ⳘⲀⲢⲔⲞⲚ 12
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲀϤϬⲞ ⲚⲞⲨⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲔⲰⲦ ⲚⲞⲨϪⲞⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲰⲔ ⲚⲞⲨϨⲢⲰⲦ ⲚϦⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲔⲰⲦ ⲚⲞⲨⲠⲨⲢⲄⲞⲤ ⲚϦⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲎⲒϤ ⲈⲦⲞⲦⲞⲨ ⲚϨⲀⲚⲞⲨⲒⲎ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲠϢⲈⲘⲘⲞ
1І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
2ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ϨⲀ ⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ϦⲈⲚⲠⲤⲎ ⲞⲨ ⲚⲞⲨⲂⲰⲔ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤϬⲒ ⲚⲦⲞⲦⲞⲨ ⲚⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲞⲨⲦⲀϨ ⲚⲦⲈⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ.
2І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
3ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨϬⲒⲦϤ ⲀⲨϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲞⲢⲠϤ ⲈϤϢⲞⲨⲒⲦ.
3Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
4ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲞⲚ ϨⲀⲢⲰⲞⲨ ⲚⲔⲈⲂⲰⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲀⲨⲪⲞⲖϨϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϢⲞϢϤ.
4І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
5ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲬⲈⲦ ⲀⲨϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚϨⲀⲚⲔⲈⲘⲎ ϢϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲀⲨϨⲒⲰⲚⲒ ⲈⲢⲰⲞⲨ ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲆⲈ ⲀⲨϦⲰⲦⲈⲂ ⲘⲘⲰⲞⲨ.
5І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
6ⲈⲦⲒ ⲞⲨϢⲎⲢⲒ ⲘⲘⲈⲚⲢⲒⲦ ⲈⲚⲀϤⲚⲦⲀϤ ⲀϤⲞⲨⲞⲢⲠϤ ⲈⲠϦⲀⲈ ϨⲀⲢⲰⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲤⲈⲚⲀϢⲪⲒⲦ ϦⲀⲦϨⲎ ⲘⲠⲀϢⲎⲢⲒ.
6Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
7ⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲚⲀⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲚⲞⲨⲈⲢⲎⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲒⲔⲖⲎⲢⲞⲚⲞⲘⲞⲤ ⲀⲘⲰⲒⲚⲒ ⲘⲀⲢⲈⲚϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲚⲦⲈϮⲔⲖⲎⲢⲞⲚⲞⲘⲒⲀ ⲈⲢⲐⲰⲚ.
7Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
8ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨϬⲒⲦϤ ⲀⲨϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϨⲒⲦϤ ⲤⲀⲂⲞⲖ ⲘⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ.
8І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
9ⲞⲨ ⲠⲈ ⲈⲦⲈϤⲚⲀⲀⲒϤ ⲚϪⲈⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ ϤⲚⲀⲒ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀⲦⲀⲔⲞ ⲚⲚⲒⲞⲨⲒⲎ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤϮ ⲘⲠⲒⲒⲀϨⲀⲖⲞⲖⲒ ⲚϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ.
9Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
10ⲞⲨⲆⲈ ⲦⲀⲒⲄⲢⲀⲪⲎ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲰϢ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲒⲰⲚⲒ ⲈⲦⲀⲨϢⲞϢϤ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦⲔⲰⲦ ⲪⲀⲒ ⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲚⲞⲨϪⲰϪ ⲚⲖⲀⲔϨ.
10Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
11ⲈⲦⲀ ⲪⲀⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ϤⲞⲒ ⲚϢⲪⲎⲢⲒ ϦⲈⲚⲚⲈⲚⲂⲀⲖ.
11Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
12ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲔⲰϮ ⲚⲤⲀⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ϦⲀⲦϨⲎ ⲘⲠⲒⲘⲎϢ ⲀⲨⲈⲘⲒ ⲄⲀⲢ ϪⲈ ⲈⲦⲀϤϪⲈ ⲦⲀⲒⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲈⲐⲂⲎ ⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲬⲀϤ ⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ
12І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
13ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲰⲢⲠ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲈⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲎⲢⲰⲆⲒⲀⲚⲞⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϪⲞⲢϪϤ ⲚⲞⲨⲤⲀϪⲒ.
13І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
14ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲒ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲪⲢⲈϤϮ ⲤⲂⲰ ⲦⲈⲚⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲞⲨⲐⲘⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲢⲘⲈⲖⲒⲚ ⲚⲀⲔ ⲀⲚ ϦⲀ ϨⲖⲒ ⲞⲨ ⲄⲀⲢ ⲔϪⲞⲨϢⲦ ⲈϨⲞ ⲚⲢⲰⲘⲒ ⲀⲚ ⲀⲖⲖⲀ ⲔϮⲤⲂⲰ ⲘⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲤϢⲈ ⲚϮϨⲰϮ ⲘⲠⲞⲨⲢⲞ ϢⲀⲚ ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲦⲈⲚϮ ϢⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚϢⲦⲈⲘϮ.
14Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
15ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲈϤⲤⲰⲞⲨⲚ ⲚⲦⲞⲨⲘⲈⲦϢⲞⲂⲒ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲦⲈⲦⲈⲚϬⲰⲚⲦ ⲘⲘⲞⲒ ⲀⲚⲒⲞⲨⲒ ⲚⲎⲒ ⲚⲞⲨⲤⲀⲐⲈⲢⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲀⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲤ.
15Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
16ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲨⲒⲚⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲐⲀ ⲚⲒⲘ ⲦⲈ ⲦⲀⲒϨⲒⲔⲰⲚ ⲚⲈⲘ ⲦⲀⲒⲈⲠⲒⲄⲢⲀⲪⲎ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲚⲀ ⲠⲞⲨⲢⲞ ⲚⲈ.
16Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
17ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲀ ⲠⲞⲨⲢⲞ ⲘⲎⲒⲦⲞⲨ ⲘⲠⲞⲨⲢⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲘⲎⲒⲦⲞⲨ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲈⲢϢⲪⲎⲢⲒ ⲈϪⲰϤ ⲠⲈ.
17І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
18ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲒ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲤⲀⲆⲆⲞⲨⲔⲈⲞⲤ ⲚⲎ ⲈⲦϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲘⲞⲚ ⲀⲚⲀⲤⲦⲀⲤⲒⲤ ϢⲞⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϢⲒⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ
18І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
19ϪⲈ ⲪⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲘⲰⲨⲤⲎⲤ ⲀϤⲤϦⲀⲒ ⲚⲀⲚ ϪⲈ ⲈϢⲰⲠ ⲚⲦⲈⲠⲤⲞⲚ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲘⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲤⲈϪⲠ ⲞⲨⲤϨⲒⲘⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤϢⲦⲈⲘⲬ ⲀϢⲎⲢⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲠⲈϤⲤⲞⲚ ϬⲒ ⲚϮⲤϨⲒⲘⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲦⲞⲨⲚⲞⲤ ⲞⲨϪⲢⲞϪ ⲘⲠⲈϤⲤⲞⲚ.
19Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
20ⲚⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲌⲆⲈ ⲚⲤⲞⲚ ϦⲀⲦⲞⲦⲈⲚ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒϨⲞⲨⲒⲦ ϬⲒⲤϨⲒⲘⲒ ⲚⲀϤⲘⲞⲨ ⲘⲠⲈϤⲬⲀ ϪⲢⲞϪ.
20Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
21ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲀϨⲂ ⲀϤϬⲒⲦⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲘⲞⲨ ⲘⲠⲈϤⲬⲀ ϪⲢⲞϪ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲀϨⲄ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲞⲚ
21і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
22ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲀϨⲌ ⲘⲠⲞⲨⲬⲀ ϪⲢⲞϪ ⲈⲠϦⲀⲈ ⲆⲈ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲀⲤⲘⲞⲨ ⲚϪⲈϮⲔⲈⲤϨⲒⲘⲒ.
22І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
23ϦⲈⲚ ϮⲀⲚⲀⲤⲦⲀⲤⲒⲤ ⲀⲤⲚⲀⲈⲢ ⲤϨⲒⲘⲒ ⲚⲚⲒⲘ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲠⲒⲌ ⲄⲀⲢ ⲀⲨϬⲒⲦⲤ ⲚⲤϨⲒⲘⲒ.
23Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
24ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲘⲎ ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲀⲚ ⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲞⲢⲈⲘ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ⲀⲚ ⲚϮⲄⲢⲀⲪⲎ ⲞⲨⲆⲈ ϮϪⲞⲘ ⲚⲦⲈⲪϮ
24І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
25ϨⲞⲦⲀⲚ ⲄⲀⲢ ⲀⲨϢⲀⲚⲦⲰⲞⲨⲚⲞⲨ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲐⲘⲰⲞⲨⲦ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲀⲨϬⲒ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲀⲨϬ ⲒⲦⲞⲨ ⲀⲖⲖⲀ ⲀⲨⲘⲪⲢⲎϮ ⲚⲚⲒⲀⲄⲄⲈⲖⲞⲤ ϦⲈⲚⲚⲒⲪⲎⲞⲨⲒ.
25Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
26ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲎ ⲈⲐⲘⲰⲞⲨⲦ ⲆⲈ ϪⲈ ⲤⲈⲚⲀⲦⲰⲞⲨⲚⲞⲨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲰϢ ϨⲒ ⲠϪⲰⲘ ⲘⲘⲰⲨⲤⲎⲤ ⲠⲰⲤ ⲀϤϪⲞⲤ ⲚⲀϤ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲒⲂⲀⲦⲞⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲀⲂⲢⲀⲀⲘ ⲚⲈⲘ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲒⲤⲀⲀⲔ ⲚⲈⲘ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲒⲀⲔⲰⲂ.
26Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
27ⲪⲚⲞⲨϮ ⲪⲀ ⲚⲎ ⲈⲐⲘⲰⲞⲨⲦ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲀⲖⲖⲀ ⲪⲀ ⲚⲎ ⲈⲦⲞⲚϦ ⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲞⲢⲈⲘ ⲈⲘⲀϢⲰ.
27Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
28ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲒⲤⲀϦ ⲈⲦⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲈⲨⲔⲰϮ ⲈϤⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲔⲀⲖⲰⲤ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚⲰⲞⲨ ⲀϤϢⲈⲚϤ ϪⲈ ⲀϢ ⲦⲈ ϮⲈⲚⲦⲞⲖⲎ ⲈⲦⲞⲒ ⲚϢⲞⲢⲠ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ.
28І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
29ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ϮϢⲞⲢⲠ ⲦⲈ ⲐⲀⲒ ⲤⲰⲦⲈⲘ ⲠⲒⲤⲖ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠⲈⲔⲚⲞⲨϮ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲀⲒ ⲠⲈ.
29Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;
30ⲞⲨⲞϨ ⲈⲔⲈⲘⲈⲚⲢⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠⲈⲔⲚⲞⲨϮ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲔϨⲎⲦ ⲦⲎⲢϤ ⲚⲈⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲈⲔⲮⲨⲬⲎ ⲦⲎⲢⲤ ⲚⲈⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈⲔⲘⲈⲨⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲈⲔϪⲞⲘ ⲦⲎⲢⲤ.
30і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
31ϮⲘⲀϨⲤⲚⲞⲨϮ ⲦⲈ ⲐⲀⲒ ⲈⲔⲈⲘⲈⲚⲢⲈ ⲠⲈⲔϢⲪⲎⲢ ⲘⲠⲈⲔⲢⲎϮ ⲘⲘⲞⲚ ⲔⲈⲈⲚⲦⲞⲖⲎ ⲈⲤⲞⲒ ⲚⲚⲒϢϮ ⲈⲚⲀⲒ.
31А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
32ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲤⲀϦ ϪⲈ ⲔⲀⲖⲰⲤ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲀⲔϪⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲀⲒ ⲠⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲘⲞⲚ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈⲂⲎⲖ ⲈⲢⲞϤ.
32І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
33ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲈⲚⲢⲒⲦϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲔϨⲎ ⲦⲦⲎⲢϤ ⲚⲈⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲈⲔϪⲞⲘ ⲦⲎⲢⲤ ⲚⲈⲘ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲀϮ ⲦⲎⲢϤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲈⲚⲢⲈ ⲠⲈⲔϢⲪⲎⲢ ⲘⲠⲈⲔⲢⲎϮ ⲤⲈⲞⲒ ⲚⲚⲒϢϮ ⲈⲚⲒϬⲖⲒⲖ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ.
33і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
34ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲈⲞⲨⲞⲚ ϨⲎⲦ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲬⲞⲨⲎⲞⲨ ⲀⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈ ϨⲖⲒ ϢⲈⲢⲦⲞⲖⲘⲀⲚ ⲈϢⲈⲚϤ.
34І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
35ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲀϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲈϤϮⲤⲂⲰ ϦⲈⲚⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲠⲰⲤ ⲤⲈϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚϪⲈⲚⲒⲤⲀϦ ϪⲈ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲚⲆⲀⲨⲒⲆ ⲠⲈ.
35І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
36ⲚⲐⲞϤ ⲆⲀⲨⲒⲆ ⲀϤϪⲞⲤ ϦⲈⲚⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲐⲞⲨⲀⲂ ϪⲈ ⲠⲈϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲠⲀϬⲞⲒⲤ ϪⲈ ϨⲈⲘⲤⲒ ⲤⲀⲦⲀⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ϢⲀϮⲬⲀ ⲚⲈⲔϪⲀϪⲒ ⲤⲀⲠⲈⲤⲎⲦ ⲚⲚⲈⲔϬⲀⲖⲀⲨϪ.
36Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: „Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх.‟
37ⲚⲐⲞϤ ⲆⲀⲨⲒⲆ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲈⲢⲞϤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲐⲰⲚ ⲠⲈϤϢⲎⲢⲒ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲎϢ ⲈⲦⲞϢ ⲚⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲞϤ ϨⲎⲆⲈⲰⲤ
37Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38ⲞⲨⲞϨ ϦⲈⲚⲦⲈϤⲤⲂⲰ ⲚⲀϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚⲀⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ⲚⲒⲤⲀϦ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲐⲞⲨⲰϢ ⲈⲘⲞϢⲒ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲤⲦⲞⲖⲎ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲀⲤⲠⲀⲤⲘⲞⲤ ϦⲈⲚⲚⲒⲀⲄⲞⲢⲀ
38І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϢⲞⲢⲠ ⲘⲘⲀⲚϨⲈⲘⲤⲒ ϦⲈⲚⲚⲒⲔⲀⲐⲈⲆⲢⲀ ϦⲈⲚⲚⲒⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲎ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϢⲞⲢⲠ ⲚⲢⲰⲦⲈⲂ ϦⲈⲚⲚⲒⲆⲒⲠⲚⲞⲚ
39та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40ⲚⲎ ⲈⲐⲞⲨⲰⲘ ⲚⲚⲒⲎⲒ ⲚⲦⲈⲚⲒⲬⲎⲢⲀ ⲞⲨⲞϨ ϦⲈⲚⲞⲨⲖⲰⲒϪⲒ ⲈⲤⲞⲨⲎⲞⲨ ⲤⲈⲈⲢⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬ ⲈⲤⲐⲈ ⲚⲀⲒ ⲈⲐⲚⲀϬⲒ ⲚⲞⲨϨⲞⲨⲞ ϨⲀⲠ.
40що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϨⲈⲘⲤⲒ ⲘⲠⲈⲘⲐⲞ ⲘⲠⲒⲄⲀⲌⲞⲪⲨⲖⲀⲔⲒⲞⲚ ⲚⲀϤⲚⲀⲨ ϪⲈ ⲠⲰⲤ ⲚⲒⲘⲎϢ ϨⲒ ϨⲞⲘⲦ ⲈⲠⲒⲄⲀⲌⲞⲪⲨⲖⲀⲔⲒⲞⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲢⲀⲘⲀⲞ ⲚⲀⲨϨⲒⲞⲨⲒ ⲚϨⲀⲚⲘⲎϢ.
41І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42ⲈⲦⲀⲤⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲞⲨⲬⲎⲢⲀ ⲚϨⲎⲔⲒ ⲀⲤϨⲒⲞⲨⲒ ⲚⲦⲈⲂⲒ ⲤⲚⲞⲨϮ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲔⲞⲚⲆⲢⲀⲚⲦⲎⲤ ⲠⲈ
42І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲦⲀⲒⲬⲎⲢⲀ ⲚϨⲎⲔⲒ ⲀⲤϨⲒⲞⲨⲒ ⲈϨⲞⲦⲈ ⲚⲀⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲠⲒⲄⲀⲌⲞⲪⲨⲖⲀⲔⲒⲞⲚ.
43І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44ⲞⲨⲞⲚ ⲄⲀⲢ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲀⲨϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲦⲈⲢϨⲞⲨⲞ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲐⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲐⲞⲤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲦⲈⲤⲈⲢϦⲀⲈ ⲘⲘⲞϤ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲈⲚⲦⲀⲤ ⲀⲤϨⲒⲦⲞⲨ ⲠⲈⲤⲰⲚϦ ⲦⲎⲢϤ.
44Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.