Mark 7
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then the Pharisees and some of the scribes who had come from Jerusalem gathered around Jesus,
1І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
2and they saw some of His disciples eating with hands that were defiled—that is, unwashed.
2І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
3Now in holding to the tradition of the elders, the Pharisees and all the Jews do not eat until they wash their hands ceremonially.
3(бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
4And on returning from the market, they do not eat unless they wash. And there are many other traditions for them to observe, including the washing of cups, pitchers, kettles, and couches for dining.
4і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
5So the Pharisees and scribes questioned Jesus: “Why do Your disciples not walk according to the tradition of the elders? Instead, they eat with defiled hands.”
5Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
6Jesus answered them, “Isaiah prophesied correctly about you hypocrites, as it is written: ‘These people honor Me with their lips, but their hearts are far from Me.
6Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
7They worship Me in vain; they teach as doctrine the precepts of men.’
7Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
8You have disregarded the commandment of God to keep the tradition of men.”
8Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
9He went on to say, “You neatly set aside the command of God to maintain your own tradition.
9І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
10For Moses said, ‘Honor your father and your mother’ and ‘Anyone who curses his father or mother must be put to death.’
10Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
11But you say that if a man says to his father or mother, ‘Whatever you would have received from me is Corban’ (that is, a gift devoted to God),
11Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
12he is no longer permitted to do anything for his father or mother.
12і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
13Thus you nullify the word of God by the tradition you have handed down. And you do so in many such matters.”
13обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
14Once again Jesus called the crowd to Him and said, “All of you, listen to Me and understand:
14І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
15Nothing that enters a man from the outside can defile him; but the things that come out of a man, these are what defile him.”
15Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
no verse 16 in this text
16Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
17After Jesus had left the crowd and gone into the house, His disciples inquired about the parable.
17І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
18“Are you still so dull?” He asked. “Do you not understand? Nothing that enters a man from the outside can defile him,
18І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
19because it does not enter his heart, but it goes into the stomach and then is eliminated.” (Thus all foods are clean.)
19бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
20He continued: “What comes out of a man, that is what defiles him.
20Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
21For from within the hearts of men come evil thoughts, sexual immorality, theft, murder, adultery,
21З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
22greed, wickedness, deceit, debauchery, envy, slander, arrogance, and foolishness.
22злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
23All these evils come from within, and these are what defile a man.”
23все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
24Jesus left that place and went to the region of Tyre. Not wanting anyone to know He was there, He entered a house, but was unable to escape their notice.
24І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
25Instead, a woman whose little daughter had an unclean spirit soon heard about Jesus, and she came and fell at His feet.
25Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
26Now she was a Greek woman of Syrophoenician origin, and she kept asking Jesus to drive the demon out of her daughter.
26Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27“First let the children have their fill,” He said. “For it is not right to take the children’s bread and toss it to the dogs.”
27Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
28“Yes, Lord,” she replied, “even the dogs under the table eat the children’s crumbs.”
28Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
29Then Jesus told her, “Because of this answer, you may go. The demon has left your daughter.”
29І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
30And she went home and found her child lying on the bed, and the demon was gone.
30І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31Then Jesus left the region of Tyre and went through Sidon to the Sea of Galilee and into the region of the Decapolis.
31І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32Some people brought to Him a man who was deaf and hardly able to speak, and they begged Jesus to place His hand on him.
32І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33So Jesus took him aside privately, away from the crowd, and put His fingers into the man’s ears. Then He spit and touched the man’s tongue.
33І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34And looking up to heaven, He sighed deeply and said to him, “Ephphatha!” (which means, “Be opened!”).
34І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35Immediately the man’s ears were opened and his tongue was released, and he began to speak plainly.
35І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
36Jesus ordered them not to tell anyone. But the more He ordered them, the more widely they proclaimed it.
36І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
37The people were utterly astonished and said, “He has done all things well! He makes even the deaf hear and the mute speak!”
37І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.