Mark 14
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now the Passover and the Feast of Unleavened Bread were two days away, and the chief priests and scribes were looking for a covert way to arrest Jesus and kill Him.
1Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
2“But not during the feast,” they said, “or there may be a riot among the people.”
2Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї.
3While Jesus was in Bethany reclining at the table in the home of Simon the Leper, a woman came with an alabaster jar of expensive perfume, made of pure nard. She broke open the jar and poured it on Jesus’ head.
3А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
4Some of those present, however, expressed their indignation to one another: “Why this waste of perfume?
4Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
5It could have been sold for over three hundred denarii and the money given to the poor.” And they scolded her.
5Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.
6But Jesus said, “Leave her alone; why are you bothering her? She has done a beautiful deed to Me.
6Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.
7The poor you will always have with you, and you can help them whenever you want. But you will not always have Me.
7Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
8She has done what she could to anoint My body in advance of My burial.
8Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.
9And truly I tell you, wherever the gospel is preached in all the world, what she has done will also be told in memory of her.”
9Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
10Then Judas Iscariot, one of the Twelve, went to the chief priests to betray Jesus to them.
10А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
11They were delighted to hear this, and they promised to give him money. So Judas began to look for an opportunity to betray Jesus.
11Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
12On the first day of the Feast of Unleavened Bread, when the Passover lamb was to be sacrificed, Jesus’ disciples asked Him, “Where do You want us to prepare for You to eat the Passover?”
12І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
13So He sent two of His disciples and told them, “Go into the city, and a man carrying a jug of water will meet you. Follow him,
13І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним,
14and whichever house he enters, say to the owner, ‘The Teacher asks: Where is My guest room, where I may eat the Passover with My disciples?’
14і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
15And he will show you a large upper room, furnished and ready. Make preparations for us there.”
15І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
16So the disciples left and went into the city, where they found everything as Jesus had described. And they prepared the Passover.
16І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
17When evening came, Jesus arrived with the Twelve.
17І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма.
18And while they were reclining and eating, Jesus said, “Truly I tell you, one of you who is eating with Me will betray Me.”
18І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
19They began to be grieved and to ask Him one after another, “Surely not I?”
19Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
20He answered, “It is one of the Twelve—the one who is dipping his hand into the bowl with Me.
20Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
21The Son of Man will go just as it is written about Him, but woe to that man by whom He is betrayed! It would be better for him if he had not been born.”
21Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
22While they were eating, Jesus took bread, spoke a blessing and broke it, and gave it to the disciples, saying, “Take it; this is My body.”
22Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє.
23Then He took the cup, gave thanks, and gave it to them, and they all drank from it.
23І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
24He said to them, “This is My blood of the covenant, which is poured out for many.
24І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
25Truly I tell you, I will no longer drink of the fruit of the vine until that day when I drink it anew in the kingdom of God.”
25Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
26And when they had sung a hymn, they went out to the Mount of Olives.
26І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
27Then Jesus said to them, “You will all fall away, for it is written: ‘I will strike the Shepherd, and the sheep will be scattered.’
27І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.
28But after I have risen, I will go ahead of you into Galilee.”
28Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
29Peter declared, “Even if all fall away, I never will.”
29Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я.
30“Truly I tell you,” Jesus replied, “this very night, before the rooster crows twice, you will deny Me three times.”
30І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
31But Peter kept insisting, “Even if I have to die with You, I will never deny You.” And all the others said the same thing.
31Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
32Then they came to a place called Gethsemane, and Jesus told His disciples, “Sit here while I pray.”
32І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33He took with Him Peter, James, and John, and began to be deeply troubled and distressed.
33І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34Then He said to them, “My soul is consumed with sorrow to the point of death. Stay here and keep watch.”
34і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
35Going a little farther, He fell to the ground and prayed that, if it were possible, the hour would pass from Him.
35І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36“Abba, Father,” He said, “all things are possible for You. Take this cup from Me. Yet not what I will, but what You will.”
36І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37Then Jesus returned and found them sleeping. “Simon, are you asleep?” He asked. “Were you not able to keep watch for one hour?
37І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
38Watch and pray so that you will not enter into temptation. For the spirit is willing, but the body is weak.”
38Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
39Again He went away and prayed, saying the same thing.
39І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
40And again Jesus returned and found them sleeping—for their eyes were heavy. And they did not know what to answer Him.
40І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41When Jesus returned the third time, He said, “Are you still sleeping and resting? That is enough! The hour has come. Look, the Son of Man is betrayed into the hands of sinners.
41І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.
42Rise, let us go. See, My betrayer is approaching!”
42Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.
43While Jesus was still speaking, Judas, one of the Twelve, arrived, accompanied by a crowd armed with swords and clubs, sent from the chief priests, scribes, and elders.
43І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
44Now the betrayer had arranged a signal with them: “The One I kiss is the man; arrest Him and lead Him away securely.”
44Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно.
45Going directly to Jesus, he said, “Rabbi!” and kissed Him.
45І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його.
46Then the men seized Jesus and arrested Him.
46Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
47And one of the bystanders drew his sword and struck the servant of the high priest, cutting off his ear.
47Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
48Jesus asked the crowd, “Have you come out with swords and clubs to arrest Me as you would an outlaw?
48І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
49Every day I was with you, teaching in the temple courts, and you did not arrest Me. But this has happened that the Scriptures would be fulfilled.”
49Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
50Then everyone deserted Him and fled.
50І, покинувши Його, всї повтїкали.
51One young man who had been following Jesus was wearing a linen cloth around his body. They caught hold of him,
51А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни);
52but he pulled free of the linen cloth and ran away naked.
52він же, зоставивши полотно, нагий утїк од них.
53They led Jesus away to the high priest, and all the chief priests, elders, and scribes assembled.
53І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
54Peter followed Him at a distance, right into the courtyard of the high priest. And he sat with the officers and warmed himself by the fire.
54А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття.
55Now the chief priests and the whole Sanhedrin were seeking testimony against Jesus to put Him to death, but they did not find any.
55Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
56For many bore false witness against Jesus, but their testimony was inconsistent.
56Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
57Then some men stood up and testified falsely against Him:
57І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
58“We heard Him say, ‘I will destroy this man-made temple, and in three days I will build another that is made without hands.’”
58Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.
59But even their testimony was inconsistent.
59Та й так не сходились сьвідчення їх.
60So the high priest stood up before them and questioned Jesus, “Have You no answer? What are these men testifying against You?”
60І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
61But Jesus remained silent and made no reply. Again the high priest questioned Him, “Are You the Christ, the Son of the Blessed One?”
61Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
62“I am,” said Jesus, “and you will see the Son of Man sitting at the right hand of Power and coming with the clouds of heaven.”
62Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.
63At this, the high priest tore his clothes and declared, “Why do we need any more witnesses?
63Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
64You have heard the blasphemy. What is your verdict?” And they all condemned Him as deserving of death.
64Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.
65Then some of them began to spit on Him. They blindfolded Him, struck Him with their fists, and said to Him, “Prophesy!” And the officers received Him with slaps in His face.
65І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
66While Peter was in the courtyard below, one of the servant girls of the high priest came down
66І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських,
67and saw him warming himself there. She looked at Peter and said, “You also were with Jesus the Nazarene.”
67і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
68But he denied it. “I do not know or even understand what you are talking about,” he said. Then he went out to the gateway, and the rooster crowed.
68Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
69There the servant girl saw him and again said to those standing nearby, “This man is one of them.”
69І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
70But he denied it again. After a little while, those standing nearby said once more to Peter, “Surely you are one of them, for you too are a Galilean.”
70Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справдї з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
71But he began to curse and swear, “I do not know this man of whom you speak!”
71Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
72And immediately the rooster crowed a second time. Then Peter remembered the word that Jesus had spoken to him: “Before the rooster crows twice, you will deny Me three times.” And he broke down and wept.
72І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.