Galatians 4
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now I say, as long as the heir is a child, he differeth nothing from a servant, though he be lord of all;
1Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2But is under tutors and governors until the time appointed by the father:
2а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3So we also, when we were children, were serving under the elements of the world.
3Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта.
4But when the fulness of the time was come, God sent his Son, made of a woman, made under the law:
4Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5That he might redeem them who were under the law: that we might receive the adoption of sons.
5щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6And because you are sons, God hath sent the Spirit of his Son into your hearts, crying: Abba, Father.
6А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7Therefore now he is not a servant, but a son. And if a son, an heir also through God.
7Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8But then indeed, not knowing God, you served them, who, by nature, are not gods.
8Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами.
9But now, after that you have known God, or rather are known by God: how turn you again to the weak and needy elements, which you desire to serve again?
9Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10You observe days, and months, and times, and years.
10Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11I am afraid of you, lest perhaps I have laboured in vain among you.
11Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12Be ye as I, because I also am as you: brethren, I beseech you: you have not injured me at all.
12Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили.
13And you know, how through infirmity of the flesh, I preached the gospel to you heretofore: and your temptation in my flesh,
13Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14You despised not, nor rejected: but received me as an angel of God, even as Christ Jesus.
14І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15Where is then your blessedness? For I bear you witness, that, if it could be done, you would have plucked out your own eyes, and would have given them to me.
15Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16Am I then become your enemy, because I tell you the truth?
16То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17They are zealous in your regard not well: but they would exclude you, that you might be zealous for them.
17Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18But be zealous for that which is good in a good thing always: and not only when I am present with you.
18Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19My little children, of whom I am in labour again, until Christ be formed in you.
19Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос вʼобразить ся у вас,
20And I would willingly be present with you now, and change my voice: because I am ashamed for you.
20хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.
21Tell me, you that desire to be under the law, have you not read the law?
21Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22For it is written that Abraham had two sons: the one by a bondwoman, and the other by a free woman.
22Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23But he who was of the bondwoman, was born according to the flesh: but he of the free woman, was by promise.
23Та що був од невольницї, родивсь по тїлу, а що од вільної, по обітницї.
24Which things are said by an allegory. For these are the two testaments. The one from mount Sina, engendering unto bondage; which is Agar:
24Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25For Sina is a mountain in Arabia, which hath affinity to that Jerusalem which now is, and is in bondage with her children.
25Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дїтьми своїми.
26But that Jerusalem, which is above, is free: which is our mother.
26А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
27For it is written: Rejoice, thou barren, that bearest not: break forth and cry, thou that travailest not: for many are the children of the desolate, more than of her that hath a husband.
27Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28Now we, brethren, as Isaac was, are the children of promise.
28Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29But as then he, that was born according to the flesh, persecuted him that was after the spirit; so also it is now.
29Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30But what saith the scripture? Cast out the bondwoman and her son; for the son of the bondwoman shall not be heir with the son of the free woman.
30Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
31So then, brethren, we are not the children of the bondwoman, but of the free: by the freedom wherewith Christ has made us free.
31Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.