Mareko 7
Meriam Mir GospelsTranslation
Meriam Mir Gospels
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Faresaio giz, a uader aotale giz, netat gedim abim Ierusalemalam.
1І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
2Uiaba dasmer uader abara kaimeg giz areto er oare a ogog tag arub kak, uiaba mer mer.
2І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
3Abelelam Faresaio giz, a Iudaia giz, nole leuer aro kak, ese nole mamoro tag ogarub kak, uiaba aule ra tonar irmirauem.
3(бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
4Uiaba tabarki leuer araplam, nole leuer aro kak, ese nole ogarup kak. A dordor tonar uiaba erpei, a ikerare, tanelu ogdirup, a tanelu tonar, a malil tanelu, a gaire sik.
4і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
5Faresaio giz a aotale giz abi itmer, kega, Nako mara kaimeg giz nole irmili aule giz ra tonar, epe leuer arouem a tag ogarup kak?
5Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
6E uiabi daratagereda, kega, Isaia mamoro uabim bes le giz perofetaem, emetu detali, kega, Abele ged ge kari naospereda uiaba mitelam, a uiaba nerkep kara muriz ge.
6Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
7Uiaba sagim karim esorerapare, a gaire le la tonar ereuerem lelam.
7Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
8Uaba Ade ra gelar dekaierta, a le la tonar elele erpei.
8Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
9E uiabi daratagereda, kega, Uaba tonar Ade ra gelar dituaki, ueakai uaba tonar irmireda.
9І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
10Mose detager, kega, Mabi abera, a mabi apuera naospili; E dali tabara aba a apu desauersili, debele abi ipit eumilu:
10Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
11Epe uaba detagerare, kega, Ese nerute le tabara aba, a apu detager, kega, Abele kara lu mari upinati Korabana, tonar abele, Emetu Adim ikuar;
11Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
12Uaba nole abi amari kak, ko nerut lu ikeli abem a apuem;
12і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
13Abele uaba tonar lelam, Ade ra mer dedkoli; a gaire lu mokakalam uaba ikeli.
13обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
14Ege E iako gaire le lakub derabgerare abim, E uiabi detagereda, kega, Uaba uridili kari asoli pako akmerem:
14І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
15Nole sor lu le nerkep ge badari, umele abi dedkoli; mamoro gaire lu abi nerkeplam osmeda, abele gaire lu le dedkoli.
15Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
16Ese nerute le grip nagri ko asoli, debele E asoli.
16Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
17E metaem balu gaire le kublam, abara kaimeg giz abim eutumer tonar mer babisdarie.
17І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
18E uiabim daratagereda, kega, Nako uaba ko nole umer kak? Nako uaba nole akmer kak, nole sor lu le kem ge badari, umele le dedkoli;
18І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
19Abelelam nole abara kem ge badari, mamor teibur ge, a sumez ge imuda, a leuer uridili mamor ikeroa?
19бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
20Edetager, kega, Abele lu lelam osmeda, abele lu le dedkoli.
20Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
21Abelelam mui le nerkeplam osmeda gaire adud dikiapor, a kogem, a eruam, a le ipit eumilu, a keserkeser,
21З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
22A lu lag, a uit tonar, a okardar, a opelid, a erkepagau, a ezu bameli, a baospili, a paim tonar:
22злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
23Abele gaire adud tonar pedali mui nerkeplam eosmeda, a le dedkoli.
23все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
24E tekue ab gedelam, a nener Turo a Sidona bakeamulu. E nerute meta badari, a nole lakak nerute le abi dasmer; epe E nole umer kak ispili.
24І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
25Nerute kosker, abara neur nagri uit lamar, E asoli Iesu pedali, E tabakeam a Iesu ra teter ge asorgiru:
25Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
26Abele kosker Heleni kosker, Surofoiniki osmeda. E Iesui damos ko demoni imuda abara neurlam.
26Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27Epe E abi detager, kega, Kekiam gaire uerem kem osmeda; nole abkoreb uerem ra leuer tais, a omai giz nakuarare.
27Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
28Kosker abi detaut, kega, Ageakar, Opole; epe omai giz deroli laulau muige gaire leuer puipi uerem giz aroem.
28Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
29E koskerim detager, kega, Abele merlam, ma bakeam; demoni emetu bakeam marara neurlam.
29І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
30Kosker tabara meta tabarki, E dasmer demoni nole akar, a abara neur uteidilu.
30І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31E iako bakeamulu Turo a Sidona nenerlam, a Galilaia keper tabarki, eipu Dekapoli.
31І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32Uiaba abim tegared nerut lo grip batapeli, a lukluk mer; uiaba abi damos ko tabara tag abi tum ge dikmerik.
32І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33E gumik abi tegared gaire lekublam, a abara neisi baur kei abara neis grip deraimilu, a mosu itu, a abara uerut itutilu;
33І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34A kotorem egremalu, a ner batauerdelu, a abi detager, kega, Efatha, tonar abele mer, Diski.
34І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35Sobkak abara neis grip darauskilu, a abara uerut kerar detue, a E barkak mer egali.
35І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
36E uiabim mer tigri, kega, Nole, nerute le atager kak: E sagim uiabim mer tigri, uiaba elele daratagerare abele lu.
36І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
37Uiaba au kase damereda, kega, E mamoro ikeroa gaire lu uridili: E gaire grip batapeli ikeli a asoli, a gaire te dabim, ko mer detaut.
37І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.