Marka 7
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jerusalem hoiah angzo ca tarik thoemto kaminawk hoi Farasinawk Jesu khaeah amkhueng o.
1І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
2To naah a hnukbang kaminawk loe kaciim ah buhcaa o ai, tiah nihcae mah hnuk o (thuih koehhaih loe ban amsae ai ah buh caak o pongah kasae ah a hnuk o).
2І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
3Farasinawk hoi Judahnawk boih loe ban amsae ai ah, buh caa o ai, saning coeh kaminawk loe khosak kangquem to patawn o caeng vop.
3(бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
4Hmuenmae zawhhaih ahmuen ih hmuennawk cae loe pasae ai ah loe caa o ai. Boengloeng, laom sabaenawk, khaang laomnawk hoi caboinawk to pasaeh khue khawt ai, kalah atawknawk doeh kacakah patawnh o moe, pazui o.
4і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
5Topongah Farasinawk hoi ca tarik kaminawk mah, tipongah nang hnukbang kaminawk loe kacoehtanawk mah thuih ih lok to pazui o ai moe, ban amsae ai ah buh a caak o loe? tiah lok a dueng o.
5Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
6Anih mah nihcae khaeah, Isaiah mah nangcae angsah thaih kami kawng tarik ih oh, Hae kaminawk loe pakha hoiah kai ang saphaw o, toe nihcae ih palungthin loe kai khae hoi angthla o.
6Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
7Atho kaom ai anui aphawn hoiah kai ang bok o moe, kaminawk mah sak ih loknawk to ni patuk o, tiah thuih.
7Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
8Sithaw mah paek ih loknawk to na vah o moe, kaminawk ih atawk mah, boengloeng hoi laom sabaenawk pasaeh han angaih, tiah patuk ih kaminawk ih atawk hoi kalah hmuennawk to kacakah na patawnh o lat, tiah a naa.
8Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
9Anih mah nihcae khaeah, Nangmacae khosakhaih atawk to na pazui o thai hanah, Sithaw ih kaalok to na vah o ving.
9І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
10Mosi mah, Nam no hoi nam pa to saiqat ah; mi kawbaktih doeh amno maw, to tih ai boeh loe ampa maw kasae thui kami loe, paduek han oh, tiah thuih:
10Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
11toe nangcae mah loe, Mi kawbaktih doeh amno maw, to tih ai boeh loe ampa khaeah maw, Kai khae hoi atho hnuk han koi kaom hmuennawk boih loe Korban ah ni oh, (to hmuen loe tangqum tiah thuih koehhaih ih ni,) tiah thui nahaeloe, anih loe loih boeh.
11Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
12Anih mah amno hoi ampa khetzawn han angaih ai boeh, tiah na thuih pae o;
12і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
13to tiah nangmacae ih khosak kangquem hoiah Sithaw ih lok atho kaom ai ah na sak o: hae baktih kalah pop parai hmuennawk doeh na sak o vop, tiah a naa.
13обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
14Anih mah paroeai kaminawk to angmah khaeah kawk moe, nihcae khaeah, nangcae boih mah tahngai oh loe, thaikophaih to tawn oh:
14І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
15tasa bang hoi kami takpum thungah akun, kami amhnongsak thaih hmuen tidoeh om ai: toe kami takpum thung hoi tacawt hmuen mah ni kami to amhnongsak.
15Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
16Mi kawbaktih doeh thaihaih naa tawn kami loe, thai nasoe, tiah a naa.
16Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
17Pop parai kaminawk to a caehtaak moe, imthung ah akun pacoengah, a hnukbang kaminawk mah patahhaih lok to dueng o.
17І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
18Anih mah nihcae khaeah, Nangcae doeh na thaih o kop ai maw? Tasa bang hoi kami takpum thungah akun kawbaktih hmuen mah doeh, kami to amhnongsak thai ai, tito na panoek o ai maw?
18І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
19To hmuen loe kami palung thungah akun ai, zok thungah ni akunh, zok thung ih caaknaeknawk to ciimsak pacoengah, aek ah tacawt, tiah a naa.
19бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
20Anih mah, Kami takoh thung hoi angzo hmuen mah ni, kami to amhnongsak thaih.
20Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
21A thung hoiah loe kasae poekhaih, zu sava laep ah zae sakhaih, daan ai ah nongpa nongpata zae sakhaih, kami humhaih,
21З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
22paqukhaih, uthaih, poeksethaih, alinghaih, zae sak koehhaih, khithaih, loksae thuihaih, amoekhaih, amthuhaih:
22злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
23hae kasae hmuennawk boih loe kami takoh thung hoiah angzoh moe, kami to amhnongsak, tiah a naa.
23все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
24Anih loe to ahmuen hoiah angthawk moe, Tura hoi Sidon prae bangah a caeh, minawk mah panoek han ai ah, im maeto thungah akun, toe anih loe anghawk thai ai.
24І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
25Taqawk sae tawn nongpata ih amno mah anih angzohhaih tamthang to thaih naah, anih khaeah angzoh moe, a hma ah cangkrawn pae:
25Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
26to nongpata loe Syrophonicia prae ah kaom Grik kami ah oh; a canu ih takoh thung hoiah taqawk haek pae hanah, anih khaeah tahmenhaih a hnik.
26Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27Jesu mah anih khaeah, Nawktanawk zok kamhah ah caa o rae nasoe: nawktanawk ih buh to lak pae ving moe, uinawk khaeah paek han hoih ai, tiah a naa.
27Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
28To nongpata mah, Ue, Angraeng; toe uinawk mah loe caboi tlim ah kakrah nawktanawk ih caaknoi to a caak o bae, tiah a naa.
28Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
29To tiah thuih ih lok pongah, Anih mah nongpata khaeah caeh lai ah; taqawk sae loe na canu takoh thung hoi tacawt boeh, tiah a naa.
29І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
30To nongpata loe angmah im ah amlaem, to naah a canu takoh thung hoiah taqawk to tacawt boeh moe, iihkhun nuiah ka-iip a canu to a hnuk.
30І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31Tura hoi Sidon vangpui to tacawt taak moe, Dekapolis prae thung hoiah Kalili tuipui bangah a caeh.
31І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32To ahmuen ah naa pangh moe, lok doeh ka-aa kami maeto, anih khaeah hoih o; a nuiah ban koeng pae hanah tahmenhaih a hnik pae o.
32І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33Anih mah to kami to pop parai kaminawk salak hoiah ahmuen kalah bangah caeh haih, anih ih naa khaw to ban pazung hoiah tapawh pae, tamtui pathoih pae moe, palai to a sui pae;
33І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34van bangah doeng tahang moe, kasawkah anghah pacoengah, Eph-phatha, tiah a thuih, thuih koehhaih loe, Am-ong lai ah, tih haih ih ni.
34І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35Akra ai ah to kami ih naa to amongh pae moe, palai thaqui doeh naem pae boeh pongah, kahoihah lok apaeh thai roep.
35І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
36Mi khaeah doeh thui hmah, tiah a naa: toe nihcae mah kanung aep ah a thuih o.
36І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
37To ah kaom kaminawk loe dawnrai o boih, anih loe hmuen boih kahoihah sak: naapang kami to naa amongsak moe, lokaa doeh lok apaehsak, tiah a thuih o.
37І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.