ⳘⲀⲢⲔⲞⲚ 9
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲦⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ⲚⲤⲈⲚⲀϪⲈⲘϮ ⲠⲒ ⲘⲪⲘⲞⲨ ⲀⲚ ϢⲀⲦⲞⲨⲚⲀⲨ ⲈϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲀⲤⲒ ϦⲈⲚⲞⲨϪⲞⲘ.
1І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї.
2ⲞⲨⲞϨ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲀϤϬⲒ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲘⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲀⲔⲰⲂⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲖⲞⲨ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲞⲨⲦⲰⲞⲨ ⲈϤϬⲞⲤⲒ ⲤⲀⲠⲤⲀ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦⲞⲨ ⲀϤϢⲞⲂⲦϤ ⲘⲠⲞⲨⲘⲐⲞ ⲈⲂⲞⲖ
2А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними.
3ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈϤϨⲂⲰⲤ ⲀⲨϢⲰⲠⲒ ⲈⲨⲪⲞⲢⲒ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲚⲞⲨⲬⲒⲰⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲞⲨⲞⲂϢ ⲈⲘⲀϢⲰ ⲚⲎ ⲈⲦⲈ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲚⲦⲈⲢⲀϦⲦ ⲈⲦϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲈⲐⲢⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲂⲀϢ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ.
3І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити.
4ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲞⲚϨⲞⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲎⲖⲒⲀⲤ ⲚⲈⲘ ⲘⲰⲨⲤⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ.
4І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
5ⲞⲨⲞϨ ⲦⲞⲦⲈ ⲈⲦⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲢⲀⲂⲂⲒ ⲚⲀⲚⲈⲤ ⲚⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚϢⲰⲠⲒ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲚⲐⲀⲘⲒⲞ ⲚⲄ ⲚⲤⲔⲨⲚⲎ ⲞⲨⲒ ⲚⲀⲔ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲒ ⲘⲘⲰⲨⲤⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲒ ⲚⲎⲖⲒⲀⲤ.
5І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
6ⲚⲀϤⲈⲘⲒ ⲄⲀⲢ ⲀⲚ ⲠⲈ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲈϤⲚⲀⲈⲢⲞⲨⲰ ⲘⲘⲞϤ ⲀⲨϢⲰⲠⲒ ⲄⲀⲢ ⲈⲨⲘⲈϨ ⲚϨⲞϮ
6Не знав бо, що казати: були бо полякані.
7ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈⲞⲨϬⲎⲠⲒ ⲈⲤⲈⲢϦⲎⲒⲂⲒ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲤⲘⲎ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϮϬⲎⲠⲒ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲠⲀϢⲎⲢⲒ ⲠⲀⲘⲈⲚⲢⲒⲦ ⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲤⲰϤ
7І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
8ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨϪⲞⲨϢⲦ ⲈⲜⲀⲠⲒⲚⲀ ⲘⲠⲞⲨⲚⲀⲨ ⲈϨⲖⲒ ⲈⲂⲎⲖ ⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ.
8І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
9ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲚⲎⲞⲨ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒ ⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲀϤϨⲞⲚϨⲈⲚ ⲈⲦⲞⲦⲞⲨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲦⲈⲘⲤⲀϪⲒ ϦⲀⲦⲈⲚ ϨⲖⲒ ⲘⲠⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲈⲂⲎⲖ ⲚⲦⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲦⲰⲚϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲐⲘⲰⲞⲨⲦ
9Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
10ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲈⲨⲔⲰϮ ⲚⲈⲘ ⲚⲞⲨⲈⲢⲎⲞⲨ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈ ⲠⲒⲦⲰⲚϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲐⲘⲰⲞⲨⲦ
10І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
11ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϢⲈⲚϤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲚⲒⲤⲀϦ ⲤⲈϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ϨⲰϮ ⲠⲈ ⲚⲦⲈⲎⲖⲒⲀⲤ ⲒⲚϢⲞⲢⲠ
11І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
12ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲎⲖⲒⲀⲤ ⲘⲈⲚ ⲒⲚϢⲞⲢⲠ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀⲦⲪⲈ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲰⲤ ⲤϦⲎⲞⲨⲦ ⲈϪⲈⲚ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤϬⲒ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲚϦⲒⲤⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲞⲨϢⲞϢϤ.
12Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
13ⲀⲖⲖⲀ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲎⲖⲒⲀⲤ ⲀϤⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲒⲢⲒ ⲚⲀϤ ⲘⲠⲈⲦⲞⲨⲞⲨⲀϢϤ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲤϦⲎⲞⲨⲦ ⲈϪⲰϤ.
13Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.
14ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ϨⲀ ⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨⲘⲎϢ ⲈϤⲞϢ ⲘⲠⲞⲨⲔⲰϮ ⲞⲨⲞϨ ϨⲀⲚⲤⲀϦ ⲈⲨⲔⲰϮ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ
14І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
15ⲞⲨⲞϨ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲠⲒⲘⲎϢ ⲦⲎⲢϤ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨϬⲞϪⲒ ⲀⲨⲈⲢⲀⲤⲠⲀⲌⲈⲤⲐⲈ ⲘⲘⲞϤ
15І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
16ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈⲚⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲔⲰϮ ⲚⲤⲀⲞⲨ ⲚⲦⲞⲦⲞⲨ.
16І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
17ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲘⲎϢ ϪⲈ ⲪⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲀⲒⲈⲚ ⲠⲀϢⲎⲢⲒ ϨⲀⲢⲞⲔ ⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲀⲦⲤⲀϪⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ.
17І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
18ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲘⲀ ⲈⲦⲈϤⲚⲀⲦⲀϨⲞϤ ⲘⲘⲀⲨ ϢⲀϤⲈⲚϤ ⲈⲠⲈⲤⲎⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲢⲰϤ ϪⲈϢ ⲤⲪⲎ ⲒϮ ⲈⲂⲞⲖ ⲈϤϦⲢⲀϪⲢⲈϪ ⲚⲚⲈϤⲚⲀϪϨⲒ ⲞⲨⲞϨ ϢⲀϤϢⲰⲞⲨⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲒϪⲞⲤ ⲚⲚⲈⲔⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϨⲒⲦϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲞⲨϢϪⲈⲘϪⲞⲨ.
18І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
19ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲞϤ ⲈⲦⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲰⲠⲒϪⲰⲞⲨ ⲚⲀⲐⲚⲀϨϮ ϢⲀ ⲐⲚⲀⲨ ϮⲚⲀϢⲰⲠⲒ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ϢⲀ ⲐⲚⲀⲨ ϮⲚⲀⲈⲢⲀⲚⲈⲬ ⲈⲤⲐⲈ ⲘⲘⲰⲦⲈⲚ ⲀⲚⲒⲦϤ ϨⲀⲢⲞⲒ.
19Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
20ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲀϤϢⲦⲈⲢⲐⲰⲢϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϨⲈⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲔⲀϨⲒ ⲚⲀϤⲤⲐⲈⲢⲦⲈⲢ ⲠⲈ ⲈⲢⲈ ⲢⲰϤ ϪⲈϢ ⲤⲪⲎⲒϮ ⲈⲂⲞⲖ.
20І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
21ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈⲚ ⲠⲈϤⲒⲰⲦ ϪⲈ ⲒⲤ ⲞⲨⲎⲢ ⲚⲬⲢⲞⲚⲞⲤ ⲒⲤϪⲈⲚ ⲈⲦⲀ ⲪⲀⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲒⲤϪⲈⲚ ⲦⲈϤⲘⲈⲦⲀⲖⲞⲨ.
21І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲤⲞⲠ ϢⲀϤϨⲒⲦϤ ⲈⲠⲒⲬⲢⲰⲘ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲘⲰⲞⲨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲦⲀⲔⲞϤ ⲀⲖⲖⲀ ⲠⲈⲦⲈⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞⲔ ⲈⲢⲞϤ ⲀⲢⲒⲂⲞⲎ ⲐⲒⲚ ⲈⲢⲞⲚ ⲈⲀⲔϢⲈⲚϨⲎⲦ ⲈϪⲰⲚ.
22І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
23ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞⲔ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲈϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲘⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀϨϮ.
23Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
24ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲀϤⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲪⲒⲰⲦ ⲘⲠⲒⲀⲖⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ϮⲚⲀϨϮ ⲀⲢⲒⲂⲞⲎ ⲐⲒⲚ ⲈⲦⲀⲘⲈⲦⲀⲐⲚⲀϨϮ.
24І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
25ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲠⲒⲘⲎϢ ϬⲞϪⲒ ⲀϤⲈⲢⲈⲠⲒⲦⲒⲘⲀⲚ ⲘⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲀⲔⲀⲐⲀⲢⲦⲞⲚ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲒⲀⲦⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲔⲞⲨⲢ ⲘⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈϮⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲘⲘⲞⲔ ⲀⲘⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲢϢⲈ ϪⲈ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲢⲞϤ
25Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
26ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϢⲦⲈⲢⲐⲰⲢϤ ⲚⲞⲨⲘⲎϢ ⲀϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲚⲞⲨⲢⲈϤⲘⲰⲞⲨⲦ ϨⲰⲤⲦⲈ ⲚⲦⲈⲞⲨⲘⲎϢ ϪⲞⲤ ϪⲈ ⲀϤⲘⲞⲨ.
26І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
27ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲀϤⲀⲘⲞⲚⲒ ⲚⲦⲈϤϪⲒϪ ⲀϤⲦⲞⲨⲚⲞⲤϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲰⲚϤ.
27Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
28ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲈϤⲎⲒ Ⲁ- ⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ϢⲈⲚϤ ⲤⲀⲠⲤⲀ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲀⲚⲞⲚ ⲘⲠⲈⲚϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲚϨⲒⲦϤ ⲈⲂⲞⲖ.
28І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.
29ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲄⲈⲚⲞⲤ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲚⲦⲈϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϨⲖⲒ ⲈⲂⲎⲖ ϦⲈⲚⲞⲨⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲎ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲚⲎⲤⲦⲒⲀ.
29І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
30ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲀϤⲤⲒⲚⲒⲰⲞⲨ ⲠⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ϮⲄⲀⲖⲒⲖⲈⲀ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰϢ ⲀⲚ ⲠⲈ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϨⲖⲒ ⲈⲘⲒ
30І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.
31ⲚⲀϤϮⲤⲂⲰ ⲄⲀⲢ ⲠⲈ ⲚⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲤⲈⲚⲀⲦⲎⲒϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲚⲈⲚϪⲒϪ ⲚⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲚⲀϦⲞⲐⲂⲈϤ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲄⲚⲈϨⲞⲞⲨ ϤⲚⲀⲦⲰⲚϤ.
31Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
32ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲚⲀⲨⲞⲒ ⲚⲀⲦⲈⲘⲒ ⲈⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ⲈϢⲈⲚϤ ⲠⲈ
32Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
33ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲔⲀⲪⲀⲢⲚⲀⲞⲨⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲎⲒ ⲚⲀϤϢⲒⲚⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲞⲨ ⲈⲚⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲘⲞⲔⲘⲈⲔ ⲈⲢⲰⲞⲨ ϨⲒ ⲪⲘⲰⲒⲦ.
33І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
34ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲨⲬⲰ ⲚⲢⲰⲞⲨ ⲚⲀⲨⲤⲀϪⲒ ⲄⲀⲢ ⲠⲈ ⲚⲈⲘ ⲚⲞⲨⲈⲢⲎⲞⲨ ϨⲒ ⲪⲘⲰⲒⲦ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲠⲈ ⲠⲒⲚⲒϢϮ.
34Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
35ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϨⲈⲘⲤⲒ ⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲈⲠⲒⲒⲂ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲞⲨⲰϢ ⲈⲈⲢϨⲞⲨⲒⲦ ⲈϤⲈⲈⲢϦⲀⲈ ⲈⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲚⲈⲘ ⲆⲒⲀⲔⲰⲚ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ.
35І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.
36ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲚⲞⲨⲀⲖⲞⲨ ⲀϤⲦⲀϨⲞϤ ⲈⲢⲀⲦϤ ϦⲈⲚⲦⲞⲨⲘⲎϮ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ
36І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм:
37ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀϢⲈⲠ ⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲀⲒⲀⲖⲰⲞⲨⲒ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲈⲠⲀⲢⲀⲚ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈⲦⲈϤϢⲰⲠ ⲘⲘⲞⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲈⲦϢⲰⲠ ⲘⲘⲞⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲚ ⲠⲈⲦⲈϤϢⲰⲠ ⲘⲘⲞⲒ ⲀⲖⲖⲀ ⲀϤϢⲰⲠ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲞⲨⲞⲒ.
37Хто одно з таких дїтей прийме в імя моє, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
38ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ϪⲈ ⲪⲢⲈϤϮ ⲤⲂⲰ ⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈϤϨⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲔⲢⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲦⲀϨⲚⲞ ⲘⲘⲞϤ ϪⲈ ⲚϤⲞⲨⲈϨ ⲚⲤⲰⲚ ⲀⲚ.
38Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.
39ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲢⲦⲀϨⲚⲞ ⲘⲘⲞϤ ⲘⲘⲞⲚ ϨⲖⲒ ⲄⲀⲢ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲒⲢⲒ ⲚⲞⲨϪⲞⲘ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲀⲢⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲚⲬⲰⲖⲈⲘ ⲈⲤⲀϪⲒ ⲈϤϨⲰⲞⲨ ϦⲀⲢⲞⲒ
39Ісус же рече: Не боронїть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
40ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈⲦⲈⲚϤⲞⲨⲂⲎⲚ ⲀⲚ ⲀϤϮ ⲈϪⲰⲚ
40Хто бо не проти вас, той за вас.
41ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈⲐⲚⲀⲦⲤⲈ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲚⲞⲨⲀⲪⲞⲦ ⲘⲘⲰⲞⲨ ϦⲈⲚⲠⲀⲢⲀⲚ ϪⲈ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲚⲀ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲚⲚⲈϤⲦⲀⲔⲞ ⲚϪⲈⲠⲈϤⲂⲈⲬⲈ.
41Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
42ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲈⲢⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲒⲌⲈⲤⲐⲈ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲀⲒⲔⲞⲨϪⲒ ⲈⲐⲚⲀϨϮ ⲚⲀⲚⲈⲤ ⲚⲀϤ ⲘⲀⲖⲖⲞⲚ ⲈⲈϢ ⲞⲨⲰⲚⲒ ⲘⲘⲞⲨⲖⲞⲚ ⲈϦⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲞⲨϨⲒⲦϤ ⲈⲪⲒⲞⲘ
42Та хто зблазнить одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
43ⲞⲨⲞϨ ⲈϢⲰⲠ ⲚⲦⲈⲦⲈⲔϪⲒϪ ⲈⲢⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲒⲌⲈⲤⲐⲈ ⲘⲘⲞⲔ ϪⲞϪⲤ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲀⲚⲈⲤ ⲚⲀⲔ ⲚⲦⲈⲔⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲰⲚϦ ⲈⲔⲞⲒ ⲚϪⲀϬⲎ ⲒⲈ ⲈⲢⲈ ϪⲒϪ ⲤⲚⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲔ ⲚⲦⲈⲔϢⲈ ⲈϮⲄⲈⲈⲚⲚⲀ ⲈⲠⲒⲬⲢⲰⲘ ⲚⲀⲦϬⲈⲚⲞ.
43І коли блазнить тебе рука твоя, відотни її; лучче тобі калїкою в життє ввійти, нїж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
44[ ]
44де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45ⲞⲨⲞϨ ⲈϢⲰⲠ ⲚⲦⲈⲦⲈⲔϬⲀⲖⲞϪ ⲈⲢⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲒⲌⲈⲤⲐⲈ ⲘⲘⲞⲔ ϪⲞϪⲤ ϨⲒⲦⲤ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲀⲚⲈⲤ ⲚⲀⲔ ⲚⲦⲈⲔⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲰⲚϦ ⲈⲔⲞⲒ ⲚϬⲀⲖⲈ ⲈϨⲞⲦⲈ ⲈⲢⲈ ⲞⲨⲞⲚ ϬⲀⲖⲞϪ ⲤⲚⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲔ ⲚⲤⲈϨⲒⲦⲔ ⲈϮⲄⲈⲈⲚⲚⲀ
45І коли нога твоя блазнить тебе, відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,
46[ ]
46де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47ⲞⲨⲞϨ ⲈϢⲰⲠ ⲚⲦⲈⲠⲈⲔⲂⲀⲖ ⲈⲢⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲒⲌⲈⲤⲐⲈ ⲘⲘⲞⲔ ⲪⲞⲢⲔϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲀⲚⲈⲤ ⲚⲀⲔ ⲚⲦⲈⲔⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲞⲨⲂⲀⲖ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲈⲦⲈⲢⲞⲔ ⲈϨⲞⲦⲈ ⲈⲞⲨⲞⲚ ⲂⲀⲖ ⲘⲘⲞⲔ ⲚⲤⲈϨⲒⲦⲔ ⲈϮⲄⲈⲈⲚⲚⲀ
47І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, нїж, дві оцї мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,
48ⲠⲒⲘⲀ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲀⲢⲈ ⲠⲞⲨϤⲈⲚⲦ ⲘⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲞⲨⲬⲢⲰⲘ ⲘⲠⲀϤϬⲈⲚⲞ.
48де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
49ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ϢⲀⲨⲘⲞⲖϨϤ ⲘⲠⲒⲬⲢⲰⲘ.
49Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
50ⲚⲀⲚⲈ ⲠⲒϨⲘⲞⲨ ⲈϢⲰⲠ ⲆⲈ ⲚⲦⲈⲠⲒϨⲘⲞⲨ ⲈⲢⲀⲦϨⲘⲞⲨ ⲈϢⲀⲨⲘⲞⲖϨϤ ϦⲈⲚⲞⲨ ⲘⲀⲢⲈ ϨⲘⲞⲨ ϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲢⲒϨⲒⲢⲎⲚⲎ ϦⲈⲚⲚⲈⲦⲈⲚⲈⲢⲎⲞⲨ.
50Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити її? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.