ⳘⲀⲢⲔⲞⲚ 14
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲚⲈ ⲚⲒⲠⲀⲤⲬⲀ ⲆⲈ ⲠⲈ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲀⲦϢⲈⲘⲎ ⲢⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲈϨⲞⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲔⲰϮ ⲠⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀϦ ϪⲈ ⲠⲰⲤ ⲚⲦⲞⲨⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ϦⲈⲚⲞⲨⲬⲢⲞϤ ⲚⲦⲞⲨϦⲞⲐⲂⲈϤ
1Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
2ⲚⲀⲨϪⲰ ⲄⲀⲢ ⲘⲘⲞⲤ ⲠⲈ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲚⲐⲢⲈⲚⲀⲒⲤ ϦⲈⲚⲠϢⲀⲒ ⲘⲎⲠⲞⲦⲈ ⲚⲦⲈⲞⲨϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲠⲒⲖⲀⲞⲤ
2Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї.
3ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲬⲎ ϦⲈⲚⲂⲎⲐⲀⲚⲒⲀ ϦⲈⲚⲠⲎⲒ ⲚⲤⲒⲘⲰⲚ ⲠⲒⲔⲀⲔⲤⲈϨⲦ ⲈϤⲢⲰⲦⲈⲂ ⲀⲤⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲤϨⲒⲘⲒ ⲈⲢⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲞⲔⲒ ⲚⲤⲞϪⲈⲚ ⲚⲚⲀⲢⲆⲞⲤ ⲚⲦⲞⲦⲤ ⲘⲠⲒⲤⲦⲒⲔⲎ ⲈⲚⲀϢⲈ ⲚⲤⲞⲨⲈⲚϤ ⲈⲀⲤϦⲞⲘϦⲈⲘ ⲘⲠⲒⲘⲞⲔⲒ ⲈⲀⲤϪⲞϢϤ ⲈϪⲈⲚ ⲦⲈϤⲀⲪⲈ.
3А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
4ⲚⲀⲢⲈ ϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲆⲈ ⲬⲢⲈⲘⲢⲈⲘ ⲚⲈⲘ ⲚⲞⲨⲈⲢⲎⲞⲨ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ Ⲁ- ⲠⲀⲒⲦⲀⲔⲞ ⲚⲦⲈⲠⲀⲒⲤⲞϪⲈⲚ ϢⲰⲠⲒ
4Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
5ⲚⲈ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲄⲀⲢ ⲈϮ ⲘⲪⲀⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲤⲀⲠϢⲰⲒ ⲚⲦ ⲚⲤⲀⲐⲈⲢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲞⲨⲦⲎ ⲒⲦⲞⲨ ⲚⲚⲒϨⲎⲔⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲘⲂⲞⲚ ⲈⲢⲞⲤ ⲠⲈ.
5Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.
6ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲬⲀⲤ ⲀϦⲰⲦⲈⲚ ⲦⲈⲦⲈⲚϮϦⲒⲤⲒ ⲚⲀⲤ ⲞⲨϨⲰⲂ ⲄⲀⲢ ⲈⲚⲀⲚⲈϤ ⲈⲦⲀⲤⲈⲢϨⲰⲂ ⲈⲢⲞϤ ⲚϦⲎⲦ.
6Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.
7ⲚⲤⲎⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲚⲒϨⲎⲔⲒ ⲤⲈⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲈϢⲰⲠ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚⲞⲨⲰϢ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲰⲦⲈⲚ ⲈⲈⲢⲠⲈⲐⲚⲀⲚⲈϤ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲤⲎⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲀⲚⲞⲔ ⲆⲈ ϮⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ⲚⲤⲎⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲀⲚ.
7Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
8ⲪⲎ ⲈⲦⲀⲤϬⲒⲦϤ ⲀⲤⲀⲒϤ ⲀⲤⲈⲢϢⲞⲢⲠ ⲄⲀⲢ ⲚⲐⲀϨⲤ ⲠⲀⲤⲰⲘⲀ ⲘⲠⲀⲒⲤⲞϪⲈⲚ ⲈⲠϪⲒⲚⲔⲞⲤⲦ.
8Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.
9ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲠⲒⲘⲀ ⲈⲦⲞⲨⲚⲀϨⲒⲰⲒϢ ⲘⲠⲀⲒⲈⲨⲀⲄⲄⲖⲒⲞⲚ ⲘⲘⲞϤ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲦⲎⲢϤ ⲪⲎ ϨⲰϤ ⲈⲦⲈ ⲐⲀⲒ ⲀⲒϤ ⲈⲨⲈⲤⲀϪⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲨⲘⲈⲨⲒ ⲚⲀⲤ.
9Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
10ⲞⲨⲞϨ ⲒⲞⲨⲆⲀⲤ ⲠⲒⲤⲔⲀⲢⲒⲰⲦⲎⲤ ⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲚⲦⲈⲠⲒⲒ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ϨⲀ ⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲦⲎⲒϤ ⲚⲰⲞⲨ.
10А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
11ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲀⲨⲢⲀϢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϮ ⲚⲀϤ ⲚⲞⲨϨⲀⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲔⲰϮ ⲠⲈ ϪⲈ ⲠⲰⲤ ϤⲚⲀⲦⲎⲒϤ ϦⲈⲚⲞⲨⲈⲨⲔⲈⲢⲒⲀ
11Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
12ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒϨⲞⲨⲒⲦ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲦⲈⲚⲒⲀⲦϢⲈⲘⲎ ⲢϨⲞⲦⲈ ⲈⲨϢⲰⲦ ⲘⲠⲒⲠⲀⲤⲬⲀ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ϪⲈ ⲬⲞⲨⲰϢ ⲚⲦⲈⲚϢⲈ ⲈⲐⲰⲚ ⲚⲦⲈⲚⲤⲞⲂϮ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲔⲞⲨⲰⲘ ⲘⲠⲒⲠⲀⲤⲬ Ⲁ
12І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
13ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚⲚⲦⲈ ⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎ ⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈϮⲂⲀⲔⲒ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀⲈⲢⲀⲠⲀⲚⲦⲀⲚ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ ⲚϪⲈⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈϤϤⲀⲒ ⲚⲞⲨϢⲞϢⲞⲨ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰϤ
13І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним,
14ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲀ ⲈⲦⲈϤⲚⲀϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲢⲞϤ ⲀϪⲞⲤ ⲘⲠⲒⲚⲈⲂⲎⲒ ϪⲈ ⲠⲈϪⲈ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ϪⲈ ⲀϤⲐⲰⲚ ⲠⲒⲘⲀⲚⲘⲦⲞⲚ ⲠⲒⲘⲀ ⲈϮⲚⲀⲞⲨⲰⲘ ⲘⲠⲒⲠⲀⲤⲬⲀ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲈⲘ ⲚⲀⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ.
14і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
15ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲞϤ ϤⲚⲀⲦⲀⲘⲈ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲘⲘⲀ ⲈϤϬⲞⲤⲒ ⲈϤⲪⲞⲢϢ ⲈϤⲤⲈⲂⲦⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲂⲦⲰⲦϤ ⲚⲀⲚ ⲘⲘⲀⲨ.
15І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
16ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎ ⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲒ ⲈϮⲂⲀⲔⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϪⲒⲘⲒ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀϤϪⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲤⲈⲂⲦⲈ ⲠⲒⲠⲀⲤⲬⲀ
16І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
17ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀ ⲢⲞⲨϨⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲀϤⲒ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲒⲂ.
17І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма.
18ⲈⲨⲢⲞⲦⲈⲂ ⲆⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲞⲨⲰⲘ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲞⲨⲀⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ ⲠⲈⲐⲚⲀⲦⲎ ⲒⲦ ϦⲀ ⲚⲎ ⲈⲐⲞⲨⲰⲘ ⲚⲈⲘⲎⲒ
18І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
19ⲀⲨⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲈⲢⲘⲔⲀϨ ⲚϨⲎⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲈϪⲞⲤ ⲚⲀϤ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲞⲨⲀⲒ ϪⲈ ⲘⲎⲦⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈ
19Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
20ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲞⲨⲀⲒ ⲚⲦⲈⲠⲒⲒⲂ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲤⲈⲠ ⲦⲈϤϪⲒϪ ⲚⲈⲘⲎⲒ ϦⲈⲚϮϪⲎ.
20Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
21ϪⲈ ⲠⲰⲎⲢⲒ ⲘⲈⲚ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ϤⲚⲀϢⲈ ⲚⲀϤ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲤϦⲎⲞⲨⲦ ⲈⲐⲂⲎⲦϤ ⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲘⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲪⲎ ⲈⲦⲞⲨⲚⲀϮ ⲘⲠϢⲎ ⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦϤ ⲚⲀⲚⲈⲤ ⲚⲀϤ ⲠⲈ ⲘⲠⲞⲨⲘⲀⲤϤ ⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ.
21Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
22ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲞⲨⲰⲘ ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲚⲞⲨⲰⲒⲔ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈⲦⲀϤⲤⲘⲞⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲀϤⲪⲀϢϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϮ ⲚⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ϬⲒ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲀⲤⲰⲘⲀ.
22Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє.
23ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲚⲞⲨⲀⲪⲞⲦ ⲀϤϢⲈⲠϨⲘⲞⲦ ⲀϤϮ ⲚⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲤⲰ ⲚϦⲎⲦϤ ⲦⲎⲢⲞⲨ.
23І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
24ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϪⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲀⲤⲚⲞϤ ⲚⲦⲈϮⲆⲒⲀⲐⲎⲔⲎ ⲈⲦⲞⲨⲚⲀⲪⲞⲚϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲈϪⲈⲚ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲈⲠϪⲒⲚⲬⲰ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈⲚⲞⲨⲚⲞⲂⲒ.
24І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
25ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲚⲚⲀⲤⲰ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲞⲨⲦⲀϨ ⲚⲦⲈⲦⲀⲒⲂⲰ ⲚⲀⲖⲞⲖⲒ ϢⲀ ⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲦⲦⲎ ϨⲞⲦⲀⲚ ⲀⲒϢⲀⲚⲤⲞϤ ⲘⲂⲈⲢⲒ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
25Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
26ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲤⲘⲞⲨ ⲀⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲚⲦⲈⲚⲒϪⲰⲒⲦ
26І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
27ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲈⲢⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲒⲌⲈⲤⲐⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ϪⲈ ⲞⲨⲎⲒ ⲤⲤϦⲎⲞⲨⲦ ϪⲈ ϮⲚⲀϢⲀⲢⲒ ⲘⲠⲒⲘⲀⲚⲈⲤⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲤⲈϪⲰⲢ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲚⲒⲈⲤⲰⲞⲨ.
27І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.
28ⲀⲖⲖⲀ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲐⲢⲒⲦⲰⲚⲦ ϮⲚⲀⲈⲢϢⲞⲢⲠ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ ⲈϮⲄⲀⲖⲒⲖⲈⲀ.
28Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
29ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲔⲀⲚ ⲀⲨϢⲀⲚⲈⲢⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲒⲌⲈⲤⲐⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲀⲖⲖⲀ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲚ.
29Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я.
30ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀⲔ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲘⲪⲞⲞⲨ ϦⲈⲚⲠⲀⲒⲈϪⲰⲢϨ ⲘⲠⲀⲦⲈ ⲞⲨⲀⲖⲈⲔⲦⲰⲢ ⲘⲞⲨϮ ⲚⲤⲞⲠ ⲬⲚⲀϪⲞⲖⲦ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲚⲤⲞⲠ
30І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
31ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲚⲀϤⲤⲀϪⲒ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦϨⲞⲨⲞ ϪⲈ ⲔⲀⲚ ⲀⲤϢⲀⲚⲪⲞϨ ⲚⲦⲀⲘⲞⲨ ⲚⲈⲘⲀⲔ ⲚⲚⲀϪⲞⲖⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲆⲈ ⲞⲚ ⲚⲀⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲦⲎⲢⲞⲨ
31Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
32ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲒ ⲈⲨⲒⲞϨⲒ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲚ ⲠⲈ ⲄⲈⲐⲤⲎⲘⲀⲚⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ϪⲈ ϨⲈⲘⲤⲒ ϨⲀⲘⲚⲀⲒ ϨⲰⲤ ϮⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲈⲤⲐⲈ
32І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲰⲖⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲘⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲀⲔⲰⲂⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢϨⲎ ⲦⲤ ⲚϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈⲢⲘⲔⲀϨ ⲚϨⲎⲦ.
33І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲦⲀⲮⲨⲬⲎ ⲘⲞⲔϨ ϢⲀ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲪⲘⲞⲨ ⲞϨⲒ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ⲞⲨⲞϨ ⲢⲰⲒⲤ.
34і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
35ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲤⲒⲚⲒ ⲈⲦϨⲎ ⲚⲞⲨⲔⲞⲨϪⲒ ⲚⲀϤϨⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲔⲀϨⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲈⲤⲐⲈ ϨⲒⲚⲀ ⲒⲤϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲚⲦⲈϮⲞⲨⲚⲞⲨ ⲤⲒⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀⲢⲞϤ.
35І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲂⲂⲀ ⲪⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲈϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ϦⲀⲦⲞⲦⲔ ⲘⲀⲢⲈ ⲠⲒⲀⲪⲞⲦ ⲤⲒⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀⲢⲞⲒ ⲀⲖⲖⲀ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲈϨⲚⲎⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲚ ⲀⲖⲖⲀ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲈϨⲚⲀⲔ ⲚⲐⲞⲔ.
36І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲀϤϪⲈⲘⲞⲨ ⲈⲨⲚⲔⲞⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲘⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ϪⲈ ⲤⲒⲘⲰⲚ ⲔⲚⲔⲞⲦ ⲘⲠⲈⲔϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲚⲢⲰⲒⲤ ⲚⲈⲘⲎⲒ ⲚⲞⲨⲞⲨⲚⲞⲨ.
37І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
38ⲢⲰⲒⲤ ⲞⲨⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲢⲒⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲈⲤⲐⲈ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚϢⲦⲈⲘⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲢⲀⲤⲘⲞⲤ ⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲘⲈⲚ ϤⲢⲰⲞⲨⲦ ϮⲤⲀⲢⲜ ⲆⲈ ⲞⲨⲀⲤⲐⲈⲚⲎⲤ ⲦⲈ.
38Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
39ⲞⲨⲞϨ ⲠⲀⲖⲒⲚ ⲈⲦⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲚⲀϤⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬ ⲈⲤⲐⲈ ⲀϤϪⲈ ⲠⲀⲒⲤⲀϪⲒ ⲢⲰ
39І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
40ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲞⲚ ⲀϤϪⲈⲘⲞⲨ ⲈⲨⲚⲔⲞⲦ ⲚⲀⲢⲈ ⲚⲞⲨⲂⲀⲖ ⲄⲀⲢ ϨⲞⲢϢ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲈⲘⲒ ⲀⲚ ⲠⲈ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲞⲨⲚⲀⲈⲢⲞⲨⲰ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲀϤ.
40І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲘⲠⲒⲘⲀϨⲄ ⲚⲤⲞⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲔⲞⲦ ϪⲈ ⲀⲤⲒ ⲚϪⲈϮⲞⲨⲚⲞⲨ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲤⲈⲚⲀϮ ⲘⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲈⲚⲈⲚϪⲒϪ ⲚⲦⲈⲚⲒⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ.
41І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.
42ⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲘⲀⲢⲞⲚ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲀϤϦⲰⲚⲦ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲦⲎⲒⲦ.
42Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.
43ⲞⲨⲞϨ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲈⲦⲒ ⲈϤⲤⲀϪⲒ ⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲒⲞⲨⲆⲀⲤ ⲞⲨⲀⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲒⲂ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲢⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲤⲎϤⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϢⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ⲚⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲠⲢⲈⲤⲂⲨⲦⲈⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀϦ.
43І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
44ϪⲈ ⲀϤϮ ⲚⲞⲨⲘⲎⲒⲚⲒ ⲚⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲦⲎⲒϤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈϮⲚⲀϮ ⲚⲞⲨⲪⲒ ⲈⲢⲰϤ ⲚⲐⲞϤ ⲠⲈ ⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ϬⲒⲦϤ ⲀⲤⲪⲀⲖⲰⲤ
44Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно.
45ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲀϤⲒ ϨⲀⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲢⲀⲂⲂⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϮⲪⲒ ⲈⲢⲰϤ.
45І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його.
46ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲨⲈⲚ ⲚⲞⲨϪⲒϪ ⲈϪⲰϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ
46Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
47ⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲦⲈⲚⲎ ⲈⲦⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲀϤⲐⲈⲔⲈⲘ ϮⲤⲎϤⲒ ⲈⲀϤϮ ⲚⲞⲨϢⲀϢ ⲘⲪⲂⲰⲔ ⲘⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲰⲖⲒ ⲘⲠⲈϤⲘⲀϢϪ ⲈⲂⲞⲖ
47Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
48ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲚⲎ ⲞⲨ ⲚⲤⲀⲞⲨⲤⲞⲚⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲤⲎϤⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϢⲈ ⲈⲦⲀϨⲞⲒ
48І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
49ⲚⲀⲒⲬⲎ ϨⲀⲢⲰⲦⲈⲚ ⲘⲘⲎⲚⲒ ⲈⲒϮⲤⲂⲰ ϦⲈⲚⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞⲒ ⲀⲖⲖⲀ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϪⲰⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲚⲒⲄⲢⲀⲪⲎ
49Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
50ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲬⲀϤ ⲀⲨⲪⲰⲦ ⲦⲎⲢⲞⲨ
50І, покинувши Його, всї повтїкали.
51ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲢⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨϦⲈⲖϢⲒⲢⲒ ⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰϤ ⲈϤϪⲎⲖ ⲚⲞⲨⲤⲨⲚⲆⲞⲚⲒⲞⲚ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲈϤⲂⲰϢ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ
51А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни);
52ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲤⲰϪⲠ ⲚϮⲤⲨⲚⲆⲞⲚⲒⲞⲚ ⲀϤⲪⲰⲦ ⲈϤⲂⲎϢ.
52він же, зоставивши полотно, нагий утїк од них.
53ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϬⲒ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϨⲀ ⲚⲒⲀⲢⲬⲈⲒⲢⲈⲨⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲠⲢⲈⲤⲂⲨⲦⲈⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀϦ.
53І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
54ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲀϤⲘⲞϢⲒ ⲚⲤⲰϤ ϨⲒⲪⲞⲨⲈⲒ ϢⲀ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈϮⲀⲨⲖⲎ ⲚⲦⲈⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲈⲢϢⲪⲎⲢ ⲚϨⲈⲘⲤⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϨⲨⲠⲎ ⲢⲈⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲦϦⲘⲞⲘ ⲘⲘⲞϤ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲠⲒⲞⲨⲰⲒⲚⲒ
54А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття.
55ⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲆⲈ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲘⲀⲚϮϨⲀⲚ ⲦⲎⲢϤ ⲚⲀⲨⲔⲰϮ ⲚⲤⲀⲞⲨⲘⲈⲦⲘⲈⲐⲢⲈ ϦⲀ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈⲠϪⲒⲚϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϪⲒⲘⲒ ⲀⲚ.
55Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
56ⲚⲀⲢⲈ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲄⲀⲢ ⲈⲢⲘⲈⲐⲢⲈ ⲚⲚⲞⲨϪ ϦⲀⲢⲞϤ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲞⲒ ⲚϨⲨⲤⲞⲤ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲚϪⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲘⲈⲐⲢⲈ.
56Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
57ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲦⲰⲞⲨⲚⲞⲨ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲀⲨⲈⲢⲘⲈⲐⲢⲈ ⲚⲚⲞⲨϪ ϦⲀⲢⲞϤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ
57І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
58ϪⲈ ⲀⲚⲞⲚ ⲀⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲞϤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϮⲚⲀⲂⲰⲖ ⲘⲠⲀⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲠⲀⲒⲘⲞⲨⲚⲔ ⲚϪⲒϪ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ Ⲅ- ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲚⲀⲐⲘⲞⲨⲚⲔ ⲚϪⲒϪ ϮⲚⲀⲔⲞⲦϤ
58Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.
59ⲞⲨⲆⲈ ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲚⲀⲤⲞⲒ ⲚϨⲨⲤⲞⲤ ⲀⲚ ⲚϪⲈⲦⲞⲨⲘⲈⲦⲘⲈⲐⲢⲈ.
59Та й так не сходились сьвідчення їх.
60ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲈⲐⲘⲎϮ ⲀϤϢⲈⲚ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲔⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϨⲖⲒ ⲀⲚ ϪⲈ ⲚⲀⲒ ⲈⲢⲘⲈⲐⲢⲈ ϦⲀⲢⲞⲔ.
60І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
61ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲚⲀϤⲬⲰ ⲚⲢⲰϤ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϨⲖⲒ ⲠⲀⲖⲒⲚ ⲀⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ϢⲈⲚϤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲤⲘⲀⲢⲰⲞⲨⲦ
61Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
62ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲈⲚⲀⲨ ⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲈϤϨⲈⲘⲤⲒ ⲤⲀⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ⲚϮϪⲞⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲚⲎⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϬⲎⲠⲒ ⲚⲦⲈⲦⲪⲈ.
62Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.
63ⲠⲒⲀⲢⲬⲒⲈⲢⲈⲨⲤ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲪⲰϦ ⲚⲚⲈϤϨⲂⲰⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲞⲨ ⲞⲚ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲈⲢⲬⲢⲒⲀ ⲘⲘⲞϤ ⲘⲘⲈⲐⲢⲈ.
63Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
64ⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲠⲒϪⲈⲞⲨⲀ ⲞⲨ ⲈⲐⲞⲨⲞⲚϨ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲀⲨⲢⲔⲀⲦⲀⲔⲢⲒⲚⲒⲚ ⲘⲘⲞϤ ϪⲈ ϤⲞⲒ ⲚⲈⲚⲞⲬⲞⲤ ⲈⲪⲘⲞⲨ.
64Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.
65ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲈϨⲒⲐⲀϤ ϦⲈⲚϨⲢⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈϨⲰⲂⲤ ⲘⲠⲈϤϨⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲈϮⲔⲈϨ ⲚⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈϪⲞⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲀⲢⲒⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲈⲨⲒⲚ ⲚⲀⲚ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲠⲈⲦⲀϤϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲢⲞⲔ ϮⲚⲞⲨ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒϨⲨⲠⲎⲢⲈⲦⲎⲤ ⲀⲨϬⲒⲦϤ ⲚϨⲀⲚⲀⲖⲰϪ.
65І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
66ⲞⲨⲞϨ ⲈⲢⲈ ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚϦⲢⲎⲒ ϦⲈⲚϮⲀⲨⲖⲎ ⲀⲤⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲒ ⲚⲚⲒⲂⲰⲔⲒ ⲚⲦⲈⲠⲒⲀⲢⲬ ⲒⲈⲢⲈⲨⲤ
66І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських,
67ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤⲚⲀⲨ ⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲈϤⲦϦⲘⲞⲘ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤϪⲞⲨϢⲦ ⲈⲢⲞϤ ⲠⲈϪⲀⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ϨⲰⲔ ⲚⲀⲔⲬⲎ ⲚⲈⲘ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲒⲚⲀⲌⲰⲢⲈⲞⲤ.
67і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
68ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤϪⲰⲖ ⲈⲂⲞⲖ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲆⲈ ⲚϮⲈⲘⲒ ⲀⲚ ⲞⲨⲆⲈ ⲚϮⲤⲰⲞⲨⲚ ⲀⲚ ϪⲈ ⲞⲨ ⲚⲐⲞ ⲠⲈⲦⲈϪⲰ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲠⲒⲘⲀ ⲈⲦⲤⲀⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈϮⲀⲨⲖⲎ
68Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
69ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈϮⲬⲈϮ ⲠⲈϪⲀⲤ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲠⲈ.
69І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
70ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲞⲚ ⲀϤϪⲰⲖ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲞⲨⲔⲞⲨϪⲒ ⲠⲀⲖⲒⲚ ⲚⲎ ⲈⲦⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲚⲀⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲘⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲖⲎⲐⲰⲤ ⲚⲐⲞⲔ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲔⲈ ⲄⲀⲢ ⲚⲐⲞⲔ ⲞⲨⲄⲀⲖⲒⲖⲈⲞⲤ.
70Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справдї з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
71ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲈⲢⲀⲚⲀⲐⲈⲘⲀⲦⲒⲌⲒⲚ ⲚⲈⲘ ⲰⲢⲔ ϪⲈ ϮⲤⲰⲞⲨⲚ ⲘⲠⲀⲒⲢⲰⲘⲒ ⲀⲚ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚϪⲰ ⲘⲘⲞϤ.
71Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
72ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲚϪⲈⲞⲨⲀⲖⲈⲔⲦⲰⲢ ⲘⲪⲘⲀϨⲤⲞⲠⲂ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢⲪⲘⲈⲨⲒ ⲚϪⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲘⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀϤϪⲞⲤ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲘⲠⲀⲦⲈ ⲞⲨⲀⲖⲈⲔⲦⲰⲢ ⲘⲞⲨϮ ⲚⲤⲞⲠⲂ ⲬⲚⲀϪⲞⲖⲦ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲄ ⲚⲤⲞⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϨⲒⲦⲞⲦϤ ⲀϤⲢⲒⲘⲒ.
72І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.