Galatians 4
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now I say, That the heir, as long as he is a child, differeth nothing from a servant, though he be lord of all;
1Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2But is under tutors and governors until the time appointed of the father.
2а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3Even so we, when we were children, were in bondage under the elements of the world:
3Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
4But when the fulness of the time was come, God sent forth his Son, made of a woman, made under the law,
4Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5To redeem them that were under the law, that we might receive the adoption of sons.
5щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6And because ye are sons, God hath sent forth the Spirit of his Son into your hearts, crying, Abba, Father.
6А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7Wherefore thou art no more a servant, but a son; and if a son, then an heir of God through Christ.
7Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8Howbeit then, when ye knew not God, ye did service unto them which by nature are no gods.
8Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
9But now, after that ye have known God, or rather are known of God, how turn ye again to the weak and beggarly elements, whereunto ye desire again to be in bondage?
9Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10Ye observe days, and months, and times, and years.
10Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11I am afraid of you, lest I have bestowed upon you labour in vain.
11Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12Brethren, I beseech you, be as I am ; for I am as ye are : ye have not injured me at all.
12Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
13Ye know how through infirmity of the flesh I preached the gospel unto you at the first.
13Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14And my temptation which was in my flesh ye despised not, nor rejected; but received me as an angel of God, even as Christ Jesus.
14І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15Where is then the blessedness ye spake of? for I bear you record, that, if it had been possible, ye would have plucked out your own eyes, and have given them to me.
15Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16Am I therefore become your enemy, because I tell you the truth?
16То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17They zealously affect you, but not well; yea, they would exclude you, that ye might affect them.
17Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18But it is good to be zealously affected always in a good thing , and not only when I am present with you.
18Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19My little children, of whom I travail in birth again until Christ be formed in you,
19Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос вʼобразить ся у вас,
20I desire to be present with you now, and to change my voice; for I stand in doubt of you.
20хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
21Tell me, ye that desire to be under the law, do ye not hear the law?
21Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22For it is written, that Abraham had two sons, the one by a bondmaid, the other by a freewoman.
22Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23But he who was of the bondwoman was born after the flesh; but he of the freewoman was by promise.
23Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
24Which things are an allegory: for these are the two covenants; the one from the mount Sinai, which gendereth to bondage, which is Agar.
24Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25For this Agar is mount Sinai in Arabia, and answereth to Jerusalem which now is, and is in bondage with her children.
25Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
26But Jerusalem which is above is free, which is the mother of us all.
26А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
27For it is written, Rejoice, thou barren that bearest not; break forth and cry, thou that travailest not: for the desolate hath many more children than she which hath an husband.
27Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28Now we, brethren, as Isaac was, are the children of promise.
28Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29But as then he that was born after the flesh persecuted him that was born after the Spirit, even so it is now.
29Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30Nevertheless what saith the scripture? Cast out the bondwoman and her son: for the son of the bondwoman shall not be heir with the son of the freewoman.
30Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
31So then, brethren, we are not children of the bondwoman, but of the free.
31Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.