创世记 44
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1约瑟 吩咐家宰说：「把粮食装满这些人的口袋，尽着他们的驴所能驮的，又把各人的银子放在各人的口袋里，
1І повелїв Йосиф старшому над господою його говорючи: Посповнюй людям торби пашнею, скільки винесуть, і повкладай кожному гроші в усьтє торби його зверху.
2并将我的银杯和那少年人籴粮的银子一同装在他的口袋里。」家宰就照 约瑟 所说的话行了；
2А чашу мою срібну вложи в торбу меньшому і гроші його за пашню. І зроблено по слову Йосифовому.
3天一亮就打发那些人带着驴走了。
3День заднився, людей одпущено, самих і ослят їх.
4他们出城走了不远， 约瑟 对家宰说：「起来，追那些人去，追上了就对他们说：『你们为什么以恶报善呢？
4Вийшовши вони з городу, не відойшли ще далеко, як повелїв Йосиф домозверхникові свойму: Гой! уставай, та вганяй слїдом за людьми; наздожени їх і скажи: Так се ви платите злом за добро?
5这不是我主人饮酒的杯吗？岂不是他占卜用的吗？你们这样行是作恶了。』」
5Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.
6家宰追上他们，将这些话对他们说了。
6Наздогнавши ж їх, каже по наказу сьому.
7他们回答说：「我主为什么说这样的话呢？你仆人断不能做这样的事。
7Вони ж йому: Про що говорить пан добродїй слова такі? Не таківські раби твої, не зроблять по слову сьому.
8你看，我们从前在口袋里所见的银子，尚且从 迦南 地带来还你，我们怎能从你主人家里偷窃金银呢？
8Ми ж тобі ті гроші, що познаходили в торбах у себе, вернули з Канаан землї: Як же б украли з дому в пана твого срібло чи золото?
9你仆人中无论在谁那里搜出来，就叫他死，我们也作我主的奴仆。」
9У кого з рабів твоїх воно знайдеться, тому смерть, а ми будемо рабами панові нашому.
10家宰说：「现在就照你们的话行吧！在谁那里搜出来，谁就作我的奴仆；其余的都没有罪。」
10Він же каже: Нехай же й се, як мовляли, так буде. У кого воно знайдеться, нехай буде мій раб, ви ж чисті будете.
11于是他们各人急忙把口袋卸在地上，各人打开口袋。
11І метнулись, і скинув кожен торбу свою на землю, і розвязав кожен торбу свою.
12家宰就搜查，从年长的起到年幼的为止，那杯竟在 便雅悯 的口袋里搜出来。
12І шукав, від старшого почавши, докіль дойшов до меньшого, та й знайшов чашу в торбі Беняминовій.
13他们就撕裂衣服，各人把驮子抬在驴上，回城去了。
13І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.
14犹大 和他弟兄们来到 约瑟 的屋中， 约瑟 还在那里，他们就在他面前俯伏于地。
14Увійшов же Юда й браттє його до Йосифа в будинок, він же був там, та й попадали перед ним на долївку.
15约瑟 对他们说：「你们做的是什么事呢？你们岂不知像我这样的人必能占卜吗？」
15Каже ж їм Йосиф: Що се за дїло ви вдїяли? Хиба не відаєте, що нема такого ворожбита, як я?
16犹大 说：「我们对我主说什么呢？还有什么话可说呢？我们怎能自己表白出来呢？ 神已经查出仆人的罪孽了。我们与那在他手中搜出杯来的都是我主的奴仆。」
16Каже ж Юда: Що відкажемо панові добродїєві мойму, що промовимо? Або чим оправдуватись нам? Бог ізнайшов кривду в рабів твоїх. Оце ж ми раби панові добродїєві нашому, і ми й він, у кого знайшлась чаша.
17约瑟 说：「我断不能这样行！在谁的手中搜出杯来，谁就作我的奴仆；至于你们，可以平平安安地上你们父亲那里去。」
17І каже він: Таку річ не менї вчинити. Той, у кого знайшовся кубок, буде менї раб; ви ж ідїте до панотця вашого не зайняті в неволю.
18犹大 挨近他，说：「我主啊，求你容仆人说一句话给我主听，不要向仆人发烈怒，因为你如同法老一样。
18Приступивши ж до його Юда, каже: Благаю й молю тебе, пане добродїю, дозволь рабові твойму промовити слова в уші пана добродїя свого, і не прогнївись на раба твого; ти ж бо єси з Фараоном рівен.
19我主曾问仆人们说：『你们有父亲有兄弟没有？』
19Пане добродїю! Питав єси в рабів твоїх словами: чи маєте отця або брата?
20我们对我主说：『我们有父亲，已经年老，还有他老年所生的一个小孩子。他哥哥死了，他母亲只撇下他一人，他父亲疼爱他。』
20І промовили ми панові добродїєві: Є в нас отець старенький і хлопя старощів його, а брат його вмер, він же один остався у матері своєї, і панотець улюбив його.
21你对仆人说：『把他带到我这里来，叫我亲眼看看他。』
21Ти ж мовляв рабам твоїм: Приведїте до мене, щоб я споглянув на його.
22我们对我主说：『童子不能离开他父亲，若是离开，他父亲必死。』
22І відказали ми панові добродїєві: Неможлива річ хлопцеві покинути панотця свого; коли ж покинув би панотця свого, умер би.
23你对仆人说：『你们的小兄弟若不与你们一同下来，你们就不得再见我的面。』
23Ти ж промовив єси до рабів твоїх: Як не прийде брат меньший ваш, більш не бачити мете лиця мого.
24我们上到你仆人—我们父亲那里，就把我主的话告诉了他。
24Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.
25我们的父亲说：『你们再去给我籴些粮来。』
25Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.
26我们就说：『我们不能下去。我们的小兄弟若和我们同往，我们就可以下去。因为，小兄弟若不与我们同往，我们必不得见那人的面。』
26Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.
27你仆人—我父亲对我们说：『你们知道我的妻子给我生了两个儿子。
27Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.
28一个离开我出去了；我说他必是被撕碎了，直到如今我也没有见他。
28І один пійшов од мене, і казав я: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досї.
29现在你们又要把这个带去离开我，倘若他遭害，那便是你们使我白发苍苍、悲悲惨惨地下阴间去了。』
29Коли ж оце візьмете й сього від мене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.
30我父亲的命与这童子的命相连。如今我回到你仆人—我父亲那里，若没有童子与我们同在，
30Тим же то, як пійду я до раба твого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,
31我们的父亲见没有童子，他就必死。这便是我们使你仆人—我们的父亲白发苍苍、悲悲惨惨地下阴间去了。
31Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.
32因为仆人曾向我父亲为这童子作保，说：『我若不带他回来交给父亲，我便在父亲面前永远担罪。』
32Бо раб твій зробивсь порукою мойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.
33现在求你容仆人住下，替这童子作我主的奴仆，叫童子和他哥哥们一同上去。
33Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттєм своїм.
34若童子不和我同去，我怎能上去见我父亲呢？恐怕我看见灾祸临到我父亲身上。」
34Як бо менї йти до панотця, хлопця ж не буде зо мною? Не мушу вбачати лихої години, що побє панотця мого.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.