Mareko 7
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A LAILA, akoakoa mai la ka poe Parisaio io na la, a me kekahi poe kakauolelo, e hele ana, mai Ierusalema mai.
1І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
2A ike mai la lakou i kekahi poe haumana a Iesu e ai ana i ka berena me na lima haumia, oia hoi na lima i holoi ole ia, hoohewa mai la lakou.
2І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
3No ka mea, o ka poe Parisaio a me na Iudaio a pau, ina aole lakou e holoi pinepine i ka lima, ina aole lakou e ai, no ko lakou malama ana i na kauoha a na lunakahiko.
3(бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
4A mai kahi kuai mai, ina aole e holoi, ina aole lakou e ai: a he nui no hoi na oihana i loaa mai i malamaia e lakou, o ka holoi ana i na kiaha a me na ipu, a me na ipu keleawe, a me na punee.
4і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
5Alaila, ninau ae la ka poe Parisaio, a me ka poe kakauolelo ia ia, No ke aha la e hele ole ai kau poe haumana ma na kauoha a na lunakahiko, aka, ke ai nei lakou i ka berena me na lima haumia?
5Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
6Olelo mai la ia, i mai la ia lakou, Ua pono io ka Isaia wanana ana no oukou, e ka poe hookamani, e like me ka mea i palapalaia, Ke hoomaikai nei keia poe kanaka ia'u ma na lehelehe, aka, o ko lakou naau, ua mamao loa aku ia, mai o'u aku nei.
6Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
7Makehewa ka lakou hoomana ana mai ia'u, i ka lakou ao ana ae i na kauoha a kanaka i kumu e malamaia'i.
7Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
8No ka mea, ke waiho wale nei no oukou i ke kanawai o ke Akua, a hoopaa hoi i na kauoha a kanaka, i ka holoi ana i na ipu, a me na kiaha, a he nui loa no hoi na mea e like me ia, a oukou e hana nei.
8Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
9I mai la hoi ia, He oiaio no i ka oukou pale ana i ke kanawai o ke Akua, i malama'i oukou i ka oukou mau kauoha.
9І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
10No ka mea, olelo mai la o Mose, E malama oe i kou makuakane, a me kou makuwahine; a, O ka mea i hailiili i ka makuakane a me makuwahine, e pepehiia oia.
10Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
11Aka, ke olelo nei oukou, Ina e olelo aku kekahi kanaka i kona makuakane, a i kona makuwahine paha, Korebana, he mea laa hoi ia, o ka'u mea e waiwai ai oe.
11Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
12Alaila, aole oukou i ae aku ia ia e hana hou i kekahi mea no kona makuakane, a no kona makuwahine;
12і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
13E hoolilo ana i ka olelo a ke Akua i mea ole, ma ka oukou kauoha, ka mea a oukou e haawi aku ai; a ke hana nei oukou i na mea ke nui loa e like me ia.
13обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
14A kahea mai la ia i ka ahakanaka, olelo mai la oia ia lakou, E hoolohe mai oukou a pau e hoomaopopo hoi.
14І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
15Aole mea mawaho o ke kanaka e haumia'i ia ke komo iloko ona; aka, o ka mea i puai mai, mailoko mai ona, oia na mea e haumia'i ke kanaka.
15Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
16Ina he pepeiao ko ke kanaka e lohe, e hoolohe mai ia.
16Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
17I kona komo ana'e iloko o ka hale, mai ka ahakanaka ae, ninau aku la kana mau haumana ia ia no ua olelonaue la.
17І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
18I mai la oia ia lakou, He naaupo anei oukou pu kekahi? Aole anei oukou i ike, o ka mea mawaho i komo iloko o ke kanaka, aole ia e hiki ke hoohaumia ia ia?
18І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
19No ka mea, aole ia i komo iloko o kahi manao, iloko wale no ia o ka opu, a hemo aku ma kiona, kahi e pau ai ka ino o ka ai.
19бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
20I hou mai la ia, O ka mea e puai, mailoko mai o ke kanaka, oia no ka mea e haumia'i ke kanaka.
20Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
21No ka mea, noloko mai o ka naau o kanaka i puka mai ai ka manao ino, ka moe i ka hai, ka moe ipoipo, ka pepehi kanaka,
21З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
22Ka aihue, ka makee waiwai, ka opu inoino, ka wahahee, ka makaleho, ka huahua, ka niania, ka hookano, ka lalau wale;
22злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
23Noloko mai keia mau mea ino a pau i puka mai ai, oia no na mea e haumia'i ke kanaka.
23все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
24Eu ae la ia iluna, a hele aku la i na mokuna o Turo, a me Sidona, komo aku la iloko o kekahi hale, aole ia i makemake e ike mai kekahi kanaka ia ia, aole nae ia i hiki ke nalo.
24І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
25No ka mea, ua lohe e nona kekahi wahine nana ke kaikamahine i uluhia e ka uhane ino, hele mai la ia, a moe iho la ma kona mau wawae.
25Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
26He wahine Helene ia, no ka aina o Poinikia ma Suria mai; a nonoi ae la oia ia ia, e mahiki aku i ka daimonio, mailoko aku o kana kaikamahine.
26Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27I mai la Iesu ia ia, Alia, e hoomaona e ia na keiki mamua, no ka mea, aole e pono ke lawe i ka berena a na keiki a hoolei aku na na ilio.
27Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
28Olelo aku la kela, i aku la ia ia, He oiaio no, e ka Haku; aka hoi, o na ilio malalo o ka papa aina, ai no lakou i na hunahuna ai a na keiki.
28Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
29I mai la oia ia ia, No keia olelo, e hoi oe, ua hele ka daimonio, mailoko aku o kau kaikamahine.
29І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
30Hiki aku la ia i kona hale, ike aku la ia, ua hele aku no ka daimonio, mailoko aku, a ua hoomoeia no ke kaikamahine iluna o kahi moe.
30І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31Haalele aku la ia i na mokuna o Turo, a me Sidona, a hele mai la ia mawaena o na aina o Dekapoli, a i ka moanawai o Galilaia.
31І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32Lawe aku la lakou io na la, i kekahi mea kuli, ua uuu no hoi kona leo; nonoi aku la lakou ia ia, e kau i kona lima iluna iho ona.
32І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33Kai ae la oia ia ia mawaho o ka ahakanaka, a kaawale, hookomo iho la i kona mau lima iloko o kona mau pepeiao, kuha ae la, a hoopa mai la i kona alelo.
33І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34Nana ae la iluna i ka lani, uwe aku la, a i mai la ia ia, Epata, oia hoi keia, e weheia.
34І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35Poha koke ae la kona mau pepeiao, a hoaluia ke kaula o kona elelo, a olelo maopopo mai la ia.
35І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
36Papa mai la Iesu ia lakou, mai hai aku i kekahi; aka, me ka nui o kana papa ana, pela no ka nui o ko lakou hookaulana ana aku.
36І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
37A mahalo loa iho la lakou, i ae la, Ua hana pono loa oia i na mea a pau loa. Hana aku no ia i ke kuli, a lohe ia, a me ka aa hoi, a olelo no ia.
37І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.