck him with the palms of their hands.
65І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
66As Peter was in the courtyard below, one of the maids of the high priest came,
66І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських,
67and seeing Peter warming himself, she looked at him and said, “You were also with the Nazarene, Jesus!”
67і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
68But he denied it, saying, “I neither know nor understand what you are saying.” He went out on the porch, and the rooster crowed.
68Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
69The maid saw him and began again to tell those who stood by, “This is one of them.”
69І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
70But he again denied it. After a little while again those who stood by said to Peter, “You truly are one of them, for you are a Galilean, and your speech shows it.”
70Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справдї з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
71But he began to curse and to swear, “I don’t know this man of whom you speak!”
71Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
72The rooster crowed the second time. Peter remembered the words that Jesus said to him, “Before the rooster crows twice, you will deny me three times.” When he thought about that, he wept.
72І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.