Mark 12
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Jesus began to speak to them in parables: “A man planted a vineyard. He put a wall around it, dug a wine vat, and built a watchtower. Then he rented it out to some tenants and went away on a journey.
1І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
2At harvest time, he sent a servant to the tenants to collect his share of the fruit of the vineyard.
2І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3But they seized the servant, beat him, and sent him away empty-handed.
3Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
4Then he sent them another servant, and they struck him over the head and treated him shamefully.
4І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5He sent still another, and this one they killed. He sent many others; some they beat and others they killed.
5І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6Finally, having one beloved son, he sent him to them. ‘They will respect my son,’ he said.
6Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
7But the tenants said to one another, ‘This is the heir. Come, let us kill him, and the inheritance will be ours.’
7Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8So they seized the son, killed him, and threw him out of the vineyard.
8І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9What then will the owner of the vineyard do? He will come and kill those tenants, and will give the vineyard to others.
9Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10Have you never read this Scripture: ‘The stone the builders rejected has become the cornerstone.
10Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11This is from the Lord, and it is marvelous in our eyes’?”
11Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12At this, the leaders sought to arrest Jesus, for they knew that He had spoken this parable against them. But fearing the crowd, they left Him and went away.
12І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13Later, they sent some of the Pharisees and Herodians to catch Jesus in His words.
13І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14“Teacher,” they said, “we know that You are honest and seek favor from no one. Indeed, You are impartial and teach the way of God in accordance with the truth. Is it lawful to pay taxes to Caesar or not? Should we pay them or not?”
14Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15But Jesus saw through their hypocrisy and said, “Why are you testing Me? Bring Me a denarius to inspect.”
15Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
16So they brought it, and He asked them, “Whose image is this? And whose inscription?” “Caesar’s,” they answered.
16Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17Then Jesus told them, “Give to Caesar what is Caesar’s, and to God what is God’s.” And they marveled at Him.
17І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18Then the Sadducees, who say there is no resurrection, came to Jesus and questioned Him:
18І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19“Teacher, Moses wrote for us that if a man’s brother dies and leaves a wife but no children, the man is to marry his brother’s widow and raise up offspring for him.
19Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
20Now there were seven brothers. The first one married and died, leaving no children.
20Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21Then the second one married the widow, but he also died and left no children. And the third did likewise.
21і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
22In this way, none of the seven left any children. And last of all, the woman died.
22І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
23In the resurrection, then, whose wife will she be? For all seven were married to her.”
23Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24Jesus said to them, “Aren’t you mistaken, because you do not know the Scriptures or the power of God?
24І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25When the dead rise, they will neither marry nor be given in marriage. Instead, they will be like the angels in heaven.
25Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26But concerning the dead rising, have you not read about the burning bush in the Book of Moses, how God told him, ‘I am the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob’?
26Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27He is not the God of the dead, but of the living. You are badly mistaken!”
27Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28Now one of the scribes had come up and heard their debate. Noticing how well Jesus had answered them, he asked Him, “Which commandment is the most important of all?”
28І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29Jesus replied, “This is the most important: ‘Hear O Israel, the Lord our God, the Lord is One.
29Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;
30Love the Lord your God with all your heart and with all your soul and with all your mind and with all your strength.’
30і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31The second is this: ‘Love your neighbor as yourself.’ No other commandment is greater than these.”
31А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32“Right, Teacher,” the scribe replied. “You have stated correctly that God is One and there is no other but Him,
32І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33and to love Him with all your heart and with all your understanding and with all your strength, and to love your neighbor as yourself, which is more important than all burnt offerings and sacrifices.”
33і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34When Jesus saw that the man had answered wisely, He said, “You are not far from the kingdom of God.” And no one dared to question Him any further.
34І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
35While Jesus was teaching in the temple courts, He asked, “How can the scribes say that the Christ is the Son of David?
35І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36Speaking by the Holy Spirit, David himself declared: ‘The Lord said to my Lord, “Sit at My right hand until I put Your enemies under Your feet.”’
36Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: „Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх.‟
37David himself calls Him ‘Lord.’ So how can He be David’s son?” And the large crowd listened to Him with delight.
37Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38In His teaching Jesus also said, “Watch out for the scribes. They like to walk around in long robes, to receive greetings in the marketplaces,
38І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39and to have the chief seats in the synagogues and the places of honor at banquets.
39та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40They defraud widows of their houses, and for a show make lengthy prayers. These men will receive greater condemnation.”
40що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41As Jesus was sitting opposite the treasury, He watched the crowd putting money into it. And many rich people put in large amounts.
41І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42Then one poor widow came and put in two small copper coins, which amounted to a small fraction of a denarius.
42І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43Jesus called His disciples to Him and said, “Truly I tell you, this poor widow has put more than all the others into the treasury.
43І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44For they all contributed out of their surplus, but she out of her poverty has put in all she had to live on.”
44Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.