Galatas 4
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Dico autem: quanto tempore hæres parvulus est, nihil differt a servo, cum sit dominus omnium:
1Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2sed sub tutoribus et actoribus est usque ad præfinitum tempus a patre:
2а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3ita et nos cum essemus parvuli, sub elementis mundi eramus servientes.
3Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
4At ubi venit plenitudo temporis, misit Deus Filium suum factum ex muliere, factum sub lege,
4Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5ut eos, qui sub lege erant, redimeret, ut adoptionem filiorum reciperemus.
5щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6Quoniam autem estis filii, misit Deus Spiritum Filii sui in corda vestra, clamantem: Abba, Pater.
6А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7Itaque jam non est servus, sed filius: quod si filius, et hæres per Deum.
7Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8Sed tunc quidem ignorantes Deum, iis, qui natura non sunt dii, serviebatis.
8Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
9Nunc autem cum cognoveritis Deum, immo cogniti sitis a Deo: quomodo convertimini iterum ad infirma et egena elementa, quibus denuo servire vultis?
9Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10Dies observatis, et menses, et tempora, et annos.
10Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11Timeo vos, ne forte sine causa laboraverim in vobis.
11Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12Estote sicut ego, quia et ego sicut vos: fratres, obsecro vos. Nihil me læsistis.
12Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
13Scitis autem quia per infirmitatem carnis evangelizavi vobis jampridem: et tentationem vestram in carne mea
13Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14non sprevistis, neque respuistis: sed sicut angelum Dei excepistis me, sicut Christum Jesum.
14І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15Ubi est ergo beatitudo vestra? testimonium enim perhibeo vobis, quia, si fieri posset, oculos vestros eruissetis, et dedissetis mihi.
15Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16Ergo inimicus vobis factus sum, verum dicens vobis?
16То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17Æmulantur vos non bene: sed excludere vos volunt, ut illos æmulemini.
17Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18Bonum autem æmulamini in bono semper: et non tantum cum præsens sum apud vos.
18Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19Filioli mei, quos iterum parturio, donec formetur Christus in vobis:
19Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос вʼобразить ся у вас,
20vellem autem esse apud vos modo, et mutare vocem meam: quoniam confundor in vobis.
20хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
21Dicite mihi qui sub lege vultis esse: legem non legistis?
21Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22Scriptum est enim: Quoniam Abraham duos filios habuit: unum de ancilla, et unum de libera.
22Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23Sed qui de ancilla, secundum carnem natus est: qui autem de libera, per repromissionem:
23Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
24quæ sunt per allegoriam dicta. Hæc enim sunt duo testamenta. Unum quidem in monte Sina, in servitutem generans, quæ est Agar:
24Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25Sina enim mons est in Arabia, qui conjunctus est ei quæ nunc est Jerusalem, et servit cum filiis suis.
25Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
26Illa autem, quæ sursum est Jerusalem, libera est, quæ est mater nostra.
26А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
27Scriptum est enim: [Lætare, sterilis, quæ non paris; erumpe et clama, quæ non parturis: quia multi filii desertæ, magis quam ejus quæ habet virum.]
27Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28Nos autem, fratres, secundum Isaac promissionis filii sumus.
28Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29Sed quomodo tunc is, qui secundum carnem natus fuerat, persequebatur eum qui secundum spiritum: ita et nunc.
29Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30Sed quid dicit Scriptura? Ejice ancillam, et filium ejus: non enim hæres erit filius ancillæ cum filio liberæ.
30Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
31Itaque, fratres, non sumus ancillæ filii, sed liberæ: qua libertate Christus nos liberavit.
31Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.